Нардепу Жеваго не вдалося заробити на закарпатськх наповнювачах для котячих туалетів

Затисянський хімічний завод увійшов в орбіту Костянтина Жеваго ще в 2002 р. Тоді контрольний пакет акцій підприємства (60,6%) у Фонду держмайна викупила близька до нього компанія "Укренергозбут" за відносно невелику суму - близько 611 тис. грн.

 

За ці гроші пану Жеваго дістався "вхідний квиток" на новий для нього ринок порошку з бентонітової глини, який застосовується в будівництві та нафтогазовій промисловості.

 

Можливостей розвернутися на новому терені у покупця заводу було достатньо. Цьому сприяла наявність у хімзаводу власної сировинної бази (підприємство розробляло Горобковское родовище бентонітової глини з запасами на рівні 7,6 млн т). Однак вивести завод на більш-менш пристойні показники ні "Укренергозбуту", ні британській Mulready Ventures, яка прийшла йому на зміну в 2006 р. в ролі мажоритарного акціонера заводу (ця компанія також була близька до групи "Фінанси та Кредит"), не вдалося.

 

Завод, здатний виробляти близько 50 тис. т бентонітового порошку на рік, використовував свої потужності в кращому разі на третину і відставав від свого основного конкурента - розташованого в Черкаській області компанії "Дашуківські бентоніти". Це підприємство, що знаходилося під контролем корпорації "Астрон Україна" бізнесмена Юрія Кирилова, випускає більше 40 тис. т бентонітового порошку на рік.

 

У такій ситуації Затисянський хімзаводу довелося освоювати нові ринки. Пріоритет був відданий випуску гігієнічних наповнювачів для котячих туалетів на основі бентонітової глини. На цьому терені підприємство досить швидко розгорнулося, налагодивши співпрацю з київською компанією "Джі Пі С Пет". На її замовлення закарпатці стали виробляти наповнювачі під ТМ "Макс", а також співпрацювати з роздрібними мережами (Metro, Billa, "Велика Кишеня", "Сільпо"), випускаючи наповнювачі під їх власними ТМ.

 

Паралельно на Затисянський хімічному заводі почалася "тотальна газифікація": протягом 2005-2006 рр.. він перевів свої основні технологічні лінії та системи опалення на споживання природного газу. Прорахунок став очевидним вже в 2007 р., після того як ціни на газ в Україні стали стрімко зростати, а конкуренція на "котячому ринку" посилилася.

 

На лідируючі позиції вибралася Світловодська фірма "Торгресурс" місцевого бізнесмена Віктора Пелецького, що випускає продукцію під ТМ "Барс". Крім того, прикладу Затисянського хімзаводу послідували і його головні конкуренти - компанія "Дашуківські бентоніти", що почала виробництво гігієнічних наповнювачів, просуванням яких зайнялася афілійована з нею торгова фірма "Дашуківські бентоніти". Остання структура за рахунок нижчої собівартості зуміла відвоювати у закарпатців головного замовника - вже згадану компанію "Джі Пі С Пет".

 

Не витримуючи конкуренції, Затисянський хімзавод помітно зменшив оберти. Якщо в 2011 р. обсяги його реалізації склали близько 11,4 млн грн., то за підсумками 2012 р. вони скоротилися майже на 30% і склали трохи більше 8 млн грн. А цього року завод повністю зупинив виробництво через нерентабельність. І судячи з того, що в березні його постачальники почали атакувати підприємство в судах, вимагаючи повернення боргів і арешту рахунків, вже найближчим часом щодо Затисянського хімзаводу може бути порушено справу про банкрутство.