Мукачівський притулок для собак: важкий шлях до цивілізації…

При офіційному відкритті притулку влада міста дала його покровителям дві найголовніші обіцянки. Перша: вже на початку 2013 року Мукачівський муніципальний притулок для безпритульних тварин має бути організований в окрему, самостійну функціональну одиницю. Інша: виділення з міського бюджету коштів у розмірі 250 тис грн., котрі, при витриманні першої умови, реалізовуватимуться на програму утримання собак, розроблену фондом «Лакі». До речі, план дій зоозахисників повністю влаштував представників влади: передбачав звільнення від безпритульних псів території культових споруд, церков,дитячих майданчиків та центру міста гуманними і цивілізованими методами.

Заплановане на початок січня підписання документів про реорганізацію притулку в незалежну від комунальних чиновників функціональну одиницю затягнули передноворічні, новорічні, різдвяні свята й фестивалі. Та вихідні й свята давно скінчилися, а обіцянки так і залишилися обіцянками. Ярміла Кость каже, що нещодавно телефонувала міському голові Мукачева Золтану Ленд’єлу з нагадуванням про документальне оформлення від’єднання притулку і вияснення деталей процесу. Тим часом містом пішли чутки про те, що, ніби-то, програму притулку хочуть розділити між комунальниками та зоозахисниками: перші, мовляв, займатимуться відловом, інші – «прийматимуть» у комунальних гицлів відловлених тварин. «Це б не дало нормального результату: фонд не бачив би загальної катини і його програма не мала б належного результату» , – каже Юрій Кость. Пан Ленд’єл сказав, що юристи вже займаються цим і до кінця лютого обіцянку буде реалізовано: притулок повністю передадуть зоохоронцям.

Та головним каменем спотикання для належного функціонування закладу стало раптове припинення фінансування програми. 22 січня стало відомо, що Кабмін «заморозив» видатки такого типу з місцевого бюджету. «22 числа минулого місяця у притулку закінчилися корми. Ми звернулися у комунальне господарство і нам сказали, що фінансування притулку призупинено. Кабмін припинив фінансування на відповідну статтю закону. Це підтвердив Золтан Золтанович, але переконав, що питання вирішується», -- каже пані Ярміла.

Однак певні кошти на утримання закладу все ж таки надходять. 23 січня цього року комунальники продовжували вилов собак вулицями Мукачева, про що повідомляли місцеві ЗМІ. Зрозуміло ж, що біганина за собаками проходить не на волонтерських засадах. Звідкілясь беруться і гроші на придбання харчів для безпритульних чотирилапих. Перші 8 днів після призупинення фінансування зоозахисники годували собак за власний кошт та з джерел фонду. Уже зараз 14 пакунків сухого корму надходять до притулку з міського комбінату благоустрою. «Відчувається проблема нерозуміння ситуації в місті. Біда навіть не в тому, що немає зараз такої суми. Коштів на вирішення проблеми безпритульних тварин в Мукачеві виділялося достатньо, аби можна було налагодити системне, фахове та цивілізоване її вирішення. Проблема полягала в іншому: треба було змінювати цілі, на які йдуть кошти, які вже виділилися, робити їх використання раціональнішим. Щоби організувати роботу в перевірений світовим досвідом цивілізований спосіб», – константує пан Юрій.

Яка програма зоозахисників і що потрібно для її реалізації?

Тут варто пригадати ту програму, котру зоозахисники «Лакі» під керівництвом подружжя Кость свого часу подали на розгляд міської влади Мукачева. Було обрано європейський, апробований досвідом напрямок боротьби з кількістю безпритульних тварин в місті ,а саме – ВСП ,тобто «відлов-стерилізація-повернення у середовище існування». Метод найгуманніший і найдієвіший у регулюванні популяції безпритульних тварин. Як зазначалося, програма не викликала особливого застереження у вищих колах, тим паче, що її кошторис вкладається у суму, котра передбачалася місцевим бюджетом на звичний для наших комунальників варварський варіант відлову безпритульних тварин та їх механічного знищення. З часом, переконане подружжя Кость, навіть можна було б суттєво економити кошти. Зоозахисники навіть зуміли розвіяти перестороги, що, нібито, стерилізовані собаки всерівно будуть небезпекою для суспільства. «Серед всіх собак в місті знайшлося б з десяток агресивних псіх. Їх би і утримували в притулку», - каже пан Юрій. Благодійники вже мали чіткий план для реалізації цієї програми.

Головна потреба притулку і основне «гальмо» у справі – відсутність власного транспорту у закладі. Машина б позитивно позначилася на результативності цього процесу. «Ми в усній формі формулювали цю потребу. Спочатку нам обіцяли транспорт, та коли мова зайшла за документоване виділення 250 тис., то було вирішено, що машину придбаємо тоді» – розповідає пані Ярміла. Подружжя розповідає, що їм часто надходять дзвінки з різних районів міста з проханням «прибрати псів», та, зрозуміло, без машини зробити це неможливо. Наявність транспорту полегшило б (матеріально і морально) процес перевезення харчування у притулок. Сьогодні, за словами пані Ярміли, для довозу того ж сухого корму комунальники замовляють транспортні послуги в ритуальній службі міста і це влітає в копійку. Зрештою, своєю машиною можна було б «позбирати» харч з міських їдалень, ресторанів – це ж теж суттєва економія.

Звідси варто б плавно перейти на проблему постачання кормів у притулок. Хоч вона, в порівнянні, не є сьогодні найгострішою. Однак, це той аспект справи, на котрому, як вже зазначалося, можна було б суттєво і систематично економити кошти. «Кілограм сухого корму ( а це добова норма на 2-3 собак) – 14 грн. Курячі голови – біологічно натуральна їда – дешевша в два і більше рази. Та ніхто на то не йде, бо простіше виписати на притулок мішок корму за 140 гривень», – роз’яснює ситуацію Юрій Кость.

Питання належного утримання працівників і ветеринара у притулку, за словами подружжя Кость, – «чистої води бутафорія». Обидвоє вже 2-ий місяць поспіль (грудень-січень) не отримують заробітну плату. Наразі єдиний працівник закладу отримує 1000 гривень з власного рахунку подружжя чи з благодійного збору фонду. Крім того, йому частково фінансуються і витрати на дорогу. Веткабінет до цього часу не запрацював. З лютого місяця ветеринар почав працювати на півставки і проводить виключно лише огляд та щеплення собак. І, через брак місця і коштів, більше нічого з того, що можна і варто би було зробити в рамках програми.

Питання гуманного методу відлову собак залишається відкрите. Сьогодні на відлов однієї собаки витрачається 148 гривень (з ПДВ – 177 гривень). До речі, за звітним документом «Калькуляція тарифа на відлов тварин в 2012 році», минулоріч на відлов собак містом витрачено 136 тисяч гривень (!), замість передбачуваних 50 тисяч. Зоозахисники зазначають, що у гуманному відлові собаки – за допомогою пістолета зі снодійною речовиною, допомагали б самі волонтери «Лакі», тож тут теж була б суттєва економія коштів.

Потребує негайного вирішення і питання перевезення чотирилапих з вулиці до притулку. «Їх всіх везуть в одній клітці і вже є частими випадки, коли вони кусають, або й загризають одне одного по дорозі», – розповідає пані Ярміла. Закон України «Про транспортування тварин» передбачає «транспортний засіб, спеціально оснащений для того, щоб виключати травмування або загибель тварин» (витяг зі статті 11 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).

Стерилізація собак є найбільш необхідною процедурою у справі зменшення кількості безпритульних собак. Зоозахисники кажуть, що знайшли клініку з мінімальною платою за цю послугу – в 150 грн. «Лакі» придбав аплікатор та бірки для позначення стерилізованих особин. Юрій Кость зазначає, що у цій справі потрібно правильно розставити акценти: на що насамперед потрібні кошти. Зараз вони йдуть на корм та підпільний відлов – справи, котрі можна вирішити куди простіше, ніж процедуру стерилізації собак. «Простерилізувати 100 тварин коштує 15 тисяч гривень. А, погодьтеся, 100 простерилізованих сук в Мукачеві вже зменшить чисельність собачих «весіль» в Мукачеві на 20, або й усі 30 відсотків», – переконує пан Юрій.

На запитання, що ж далі робитимуть зоозахисники, якщо допомога «зверху» так і не надходитиме, подружжя відповіло, що просто не здаватимуться. «Будемо говорити про проблему доти, доки про неї не почують». Наразі, «Лакі» має запаси харчу для утриманців на 20 діб. Є і певні грошові збереження з благодійного збору коштів. Є купа небайдужих людей, котрі готові матеріально і морально підтримувати заклад. Тож залишається лише чекати, коли важливість і необхідність програми зменшення чисельності безпритульних собак в місті зрозуміє більшість…

Теги: притулок, тварини, собаки

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати