Що таке ромофобія?

За час роботи нашого Благодійного фонду «Розвиток» разом з Мукачівською міською радою у спільному проекті «Посилення правових можливостей бідних верств населення та ромського населення в м. Мукачево», який імплементується в нашому місті за фінансової підтримки МФ «Відродження», ми неодноразово стикалися з проявами дискримінації та упередженого ставлення жителів міста до ромського населення. Таке нехтування було не завжди обґрунтовано і, як правило, було викликано стереотипним ставленням до ромів.

Що таке ромофобія?

Ми вирішили зрозуміти і глибше вивчити природу такого ставлення до ромів і почали проводити дослідження у вигляді інтерв’ю, моніторингів та звичайного спілкування з жителями міста Мукачево.

Результатом дослідження стала констатація такого явища, як «ромофобія». Ми вперше почали більш детально описувати це явище.

Отже, що таке ромофобія?

Ромофобія – гостра форма соціальної антипатії щодо представників ромської народності. Прояви неприйняття, страху, агресії, засудження щодо ромів. Засудження їхнього способу життя, соціальної поведінки. Спроби уникнення зустрічей, спілкування, фізичного і соціального контакту з ромами, незалежно від їхнього віку, статі, соціального статусу, зовнішнього вигляду, освіти і роду занять.

Ромофобія, як дискримінаційне явище

Ромофобія є специфічним і особливим проявом ксенофобії. Характеризується і виражається в суспільстві більшістю ознак, властивих ксенофобії тільки (або особливо) щодо людей ромської народності.

Явище «ромофобія» виникло в соціумі в останні кілька десятиліть. Особливо розвинулося і зазнало явних проявів на практиці в роки незалежності України. Виникнення ромофобії характерно для мікросоціумів, які, в силу історичних, громадських та інших причин, контактують з ромами в місцях їх компактного проживання. Такими є міста і села України, де роми проживають, переважно, таборами. Зазвичай – на околицях міст чи сіл. Особливо яскраво виражено явище «ромофобія» на Закарпатті. За офіційним переписом, в Закарпатті проживає 14000 ромів. За твердженням соціологів, їх понад 45 тисяч. Це третина всіх ромів України. І проживають вони на території однієї з найменших областей в Україні.

124 селища – така кількість населених пунктів у Закарпатській області, в яких компактними групами проживають етнічні роми. Переважно, це стаціонарні табори, розташовані в передмістях і селищах. Чим більше ромський табір, тим легше його мешканцям вести свій побут і виживати, як, наприклад, у повністю ромському селі Собатино Іршавського району. Ромські табори розташовані поблизу або у місті Ужгород, Мукачево, Берегово, а також у селищах більшості закарпатських сіл низинних районів: Ужгородського, Виноградівського, Берегівського, Мукачівського, Іршавського.

Через стереотипи чимало громадян України різних національностей схильні вважати, що роми вміють тільки красти, ворожити, жебрати, співати і танцювати. Але ці стереотипи є тільки вершиною айсберга під назвою «ромофобія». Проблема набагато глибша, її основи були закладені ще в процесі виховання дітей неромскіх національностей. Саме тут закладаються цеглини фундаменту, на якому базується неприйняття ромів у різних його формах. У той же час, ось вже більше тисячі років представники цієї народності не забувають свою мову, культуру і традиції. А вчені досі не можуть зрозуміти, як, незважаючи на кочовий спосіб життя, ромському народові вдалося зберегти національну самобутність. Музичне мистецтво ромів, особливо виконання народних пісень, широко відоме в усьому світі. Саме ця сторона народної творчості принесла ромам всесвітню славу.

Зображення циган у фольклорі

Роми фігурують ще в стародавніх казках, піснях і формах народного усної творчості в якості негативного персонажа. Про це свідчать і назви казок.
- Як циган учив хазяйського пса сливи їсти;
- Про цигани і біса.
Як бачимо, ром тут ототожнюється з нечистою силою, виглядає її компаньйоном. В інших назвах ром протиставляється персонажу неромської національності, навіть людині: «Циган і людина» (Українська народна казка).

Якщо зазирнути в сюжети цих казок, то побачимо, що ром тут виглядає як вкрай негативний, або, принаймні, комічний персонаж. В інших казках роми наділяються надзвичайною силою приручати диких тварин, або розбиратися з нечистою силою.
- Як ведмідь відганяв мух від цигана.

Часто їм приписують знання магії, ворожіння або володіння надприродними здібностями.
Варто згадати також народні приказки: «Брудний, як циган», «Хитрий, як циган». Дітям, спійманим на вживанні лайок чи іншої табуйованої лексики, часто дорікають: «говориш, як циган». Або, наприклад, неохайній дівчині часто кажуть: «ти така, як циганка».

Подібних прикладів у фольклорі, побуті, щоденній лексиці сотні й тисячі та немає можливості їх всі привести тут. Наведених же прикладів достатньо, щоб переконатися – причини неприйняття ромів мають глибокі історичні корені. Саме з цього коріння виросла велика соціальна проблема, яка принесла свої негативні плоди в сьогоденні.

Народність або каста недоторканних?

Їх коріння йдуть в Індію, і сьогодні представники цієї народності проживають в багатьох країнах світу – у Європі, Близькому і Далекому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк. В Україні про них вперше згадали на початку 15 століття, а їх перші поселення були в Ужгороді, в Бессарабії та в Криму. У ті часи їм був заборонений навіть вхід до міста. Роми таборувались на околицях міст. Тільки окремі люди наважувалися з ними мати справи: як правило, давали якусь невдячну роботу, або вели нехитру торгівлю... І весь час стежили, щоб циган чи циганка не «залишили» їх у дурнях або не обікрали.

Це клеймо залишилось на ромах до сьогоднішнього дня. Наче на людей з касти недоторканних, на них дивляться скрізь на Закарпатті, та в Україні в цілому. Циганами нерідко лякають неслухняних дітей «порядні» мами, не розуміючи, що цим вони тільки підкидають дров у багаторічну ворожнечу і неприйняття ромів. 

Враховуючи вищесказане, доцільно стверджувати, що «ромофобія» є видом агресивного неприйняття, неприязні і ненависті до ромського населення як до об’єкта свого страху. Це саме те, що відчувають люди по відношенню до ромів, які живуть серед нас. Як результат свого ірраціонального страху, вихованого багатьма чинниками – від фольклору, і до випусків новин, де участь осіб ромської народності підкреслюється особливим чином, люди починають ненавидіти ромів і намагаючись позбутися свого страху, вони воліють позбуватися від самих циган. Уникати їх, боятися, віддалятися, намагатися не контактувати, а при вимушеному контакті поводитися агресивно.

Як і в будь-який інший неприємної ситуації, всі борються з наслідками, а не шукають причини.

Як відзначають працівники Благодійного фонду «Розвиток», «статус ромського населення в Україні, як меншини, нічим не відрізняється від статусу представників інших національних меншин, що проживають на території України і, зокрема, на Закарпатті. Жоден законодавчий або нормативний акт не містить обмежень для ромів або їх фундаментальних прав: на життя, фізичне і психічне здоров’я, вільне переміщення, сімейне та приватне життя, освіту, працю та соціальний захист, а також – право обирати і бути обраними. Роми володіють такими ж правами і свободами, якими володіють всі національні меншини, і це гарантується законодавством України».

Наслідки «ромофобії»

Соціальна та правова ізоляція ромського населення викликана незнанням, нерозумінням і, як наслідок, обмеженістю у використанні своїх правових можливостей. Відсутність доступу до інформації про свої права в нормальній функціонуючій системі правосуддя, а також належної правової допомоги, призвело до неможливості для ромського населення поліпшити свої життєві умови. Крім того, ромське населення не має реальної власності, не знає, як правильно узаконити цю власність і як розпоряджатися своїм майном.

На сьогоднішній день проблема соціально-правового захисту ромського населення є найбільш важливою. Через критично низький рівень освіти та інформованості, ромське населення повністю дезінтегрували від нормального життя. Переважна більшість ромів є неписьменним або мають початковий рівень освіти. Згідно зі статистикою, сьогодні початкову освіту отримують лише 20-30% дітей-ромів, а більша частина взагалі не закінчує школу. Що стосується вищої освіти – її отримують одиниці. Без елементарних документів діти не можуть йти в дитячі сади і школи, а без паспортів дорослі люди не можуть влаштуватися на роботу. Більшість ромів не розуміються на тому, як і де оновити свої життєво-необхідні документи, тому залишаються повністю в замкнутому колі.

Як показують дослідження соціологів, проведені в рамках проекту «Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році», проведеного «Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)» на замовлення «Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX), латентна ксенофобська установка в українському суспільстві присутня щодо багатьох народів. Втім, як показали дані соцопитування, велика соціальна дистанція спостерігається щодо представників ромської національності, чорношкірих, азіатів і арабів. Саме до цих груп існує латентна ксенофобська установка. При цьому, більшість українців категорично засуджує расову, етнічну та національну дискримінацію як інструмент в руках політиків. 65% опитаних вважають, що політики повинні нести відповідальність за дискримінаційні висловлювання. 24, 9% вважають, що дискримінаційні висловлювання неприпустимі, але не повинні каратися. 4, 3% вважають, що пересічні громадяни мають право на подібні висловлювання, а політики не мають. 5, 8% респондентів вважають дискримінаційні висловлювання одним із проявів свободи слова.

Соціологи ж характеризують міжетнічні, міжрасові та міжнаціональні відносини в українському суспільстві як помірно відчуженими. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології за 1994-2010 роки включно свідчить також про негативну динаміку відчуженого ставлення українців до ромів в останні кілька років. Соціологи повідомляють, що рівень ксенофобії в Україні постійно зростав з 1994 до 2008 року, але в 2009 і 2010 року намітилися ознаки деякої стабілізації ситуації (рівень ксенофобії навіть дещо знизився). 

Одночасно в КМІС зазначив, що є такі національні групи, до яких ставлення українців змінювалося більш різко. Наприклад, дуже нестабільне та поступово погіршується ставлення до ромів і афроамериканців...

Наталія Козир, "Права людини в Україні"

20 липня 2013р.

Теги: цигани, романи

Коментарі

Перехожий 2013-07-22 / 12:12:30
Автору-краще пере селяться зі своєю сім'єю по лише до місць проживання ромів і станете їх сусідами, то через певний період ви теж станете "ромофобом" і не розповідайте казочок відпрацьовуючи гроші гранту

Русин 2013-07-21 / 22:42:45
Авторка така далека від житя циган ги небо від землі. Як іх ниборе жалуєш, коби їх сяк іх бирови жаловали? Най із-ся золоті ланци визнимают, що за наркотики та з ковдоші заробили, продадут, та своє бідняча нагодуют. Коби тя вбибрали ни сяк бись співала.

Слов'янин 2013-07-21 / 07:43:47
Авторка статті ніколи не замислювалася, чому закордонні "неурядові" фонди фінансують не титульні, державотворчі народи, а деструктивні меншини7 І тільки не розповідайте байки про милосердя таких істот як Сорос...

Копча 2013-07-20 / 21:44:32
"... погіршується ставлення до ромів і афроамериканців..." - Наташа невже такий малий грант, що Ви навіть не потрудилися власноруч написати цей текст. Звідки в біса афроамериканці в Україні? Якщо не вважати кількох працівників дипмісії США то більше й нема. Відносно дискримінації циган то вони мають подекуди кращі умови від держави ніж інші громадяни. Усі види державної соціальної допомоги вони отримують (ми законослухняні громадяни їх утримуємо) натомість самі цигани щасливо живуть у власноруч створеному гетто (чи багато циган виявлять бажання розселитися з гетто у інші райони) і єдине що їх насправді турбує це збільшення виплат "на діти". Натомість циган не хвилюють такі питання як плата за землю, оформлення документів на будівництво, земельні акти, плата за користування водою та каналізацією, масові самовільні підключення до електромережі без сплати за її подальше використання та багато іншого у відповідь на що чиновники відповідають, а що ми можемо зробити це ж цигани. Цигани в Україні живуть в привілейованому стані на фоні тих же румунів, угорців, росіян та українців.

Це я 2013-07-20 / 14:35:10
"Без елементарних документів діти не можуть йти в дитячі сади і школи, а без паспортів дорослі люди не можуть влаштуватися на роботу. Більшість ромів не розуміються на тому, як і де оновити свої життєво-необхідні документи, тому залишаються повністю в замкнутому колі." - пані Козир не знає що пише. Якби роми не мали документів, як вони отримували би державну допомогу, розмір якої перевищує доходи неромської людини (ґаджо). Де вони подівають свої документи, коли стають непотрібними, то невідомо. Однако при наближенні виборів, коли на циган попит зростає з боку влади, масово отримують знову документи, безплатно. Є окремі роми що працюють, але більшість з них довго не витримує постійну зайнятість.

"Ромофобія, як дискримінаційне явище" - то не дискримінаційне явище, а досвід! Якщо не зважати на багатовіковий досвід, то цілий час можемо наступати на ті самі граблі. Якими описані у тих старих казках, видно, на жаль, не змінилися, лише стали агресивними, вже не крадуть, а грабують відкрито. В Угорщині сітуація з ними ще гірша, бо ліберальні правозахисники домоглися того, що злодії мають більше прав, ніж жертви.

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 6
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини