У Синевирі святкували день села (ФОТО)

Масове святкування Дня села у Синевирі відбувається вже другий рік поспіль. Як минулого року, так і цьогоріч синевирці відзначають його восени. Жовтневі дні є знаковимив історії цього населеного пункту, адже саме у жовтні далекого 1944-го року село було звільнено від нацистсько-фашистських загарбників.Тому так склалося, що одного дня горяни водночас святкують два свята - 609- річчя з дня заснування Синевира та 69-ту річницю з дня його визволення від окупації.

Ініціатором цього святкового дійства, як і минулого разу, виступив Синевирський сільський голова Микола Куруц.

Саме дійство відбувалося на площі перед сільським клубом, де була розташована сцена. Святкову атмосферу підтримували атракціони та дитячі каруселі. Гарний настрій гарантували повітряні кульки. Особливого карпатського колориту надала святу виставка у місцевому клубі предметів народного побуту та картин. Створення останніх не обійшлося і без молодих талантів, вихованців Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст., які охоче відгукнулися на пропозицію намалювати картини, що пов’язані з їхнім рідним селом.

Офіційне відкриття свята розпочалося з вступного слова Синевирського сільського голови Миколи Куруца. У своїй промові він привітав усіх краян із Днем села, засвідчив свою повагу ветеранам Великої Вітчизняної війни, які воювали проти німецько-фашистських загарбників і визволялисело, та плотогонам-бокорашам, прадавнє ремесло яких давно вже стало візитною карткою Синевира, звернувся до синевирців, аби ті їх берегли і поважали, цінували їх внесок у розбудову села. Їм та усім присутнім глядачам сільський голова побажав міцного здоров’я, добробуту, благодаті та, звичайно ж, святкового настрою. Особливо Микола Михайлович закликав односельчан берегти ті звичаї і традиції, носіями яких вони є, адже село є криницею нашого родоводу, нашою маленькою Батьківщиною, без якої ми не уявляємо свого майбутнього.

У святкуванні Дня Синевира взяли участь керівник Міжгірської районної ради Іван Ярема та голова Міжгірської районної адміністрації Василь Щур, настоятелі Свято-Успенської православної церкви с. Синевир протоієрей Іоан Паканич та Михайло Паканич, директор НПП «Синевир» Микола Дербак.

Василь Щур, приєднуючись до попередніх привітань, наголосив на значимості такого дійства та зазначив, що вже стало гарною традицією відзначати це свято. Кожній синевирській сім’ї він побажавдобробуту, божої благодаті, щастя, здоров’я та добра.

Вітання в адресу селян звучали й з уст Івана Яреми, котрий від себе та від імені депутатського корпусу районної ради привітав усіх присутніх з таким знаменним в історії Синевира днем. Слова вдячності лунали в бік кожної синевирської родини, котра долучилася до творення сьогоднішньої історії. Іван Васильович відзначив, що синевирці повинні гордитися результатами своєї невтомної праці, адже сьогодні мають надзвичайно красиве, завжди молоде і квітуче село та побажав їм усім родинного тепла, сімейного затишку, миру і любові.

Настоятель Свято-Успенської православної церкви с. Синевир протоієрей Іоан Паканич від щирого серця привітав усю громаду із Днем Синевира і зауважив, що, дякуючи Богові та ветеранам, ми вже 69 років живемо без страху, що над нами можуть вибухати бомби і снаряди. Водночас у своєму виступі настоятель храму зробив особливий акцент на вихованні підростаючого покоління та зупинився на молоді, яку закликав молитися та звертатися до Бога за допомогою. Підсумовуючи сказане, протоієрей побажав селу подальшого процвітання, а його мешканцям – Божого благословення та довгих мирних років життя.

Почесним гостем цього свята став уродженець села Синевир, нині кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету Василь Міщанин. Як він відзначив, виступати перед рідною публікою для нього виявилося великою честю. Науковець цього разу не читав лекцій, зазначивши, що відповідні висновки з Великої Вітчизняної війни давно вже зроблені й усім добре відомо, що війна – це погано. Натомість Василь Васильович привітав своїх краян з Днем визволення села з-під німецько-фашистської окупації, побажав нині живущим у селі ветеранам довгих років життя і щоб над нашим синім небом ніколи не гриміли знов гармати.

Опісля хвилиною мовчання було вшановано пам'ять тих односельчан, котрі загинули на війні, було покладено квіти до меморіалу загиблим воїнам.

Не обійшлося на святі і без нагород, подяк, грамот та цінних подарунків.

Почесними грамотами Міжгірської РДА були нагороджені педагогічні працівники Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст. – Чуп Н.І. і  Цімбота М.А., а також приватні підприємці – Сятиня О.Л. та Маханець І.О.

Від імені Міжгірської районної ради І.В. Ярема вручив грамоти Куруцу П.І. – голові Ради старійшин, що діє при сільській раді, Чухраю О.О. – лікарю сімейної медицини амбулаторії с. Синевир, Рущак В.В. – вчительці географії Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст., Ковбиці В.М. – вчительці російської мови та світової літератури Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст.

