Мешканці закарпатського Синевира скаржаться на бездіяльність та тиск міліції

Метою звернення є прохання селян покласти край бездіяльності місцевої міліції, яка до цього часу ніяким чином не відреагувала на події 27 жовтня 2012 року, пов’язані з переслідуванням Синевирського сільського голови Куруца Миколи Михайловича та нападом на нього і двох мешканців с. Синевир - Міщанина Василя Івановича та Шпільки Івана Івановича.

Про небайдужість селян до вказаних подій свідчить той факт, що під текстом звернення поклали свої підписи 532 жителі с. Синевир.

Прокурору Закарпатської області
державному раднику юстиції 3 класу
Петруні Анатолію Леонідовичу

Начальнику УСБ України в Закарпатській області
генерал-майору
Сітару Василю Дмитровичу

Начальнику УМВС України в Закарпатській області
генерал-майору
Русину Віктору Павловичу

ЗВЕРНЕННЯ

Рада старійшин, що діє при Синевирському сільському голові Куруц М.М., у складі: Гаштура І.І., Куруца П.І., Печкана М.І., Шпільки І.І., Суботи М.І., Гречина Г.Ф., Попадинця В.М., Стільця М.І., Кута І.А., діючи від імені громади с. Синевир та представляючи її інтереси в Синевирській сільській раді, змушена до Вас звернутися з наступним.

Події 26-27 жовтня 2012 року, пов’язані з переслідуванням нашого сільського голови Куруца Миколи Михайловича, висловлюванням в його бік погроз вбивством, а також безпосереднім стеженням за ним, в переддень виборів, та застосуванням щодо нього та наших односельчан фізичного насильства зі сторони двох молодиків – Івана Юрика та Василя Капустея – викликали паніку та хвилювання серед жителів нашого села. Громада схвильована нахабністю та агресивністю дій цих осіб, які серед білого дня влаштували напад на сільського голову з метою невмотивованої розправи.

Як нам відомо, напад та фізичну розправу над ним підтверджують телефонні дзвінки, у суботу 27 жовтня ц. р. від одного з нападників, із погрозливим змістом про його вбивство. Цього ж дня, коли Куруц Микола Михайлович займався організацією підготовки приміщень дільничних виборчих комісій до проведення виборів 28.10.12 р., за його пересуванням постійно стежили вказані вище особи з автомобіля ВАЗ 2107 (державний номер 039-35 ІВ). Коли після чергової спроби відірватися від переслідувачів, вони не припиняли стеження, Микола Михайлович під’їхав до свого будинку та разом із сусідом (гр. Міщанином Василем І.) підійшов до автомобіля переслідувачів, що зупинився біля його будинку, щоб дізнатися, яка причина ведення за ним нагляду. У відповідь Іван Юрик та Василь Капустей нецензурно висловлювалися, вийшли з автомобіля, та застосували фізичну силу проти них. Активні дії з їх боку, зокрема, рукоприкладство, а також застосування залізних ланцюгів, як знарядь для нанесення ушкоджень, свідчать про те, що такі дії були умисними та становили реальну загрозу для життя і здоров’я Куруца Миколи Михайловича, Міщанина Василя Івановича а також Шпільки Івана Івановича, який вчасно прийшов на допомогу.

Враховуючи обставини нападу за попередньою змовою групою осіб, що використовували залізні ланцюги для заподіяння тілесних ушкоджень, вважаємо дії Куруца Миколи Михайловича, Міщанина Василя Івановича та Шпільки Івана Івановича по здійсненню самооборони та чиненню опору нападникам цілком виправданими та допустимими для відвернення протиправного застосування насильства щодо них у даній ситуації.

При цьому особливе занепокоєння викликає те, що хлопці, скоріше всього, були під впливом наркотичних або психотропних речовин, оскільки справляли враження неадекватних людей, поводили себе агресивно, вживали в бік сільського голови та людей, які прийшли на допомогу, нецензурні, загрозливі, брутальні висловлювання, провокували на агресію.

На особливу увагу заслуговує той факт, що нападники були впевнені у безкарності, оскільки говорили, що «кришуються» співробітниками районної міліції та керівництвом райдержадміністрації. Про цей зв'язок свідчить і те, що при втечі нападників, за показаннями гр. Сятині Ігоря Васильовича, одного із них підібрав автомобіль «Mazda», за кермом якого перебував брат чинного голови Міжгірської РДА – Михайло Щур, щодо якого неодноразово порушувалися кримінальні справи.
Велике незадоволення та обурення у громади села викликають дії, а точніше бездіяльність співробітників Міжгірського РВ УМВС України в Закарпатській області при огляді місця події, котрі замість того, аби вживати оперативно-розшукових заходів щодо затримання злочинців та проведення слідчих дій, в’яло та неохоче виконували свої обов’язки, ігнорували показання очевидців, мовляв їх не треба вчити, що робити. Так, на вимогу Миколи Михайловича провести огляд автомобіля переслідувачів, опергрупа на відріз відмовилася, хоча кримінальне процесуальне законодавство таки дозволяє здійснити огляд володіння особи у невідкладних випадках, пов’язаних з безпосереднім переслідуванням осіб, які вчинили злочин. Утім один із співробітників міліції, за відсутності понятих, не складаючи при цьому ніяких процесуальних документів, все ж таки три рази проникнув до авто молодиків та вийняв з нього речі з невідомим нам змістом і забрав до службового автомобіля на якому приїхала міліція. Можливо, навіть, там були наркотичні засоби або зброя чи інші речі, заборонені у цивільному обігу.

До сьогодні, зі збігом, майже, десяти днів після вказаної події, правоохоронці і досі займають пасивну позицію з розгляду заяви про цю подію. Кримінальної справи не порушено, хоча й відомо, напад здійснили Іван Юрик та Василь Капустей. У нас складається враження, що Міжгірський райвідділ міліції навмисне ігнорує прямі докази вини названих осіб у вчиненні нападу та хоче затягнути цю справу, аби далі її успішно закрити.

Більше того, методи роботи правоохоронців перетинають межу – для перевірки даних та відібрання пояснень 1 листопада 2012 року до кожного зі свідків нападу приходило відбирати пояснення одночасно по три, чотири міліціонери. При цьому опитувані скаржаться, що на них чинили психологічний тиск, нав’язували свою точку зору, а їх показання перекручували, аби спотворити встановлення істини у справі. За таких обставин багато хто з очевидців, побоюючись, взагалі відмовилися давати пояснення. Дивує і те, що міліціонери відбирали пояснення у тих людей, які ніякого відношення до події не мають. Усе це є свідченням упередженості в діяльності міліції та вказує на заангажованість та належність до керівництва районної виконавчої влади, якій невигідно притягувати винних до відповідальності.
Очевидним, на нашу думку, є зв'язок вчиненого переслідування та нападу на нашого сільського голову з його політичною позицією, яка не збігається із інтересами голови Міжгірської РДА. Справа в тому, що Куруц Микола Михайлович єдиний із голів сільських рад Міжгірського району, котрий не піддається маніпулюванню та впливу з боку райдержадміністрації, й дійсно прагне зробити добро для жителів Синевира.

Хочемо Вам нагадати, що на Миколу Михайловича неодноразово, і до цього часу, чинився провладний тиск, і це не перший випадок. Прикладом є не лише ігнорування виділити кошти для потреб села Синевир очільником Міжгірської РДА Василем Щуром, а й безпосереднім проникненням, цієї весни, невідомих осіб до приміщення Синевирської сільської ради, в результаті чого були викрадені поземельна книга, оргтехніка, та пошкодженням, влітку цього року, автомобіля Куруца Миколи Михайловича, в результаті чого йому була завдана матеріальна шкода. Як наслідок, винних осіб не було знайдено, кримінальні справи навіть не порушувалися. І це, на наш погляд, не обійшлося без вказівки адміністрації.
Усе це вкотре вказує на політичні мотиви переслідування та є недопустимим у державі, яка проголосила себе правовою та демократичною, а людину, її життя і здоров’я, недоторканість та безпеку найвищою соціальною цінністю, що визначають зміст і спрямованість діяльності країни.

Всі вищевказані події вселяють у жителів Синевира невпевненість у завтрашньому дні, дестабілізують роботу Синевирської сільської ради.

Ми впевнені, що дії нападників підпадають під ознаки складу злочинів проти життя та здоров’я особи, крім того, їх можна кваліфікувати як хуліганство, погрозу або насильство щодо посадової особи, за які Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність.

Ми, як Рада старійшин, до складу якої входять люди, які користуються авторитетом у громади села і котрі всього бачили на своєму шляху, зазнали влади Чехословаччини, були під окупацією Мадярщини, нацистської Німеччини, пережили сталінський режим, мріяли про світле майбутнє у вільній, незалежній Україні, однак, такого майбутнього для нас та своїх нащадків ми не хочемо. Нас обурює нахабність чинної районної влади, яка уже не вписується ні в які рамки суспільного життя. На права і свободи людей ніхто не зважає, у суспільстві панує безлад та анархія, ніхто ні для кого не є авторитетом. Люди забули про моральні цінності та здобутки…
Тому, на підставі вищенаведеного, просимо Вас:

1. Ретельно перевірити всі викладені у цьому листі факти, порушити кримінальну справу проти нападників Івана Юрика та Василя Капустея, притягнути їх до кримінальної відповідальності.

2. Дати належну оцінку діям співробітників правоохоронних органів Міжгірського РВ УМВС України в Закарпатській області, які розглядають заяву про переслідування Синевирського сільського голови Куруца Миколи Михайловича, та вчинення на нього й Міщанина Василя Івановича, а також Шпільку Івана Івановича насильницького нападу, де винних притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Ми чекаємо від Вас чітких зважених дій, спрямованих на виправлення помилок Ваших колег, адже вони ганьблять честь мундира, дискредитують у суспільстві діяльність правоохоронних органів.

07.11.2012 р. 

Теги: Синевир, Куруц

45 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати