Лояльні прагматики

Особливості Закарпаття – відчуття історично-ментальної окремішності, неприйняття немісцевих політиків та винятковий утилітаризм – визначають місцеву електоральну картину, відмінну від сусідніх регіонів

Лояльні прагматики

Результати всіх виборів на Закарпатті від 1991-го року показують, що цей регіон голосує абсолютно нетипово для західних областей України. Так, на останніх парламентських виборах перемогу тут святкувала Партія регіонів з 30,87 % голосів, а провладні кандидати перемогли в трьох з шести мажоритарних округах. Місцеві електоральні вподобання кардинально відрізняються від політичних симпатій сусідів –  Львівщини чи Івано-Франківщини. Ця відмінність пояснюється низкою чинників, що визначають соціально-електоральну картину Закарпаття.

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ЗОНИ

«Закарпаття у політичному сенсі нагадує маленьку модель України. – каже політолог та суспільствознавець Віктор Пащенко. – Тут є також, звісно, в умовному ментально-електоральному вимірі, свій Схід (Тячівщина), Захід (Рахівщина, Міжгір’я), Центр (Мукачівщина, Іршавщина), Київ (Ужгород) та Крим (Берегівщина)». Враховуючи місцеву специфіку, на торішніх виборах до ВР влада навмисно поділила території ОВК таким чином, щоб вони максимально не збігалися зі сталими електоральними полями. Це створило ефект підтримки ПР у всьому Закарпатті.

Рахівщина та Міжгір’я – регіон, який є одностайно проукраїнським, що доводять усі голосування, міститься у межах Гуцульщини й заселений переважно етнічними українцями. На парламентських виборах по списках тут перемогла Об’єднана опозиція, а на мажоритарному рівні кандидат від влади програв людині Балоги Василю Петьовці.

Натомість так званий червоний пояс Закарпаття (це передусім Тячівський та Хустський, а також частково Великоберезнянський, Перечинський, Воловецький райони) демонструють більш проросійські політичні погляди. «Це території, найбільше понівечені радянською владою, – пояснює Віктор Пащенко. – Штучно насаджувана велика промисловість із розпадом СРСР розвалилася, а люди опинилися без роботи і значною мірою люмпенізовані. Тобто тут помітне невдоволення нинішньою владою, з одного боку, а з іншого – ностальгія за радянськими часами. Недарма ці регіони давали завжди чималий відсоток за комуністів». Прикметно, що й на останніх виборах більше за всього голосів КПУ отримала саме в 71 окрузі з центром у місті Хуст. Заробітчани з цих районів їздять переважно до Росії, а не до Європи, що також має вплив на їх мислення та електоральні вподобання.

«Закарпатський Крим» – це угорська Берегівщина з  вкрапаленнями ромських осередків. Тут традиційно голосують за владу, яка уміє улещувати угорців та одночасно лякати «українським фашизмом».

Ужгород, як місцева «столиця», достатньо серйозно відрізняється навіть від Ужгородського району своєрідною міською культурою і відносною волелюбністю. Але перемогу тут святкував представник ПР Василь Ковач, який скористався боротьбою опозиціонерів та своєю репутацією господарника.

Найбільш неоднозначний електоральний регіон Закарпаття – це умовний «центр», що складається з Іршавського, Мукачівського, Свалявського, Ужгородського (за винятком угорських сіл) та Виноградівського районів. Це так званий русинський терен, для якого більш за все характерні лояльність до влади та відданість місцевим лідерам. Саме тому тут перемагають переважно ті партії, чиї регіональні, навіть районні лідери мають найбільший вплив. До того ж на парламентських виборах-2012 на цих територіях на повну потужність працював апарат адміністративного тиску – зокрема, в Іршавському районі, де, за словами місцевих мешканців, голова ОДА всіма засобами намагався забезпечити потрібний владі результат.

Попри відмінності чотирьох електоральних зон, закарпатці загалом схильні голосувати за свій місцевий інтерес. Розвинене відчуття «регіонального» патріотизму нагадує аналогічний феномен на Донбасі, ось тільки тут це відчуття підіймається з донецького первіснообщинного рівня «свій-чужий» до економічно-соціального – «свій – це вигідніше, бо свій до свого по своє». Саме зі «своїзмом» пов’язана феноменально довга (близько 15 років) популярність Віктора Балоги на Закарпатті, яку не могли б підтримувати жодні підкуп чи залякування, у яких його люблять звинувачувати опоненти. Видається, що ця людина є таким собі архетипом закарпатця – в міру хитрий підприємець, який ніколи до останнього ні з ким не свариться, вміє знайти точки перетину з будь-якою владою, і в душі все ж тяжіє до Європи – якщо не в сенсі моральних установок, то стовідсотково в економічному та побутовому плані. 

«У нас кажуть, хто виграв, за того й голосують», – іронізує художник Дюла Мошак, етнічний словак з села Довге Іршавського району. Кон’юнктурність у ставленні до влади, до того ж, будь-якої, є одною з найвизначніших електоральних рис Закарпаття. Таку позицію столичні медіа та експерти зазвичай пояснюють вже усталеними тезами про «запроданство» чи «вроджену політичну пасивність», хоча її витоки криються в значно глибших площинах. «Закарпатцям не притаманні ні націоналістичні, ні прорадянські симпатії, – вважає Віктор Пащенко. – Тому в політичному житті тут явну перевагу мають центристські сили, а в політичних лідерах найбільше цінується прагматизм. Звідси випливає й така характеристика як лояльність до влади, хоч і до певної межі». «Тутешні мешканці взагалі не схильні до радикалізму, – каже науковець та політолог Сергій Федака. – Це не Галичина. Важливий нюанс полягає ще й в тому, що ще з радянських часів у нас, як ніде в Україні, поширене кумівство. І влада майже завжди тут представлена місцевими. Саме через це Закарпаття уникло великих бізнесових війн, що точилися й точаться в інших регіонах України. Тому навіть після приходу до влади Януковича ніяких особливих змін у регіоні не відбулося – при владі під вивіскою «Партія регіонів» тутешні, «донецьких» тут немає, отже, й боротьба не виходить на рівень відвертої конфронтації». Утім, навіть на тлі такого «штилю» на Закарпатті виникають хвилі політичної боротьби: останні три роки вона триває між кланом Віктора Балоги та головою місцевого осередку Партії регіонів Олександром Ледидою. Останній набирає дедалі більше політичної ваги, попри те, що є вихідцем з клану того-таки Балоги. Подейкують, що після дещо сенсаційних навіть для Закарпаття результатів минулорічних виборів він суттєво зріс у очах президента Януковича.

АНТИРАДИКАЛЬНІ ЗЕМЛЕЛЮБИ

За словами місцевих еспертів, тутешня політична інертність зумовлена історичними особливостями регіону, який завжди був відрізаний від «великої» України як державними кордонами, так і географічно – Карпатами, що відбилося на ментальності закарпатців. Закарпаттю притаманне відчуття окремішності, найяскравішим свідченням чого є той факт, що попри сотні років агресивної політичної колонізації угорців, закарпатці так і не втратили своєї національно-релігійної ідентичності. Вони здебільшого обирали мирні форми протесту й навчилися виживати в умовах великої імперії за допомогою, з одного боку, вичікування, спускання на гальмах незручних ініціатив з центру, закритості від навколишнього агресивного світу тощо, а з іншого – розумного практицизму, співпраці з колоніальною адміністрацією в усьому, що тільки не зачіпає особисті інтереси та внутрішню гідність. Через тривалу історію співжиття з колонізаторами іншої мови та культури, закарпатці навчилися мовчати, терпіти, навіть прислужувати, при цьому тримаючи дулю в кишені. Закарпатець ніколи не піде на мітинг – зате вдома зробить всупереч тому, що вимагає влада, щоправда, якщо це, в першу чергу, б’є по його інтересах. «Автохтонні мешканці Закарпаття дуже практичні аж до утилітаризму, тому голосують виключно з точки зору вигоди, а не ідеології» – каже політолог Віктор Пащенко.

Перебування в ізоляції від загальноукраїнських процесів сформувало тут свою окрему субментальність – «русинство», що суттєво відрізняє Закарпаття від інших частин України. Звісно, не в сенсі політичного квазіруху, фінансованого російськими агентами впливу ще з позаминулого століття, а саме регіонального світосприйняття. Географічна затисненість між горами та політична між іншими народами привчила закарпатців шанувати свій клаптик землі, будинок та край як ніщо інше. Саме тому ставлення до землі тут межує з культом. Це зокрема проявляється в тому, що майже всі заробітчани, яких на Закарпатті чимало, повертаються назад. «У місті Іршаві з 10 тисяч населення щонайменше тисяча на заробітках, – розповідає місцевий письменник Василь Кузан. – Роботи немає. Буває таке, що відгуляли весілля, а вже наступного ранку новоспечений чоловік їде з дому. Але переважна більшість повертається, і вкладає зароблені кошти в будинок». «Іноді дивуєшся, – розповідає Олексій з села Великий Бичків на Рахівщині. – От ті «верхні» села в горах, туди машиною навіть не проїдеш. Але повертаються хлопці з Європи з грошами, і на конях туди цеглу завозять, щоб відбудувати свою хату».

Традиції трудової міграції сформувалися тут ще з кінця XVIII століття, коли місцевий люд вирушав на заробітки до Праги, Відня, Західної Європи та навіть Америки. З кінця ж 1950-х років чимало закарпатців, особливо з Іршавського, Рахівського, Тячівського районів, почали системно їздити на заробітки на Північ Росії. Багаторічне заробітчанство у Росії не в останню чергу вплинуло на поблажливе ставлення до неї з боку тутешнього населення. До того ж Закарпаття не зазнало російської окупації під час Першої світової війни, на відміну тієї ж таки Галичини, та й увійшло в склад СРСР аж у 1945 році, тому не знало ні жахів дикунської колективізації, ні Голодоморів, ні масових репресій 1920 – 1930-х років.

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ МАНДАТ

Непопулярність будь-яких радикальних гасел на Закарпатті також визначає чинник сталих національних меншин, котрі компактно проживають на території області. Це угорці в Берегівському та Ужгородському районах, роми в Берегівському та Виноградівському, словаки в Іршавському та Перечинському, румуни в Тячівському та Рахівському районах. Росіяни, які здебільшого сконцентровані в Ужгороді та Мукачевому, з’явилися тут не так давно – в 1960 – 1970-х роках, це були «молоді спеціалісти» та відставні військові, що є типовим для майже всіх областей України.

 Всі конфлікти, які виникають на тлі такого етнічного різноманіття, мають у 99,9 % випадків суто майнових характер. «Якось після кризи до нас в село переїхало з десяток циганських родин, – розповідає Олексій з Великого Бичкова. – І почали себе поводити напрочуд нахабно, побили хлопця, намагатися забрати собі магазин. То після того все село зібралося, пішло і начистило їм пики, розбили будинки і змусили їх поїхати. Але при цьому в нас мешкає купа своїх, місцевих осілих ромів, з якими у нас прекрасні стосунки».

«На Закарпатті є феномен так званого «місцевого інтернаціоналізму», – каже Віктор Пащенко. – Він полягає в тому, що для автохтонів все одно якої ти національності, головне, щоб ти був закарпатець. Це фактично означає мати ще одну ідентичність, на додаток до національності та віросповідання. Тому успіх «чужаків» у політичній сфері краю можливий лише при всебічній підтримці місцевої еліти. Як це, приміром, сталося з СДПУ(о) в 1998-му році, коли вони отримали фантастично успішні результати саме за рахунок того, що заїжджих київських бізнесменів на певний час підтримали тутешні кола».  Апробована ще з часів гегемонії есдеків технологія діє й досі, адже провладні сили усвідомлюють, що «правильна» робота з меншинами здатна забезпечити потрібні електоральні результати. Тому, приміром, угорська меншина, яка мала б виступати за європейський шлях розвитку країни, натомість перманентно голосує за партії та кандидатів від влади. Насправді їм не вигідне відкриття кордонів з ЄС, адже угорці, живучи вздовж кордону, заробляють на малій прикордонній торгівлі бензином, соляркою та цигарками і не бажають втрачати монополію на цей вид діяльності. Чималу роль у підтримці влади відіграє й особистість політичного лідера угорців України Іштвана Гайдоша, нардепа від ПР та екс-мера міста Берегове, регіональної столиці угорців. Як розповідають місцеві мешканці, в селах Берегівського району під час виборчої кампанії 2010-го року агітатори за нинішнього президента розповідали, що він насправді… угорець, адже Янукович – це означає Янош Ковач.

Жарти жартами, але існування так званого «угорського мандату» дало можливість Партії регіонів багато в чому виграти вибори та провести своїх мажоритарників в щонайменше двох виборчих округах. Взагалі угорці дуже організовані, багато в чому націоналістично налаштовані і це в перспективі може призвести до появи конфліктів саме на етнічному ґрунті. Якщо ж говорити про інші меншини, то ті ж таки роми приносили кілька разів перемогу одіозному екс-меру Ужгорода Сергію Ратушняку, що домовлявся про підтримку з їх «баронами». Інші нацменшини часто також діють залежно від кон’юнктури. «Румуни достатньо пасивні на Закарпатті в політичному сенсі – каже Василь Кузан. – У нас вони займаються прикордонним бізнесом, і все. Словаки також чітко не структуровані, особливо у порівнянні з угорцями». Отже, достатньо складна етнічно-соціальна палітра Закарпаття й визначає долю цього регіону, яка, на відміну від більшості областей України, достеменно залежить від вибору місцевих жителів.

Богдан Буткевич, "Український тиждень"

13 квітня 2013р.

Теги: Закарпаття, вибори, електорат

Коментарі

Пішті 2013-05-01 / 10:45:28
Поперше ми закарпатці, не регіонали не свободівці, ні комуністи, нам тут жити і дітям нашим, Ми голосуемо за своїх. за себе а хто де робить і чим промішляе то друге питання, ми і так живем краще чим вся україна, ко не їздив не возив контрабанду, ко не кормиввся з границі, а водь на заробітки не їздив, 50-70% робили, на тому і піднялися. а аФтор для пафосу пиши ош він ся розуміє

Пішті 2013-05-01 / 10:41:12
А Виноградово видав автономія, ніслова про нього, друга держава, отто афтор знае край.

Слов"янин 2013-04-24 / 20:38:38
Цікаво, хто фінансує газету з гарною українською назвою, в якій публікується Богдан Буткевич?

Zoltán 2013-04-17 / 12:18:14
Слов’янин 2013-04-16 / 23:40:05
Як би всі були такими "лояльними прагматиками" як закарпатці, в світі ніколи не було б криз, воєн та революцій. Маланці хочуть і з нас поробити чергові дріжджі революції. Не вийде!

+100

Тоже Слов'янин 2013-04-17 / 10:28:30
Словянин правий. Бодя, не запалюй нас на революцію, бо дякуючи тому, що ми не революційні, ми май ипно жиєме за будь-які регіони. Тільки терпіння і труд все епретруть

Слов’янин 2013-04-16 / 23:40:05
Як би всі були такими "лояльними прагматиками" як закарпатці, в світі ніколи не було б криз, воєн та революцій. Маланці хочуть і з нас поробити чергові дріжджі революції. Не вийде!

Tibor 2013-04-16 / 21:17:13
А я не виправдовую Йоббік, коли виступає ксенофобськими закликами. Але справа в тім, що на відміну від Угорщини, Україна не є мононаціональною країною. Тому розпалювання міжнаціональної ворожнечі, що є головним у діяльності Свободи, несе загрози цілістності України.

Ужгородка 2013-04-16 / 11:52:03
Ви так говорити про вибори, ніби в нас вони були справді виборами, як волевиявлення, а не голосування за гроші. В першу чергу платила ПР, як правило по 200 грн. за голос і під час виборів її представники відмічали, хто із заплачених виборців прийшов, а під час підрахунків звіряли показники голосування із проплаченими прогнозованими результатами. Циганам ганьба, русинам ганьба, українцям ганьба, що купилися за мізерні 200 грн.

Тібору 2013-04-16 / 11:03:15
А Йоббік чим від Свободи відрізняється?

Tibor 2013-04-15 / 17:04:07
Я теж думаю, що за Свободівців, або за тих хто з ними угорці не підтримуватимуть ніколи. Але... не все так однознчно, ПР вигідно мати Свободу, тому що таким чином мають можливість продемонструвати, що вони більш налаштовані на Європу, тому що у Свободи не має нічогісінько спільного з Європейською культурою. То що творить Фаріон, Тягнибок та інші Свободівці... середньовіччя просто відпочиває.

104 2013-04-15 / 14:00:37
"Смотри в корень" - хто кого фінансує, в інтересах того і діють...

Istvan 2013-04-15 / 11:23:29
Більш ніж ВО Свобода, ніхто не віддаляє Україну від Європи.

Istvan 2013-04-15 / 11:22:44
Більш ніж ВО Свобода, ніхто не діддаляє Україну від Європи.

сорри 2013-04-15 / 10:27:38
Айно, вони як лохи будуть голосувати за того, хто під шумок прийняття закону про мови передерибанив мільйони бюджетних коштів, а в підсумку показав угорцям велику мовну дулю, розвівши їх як котят.

Голосувати за тих, хто віддаляє Україну від Європи, то дуже по-європейськи... :)))

Istvan 2013-04-15 / 10:14:01
Угорці ніколи не будуть голосувати за тих, хто співпрацює з Свободоу. Хай буде це Кличко, або сам Христос

Це я 2013-04-14 / 22:03:05
"Tibor 2013-04-14 / 16:11:16
Угорці завжди прагматичні, тому й голосують за ПР. Подивіться в кого більше Фінонслвих Промислових Груп... А ідеями країну не побудуєш..."

Країну побудуєш якраз ідеями. Ідеями однієї визначної особи, або мас. Фінансовими групами будують в Україні не державу, а бізнес проєкт. В даний час - мафіозну державу. Прагматичні фінансисти давно засвоїли правило - з пелебсем потрібно ділитися. Наші скоробагатьки ще повинні пройти цей урок, після, правда, ще ніхто не знає, чи залишиться чим ділитися.

МѢСТНЫЙ 2013-04-14 / 18:28:22
сорри 2013-04-14 / 11:38:35
аджог! +100 :)))))

Tibor 2013-04-14 / 16:11:16
Угорці завжди прагматичні, тому й голосують за ПР. Подивіться в кого більше Фінонслвих Промислових Груп... А ідеями країну не побудуєш...

Istvan 2013-04-14 / 13:16:38
А! Памятаю! Це той Янку, щоїхав на біціглях до варошу, та зайщов у керігвагаш...

сорри 2013-04-14 / 11:38:35
Istvan, Янош Ковач - то, за давньою угорською легендою, вождь всіх мадярів, який поверне їм мову. Він народився в родині єврея і білоруски (традиційно всі найюільші мадяри не мають жодної краплини мадярської крові, як, наприклад, напівсерб-напівсловак Петрович-Петефі). Найбільшим підтвердженням того, що Янош Ковач саме той, про кого йдеться в давній мадярській легенді, є той факт, що тоді, коли він був ще зовсім молодим, легендарний сокіл Турул приносив йому хутряні шапки. Дізнавшись про це, злі вороги-укри вкинули його в тюрму, аби мадяри не отримали свого вождя. Але Януковичу несподівано допомогла ЛюдинаЩоПобувалаВКосмосі, він вийшов на свободу, зібрав незчисленне донецьке військо і завоював усю Укрію. І тепер керує нею і допомагає братам-мадярам...
Дивно, Іштване, що ви як один із мучеників угорської історії про це не знали... :)))))))))

НОВИНИ: Політика

20:41
/ 1
Захищаючи Україну від московської орди, поліг Ярослав Багрій з Камʼянського Берегівського району
10:49
Жителю Сюрте на Ужгородщині, що переправляв "ухилянтів" до Словаччини, повідомили про підозру та "запобіжно" присудили домашній арешт
10:57
В Ужгороді "безправний" водій незаконно обладнав свій Opel проблисковими маячками
22:49
/ 9
"Що хочемо, те і робимо": у "терактівських" Керецьках на сесію сільради незаконно не пустили військових
16:52
/ 24
У Закарпатській облраді "нодьмодьорорсаґового" "слугу" Іванча замінив Цебер з бази "Миротворця", який з угорським паспортом їздив розважати окупантів до Криму
11:14
У Глибокому на Ужгородщині, поки господар поїхав до Ужгорода, в його дворі вигоріла надвірна споруда
11:00
Закарпатські поліцейські зібрали зібрали 2,5 млн грн і закупили 133 FPV-дрони для штурмової бригади "Лють"
19:56
/ 6
ВР затвердить нові назви 4 сіл на Закарпатті, зокрема – Пушкіна
19:33
/ 16
Помер ексголова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль
13:46
/ 9
Ізолюючи угорців Закарпаття, Орбан і Ко роблять все можливе, аби угорська громада ставала все меншою – Балога
22:30
/ 36
Опубліковано архівний виступ єпископа Івана Маргітича під час вшанування 60-ї річниці подій на Красному полі біля Хуста (ДОКУМЕНТ)
21:37
/ 7
Зеленський звільнив Токаря і призначив Гайдая головою Мукачівської РДА
11:15
/ 4
На Закарпатті судитимуть двох кліриків УПЦ (МП), яких СБУ раніше викрила на пропаганді комунізму
23:23
/ 7
У понеділок "недоброчесна" голова апеляційного суду Фазикош розглядатиме апеляцію "корупційного" голови земельної комісії Ужгорода Мильо
20:45
/ 15
Уряд призначив заступника голови Закарпатської ОВА Добромільського головою Державної служби України у справах дітей
19:05
/ 42
На Закарпатті греко-католицького священника позбавили парафії за проукраїнську позицію (ДОКУМЕНТ)
21:48
/ 12
Вслід за Кащуком сесію перед голосуванням покинув Лунченко, а обов'язки голови виконуватиме секретар ради Губаль
18:01
/ 5
Два клірики УПЦ МП на Закарпатті отримали підозру за пропаганду комуністичного режиму та срср
15:04
/ 6
Депутати міської ради Хуста проголосували за недовіру міському голові Кащуку
15:24
/ 3
Ворог запустив ІПсО з "погрозами" на адресу угорців Закарпаття від "українських націоналістів"
04:07
/ 38
Василіяни Закарпаття на Капітулі в Угорщині переобрали на наступні чотири роки дотеперішнього керівника Провінції св. Миколая
20:07
/ 31
В Угорщині на виборах керівництва закарпатських василіян "духовно навчає" угорський прихильник сепаратизму МГКЄ
14:14
/ 6
На Закарпатті одіозний клірик УПЦ МП, що є кумом Медведчуків, влаштував "жіноче" шоу зі своїм викликом у "військкомат"
14:38
/ 4
Скарга закарпатської адвокатки Бухтоярової в КСУ поставила під загрозу декларування статків чиновниками – НАЗК
21:24
/ 9
Жителі "вибухової" Керецьківської громади проігнорували звіт свого корупційного голови від ОПЗЖ Мушки
» Всі новини