Пишайтесь Бойківщиною, або Роздуми з Четвертих всесвітніх бойківських фестин

Бойки — одна з трьох етнографічних груп українців, які живуть у Карпатах. То хто ж вони — карпатські горяни, українські індіанці?

Бойки в народних строях
Бойки в народних строях
Попри те, що бойки чисельніші за лемків та гуцулів, вони досі залишаються найменш відомими. Аби розгадати загадкову бойківську душу, ми подалися на IV Всесвітні бойківські фестини.

Турка — найменший райцентр Львівської області, усього 8 тисяч мешканців, розташований у серці Бойківщини на річці Стрий. На заході Турківський район межує із Закарпаттям, на півночі — з Польщею. Саме тут уже вчетверте проходить єдиний у світі бойківський фестиваль. Лемки збираються на свої «ватри» щороку, гуцули — щодва роки, а бойки — раз у п'ятирічку. І тут виникає перше запитання: чому?

Бойківщина охоплює найбільшу територію українських Карпат: від річки Сян у Польщі через Турківський, Сколівський, Самбірський, Дрогобицький район Львівщини до Долинського, Рожнятинського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області. Сюди належить також значна частина Закарпаття: Великоберезнянський, Воловецький та Міжгірський райони. Деякі дослідники до Бойківщини зараховують навіть Сваляву і Хуст. Чисельність бойків виводять від 350 тисяч до 1 мільйона. Тоді чому ми про них практично нічого не чуємо?

При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — бартка, аркан, червоні сердаки, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев'яної тривежої бойківської церкви нічого в голову не приходить. Дотепер невідомо від чого походить навіть саме слово «бойко». Версій з десяток. Уперше про бойків читаємо у візантійського імператора і письменника Костянтина Багрянородного, який писав про них ще тисячу років тому.

Бойки завжди більше дбали не про збереження власної ідентичності, а про зміцнення загальноукраїнської ідеї. Можливо тому, що серед українських горян саме бойки зазнали найменше чужих впливів і їхня говірка найближча до літературної мови. Тому такий знаний бойко як Іван Франко став одним із найвідоміших українських письменників, Петро Конашевич-Сагайдачний — козацьким гетьманом, а Августин Волошин — президентом Карпатської України.

Саме на цьому наголошував на IV-х Всесвітніх бойківських фестинах Президент України Віктор Ющенко. На Співочому полі серед чудових гір в околиці села Явора зібралися тисячі симпатиків Бойківщини з різних областей та країн. І цвіло від вишиванок усе довкола на кілометри. І лилася без краю бойківська музика і пісня, а знамениті народні промисли горян красувалися рядами.

Президент у білій вишиванці разом із дружиною віддав «земний уклін унікальному краю українства». «Ваші фестини — надзвичайно важлива справа державної ваги, — наголошував Віктор Ющенко. — Йдеться не тільки про збереження нашої культури чи традицій. Мова йде про наше етнічне осердя, те, що робить нас сильною і єдиною нацією. Я щасливий, що став свідком цього прекрасного свята. Бути українцем стає дедалі моднішим. Не опускайте голови! Ми пройдемо через горнило виборів і отримаємо нарешті некорумпований парламент. Перемога за нами!».

Свій виступ Президент закінчив словами: «Слава бойкам! Слава Бойківщині та Україні!», який потонув у багатотисячному скандуванні «Ю-щен-ко!».

Фестини тривали три дні й були надзвичайно насиченi різноманітними подіями: конкурси, турніри, конференції, концерти, молебні, відкриття меморіальних таблиць, вулична вистава театру «Глорія», рок-фест, виставка саморобних машин «Дига», нічна ватра. Словом, подивитися було на що.

А ми все шукали відповіді: то хто ж такі бойки і чим вони відрізняються від інших? Усі нас запевняли, що бойки — файні люди. І відрізняються насамперед завзятістю, працелюбством, упертістю, релігійністю і дивовижною спаяністю. Бо де з'явиться один бойко, там уже скоро й інші біля нього будуть.

У 8-тисячній Турці аж сім храмів, причому три — Московського патріархату. Це теж феномен, як і те, що Турківський район — єдиний на Львівщині, де переважають православні.

Самі про себе бойки розповідають чимало жартів. Наприклад, чому на Бойківщині таке чисте повітря? Бо бойки добре хату зачиняють. І в це можна повірити, провівши дві ночі в гуртожитку Турківського ліцею, в якому всі вікна наглухо забиті.

Мало хто знає, що бойки постраждали не менше за лемків від чистки етнічних територій у Польщі. І десятки тисяч бойків було виселено з прадідівських земель на південь та схід України. Чому про це так мало відомо, поцікавилися ми в Наталі Кляшторної, яка написала єдину книжку про ці події.

— Бойки — найбільш закриті з українських горян, — розповідає вона. — Тому мало себе популяризують. В радянські часи були закриті бойківські музеї, припинили вихід часописів, які популяризували бойківську самобутність. Саме слово «бойко» отримало негативне забарвлення. Проте мати Шевченка теж мала прізвище Бойко.

Низька самооцінка ще пов'язана з тим, що життя у горах важче, люди тут живуть бідніше. А відповідно, долиняни мали підстави іронізувати над бойками. Саме тому чимало з останніх хочуть стати такими, як усі. Звичайними галичанами чи закарпатцями.

Пані Наталя розповідає, що коли бойківською говіркою видала деякі тексти у своїй книжці, то це викликало нерозуміння навіть у тутешніх інтелігентів. Звідси і той красномовний факт, що якщо при перепису гуцулами записалися в Україні тисячі горян, то бойками всього кілька десятків. Серед них — Наталя Кляшторна з сином.

— Як можна популяризувати те, чим ще донедавна ганьбилися? — розводить вона руками. — Бойківщина ще тільки чекає на своїх дослідників і популяризаторів.

І справді: сила України — в різноманітті. І якщо у Турці вже не почуєте бойківської говірки — то це плюс чи мінус? І на фестинах не скуштуєте голубців з тертою бульбою, вушка з грибами, чиру чи мачанки, зате кавказькі шашлики — на кожному кроці. А бойківський костюм із білими полотняними гатями (штанами) та вишитим лайбиком (безрукавкою) побачите хіба у музеї. То це хіба файно?
Олександр Гаврош, "Україна молода"
31 липня 2007р.

Теги:

Коментарі

Печений Бойко 2009-03-02 / 16:43:00
Я бойко зі Сколього і не є жодним русином. Русини вимерли а бойки житумуть.

Русину 2007-07-31 / 11:39:00
Бойки разом з лемками та долинянами є етнічними групами, а гуцули це субетнос, читайте етнологію.

русину 2007-07-31 / 09:37:00
Ага, іди і вповідж тоту глупость гуцулам. Хочу відіти, што ся од тебе, неборе, обстане

русин 2007-07-31 / 09:26:00
Лемки, бойки і гуцули суть субетносами єнного русинського народа.

сорри 2007-07-31 / 09:21:00
Гаврош, а ти бойко, чи лемко? Видит ми ся, ож лемко. То чом"ись не був на "Лемківской ватрі"?

НОВИНИ: Культура

17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
20:28
/ 9
Дмитро Кешеля презентує у Мукачеві свій новий роман "Доживемо до зеленої травички"
» Всі новини