Не оминули увагою і той факт, що Синевир – це передусім славетний край легендарних бокорашів. Не дивлячись на те, що важка і небезпечна робота бокораша давно вже відійшла у минуле, і від часу сплаву останнього дарабу по річці Тереблі пройшло вже понад півстоліття, згадка про плотогонів навіки закарбована у пам’яті синевирців. Тож організатори віддали належне і вшанували пам'ять тих бокорашів, які не дожили до цього часу. Водночас нагадали, що серед старожилів Синевира і по нині залишилися поодинокі з тих небагатьох, кому вдалося побороти безжальні стихії гірської ріки і вистояти в цьому протистоянні переможцем. Гучними оплесками місцева публіка зустріла на сцені одного з найстаріших керманичів Тереблянської долини, живу легенду унікального прадавнього карпатського ремесла – 91-річного Юрія Бугину, котрий віддав сплаву лісу 40 років свого життя.

Міцно потиснувши руку славетному бокорашу, сільський голова Микола Куруц висловив вдячність Юрію Михайловичу за ту багатолітню сумлінну бокораську працю та прояв незламного бойківського духу перед безжальними стихійними силами гірських потоків, а також нагородив цінним подарунком.

Водночас від імені усієї територіальної громади з рук сільського голови передано подяки та подарунки відомим в Синевирському краю плотогонам-бокорашам- Суботі Василю Михайловичу, Гречину Григорію Федоровичу та родинам Гаштура Юрія Івановича, Цупра Федора Васильовича, які, на жаль, через свій похилий вік не змогли бути присутніми на урочистостях.

За сприяння директора НПП «Синевир» Миколи Дербак, одним з найстаріших бокорашів - Юрію Бугині та Федору Цупру було подаровано по машині дров.

Так, зокрема, від імені Синевирської сільської ради було нагороджено батьків наймолодшого мешканця Синевира – Куделю Н.М. та Куделю А.П., в яких народилася донечка Софійка, а також багатодітну сім’ю Гречина В.В. та Гречин О.В., у яких також народилися двійнятка – Оксанка та Олександра. Не залишили по за  увагою і найстарішу мешканку Синевира – Василину Сятиню (1915 р.н.). Адресували вітання також у бік молодої пари Бонгара В.В. та Бобик А.І., які відсвяткували своє весілля напередодні Дня Синевира. На сцені також було відзначено випускників 2013 року Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст., золотих медалістів, а нині студентів одних із провідних ВНЗ України – Маханця В.І., Мокрянин І.М., Мокрянин М.М., Кия М.М., Гаштур В.В., Бобик Я.В.

Переможцями учнівського конкурсу на найкращий малюнок стали Ангеліна Розман, Неля Сятиня, Юлія Скунць. Усі вони були нагороджені цінними подарунками та грамотами.

Окрім того, у безпрограшній святковій лотереї серед мешканців Синевира були розіграні мобільний телефон та кавоварна машина.

Після завершення вступної частини на сцені виступили вихованці дитячого садка, які прочитали віршики про свій рідний край та заспівали веселу верховинську коломийку, чим заслужили шквал оплесків глядачів. Також слід відзначити юні таланти, які вперше засяяли на святковому концерті – це молода виконавиця українських пісень ІваннаКуруц, шанувальниці українського фольклору Мирослава Пойда та Андріана Путрашик, талановита поетеса, оратор Інна Сметана.

Традиційним на святі став номер фольклорного колективу Міжгірського районного будинку культури «Верховина» під керівництвом Вікторії Янчик та Тараса Бойчука.

Шквал оплесків отримав надзвичайно талановитий, усім відомий місцевий музикант, справжній патріот свого краю Ярослав Міщанин.

Під час розважальної частини свята особливо потішили фольклорно-інструментальний колектив «Руснаки», численні глядацькі симпатії здобули українська співачка Ольга Свида та гурт з Ужгорода «Швалбах». Від самого початку і до кінця місцева публіка зустрічала і проводжала їх під бурхливі оплески. А учасників гурту «Швалбах» аудиторія ще довго не хотіла відпускати зі сцени.

Після того як виступи закінчилася, уже починало сутеніти, але молодь, звичайно ж, не поспішала розходитися, адже на неї чекала святкова дискотека.

Атмосфера, яка цього дня панувала у селі біля витоків Тереблі, гарантувала позитивний заряд емоцій та бадьорий настрій. А враження, отримані від побаченого карпатського колориту, ще надовго закарбуються у пам’яті.

Сотні синевирців, які прийшли на це свято, вкотре продемонстрували, що їм є чим пишатися, адже Синевир – не тільки овіяне легендами село, а ще  й край з багатовіковою своєрідною культурною спадщиною, багатий на талановитих, чесних, по справжньому щирих, трудолюбивих людей, котрі славляться своїм незламним бойківським духом.

Не залишилися осторонь від ідеї проведення Дня Синевира і місцеві підприємці, серед яких варто подякувати Шпільці І.С., Шпільці М.С., Куруцу А.С., Ніроді В.Д., Мушці І.М., Сятині М.Л., Бугині Л.В., Дорошу А., Дергалюк Л., Теслевич В.В., Клембаку Ф.В., Маханцю І.О., Сятині О.Л., Мокрянину А.М., Попадинцю В.Ф. та багатьом іншим. Значну роль в організації свята відіграли місцеві перевізники – Гречин М.Г., Гречин В.В., Ледида М.В., Субота М.В., Гречин М.Г., Селемон М.М., Бобик І.М., Свинець В.В., Попович М.М., Чуп М.М. Без їх матеріальної та організаторської підтримки свято могло і не відбутися.

Теги: Синевир, День села

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати