Цибулина й проявник Ґюнтера Ґрасса

Іван Дем’янюк помер упосліджений, але не скорений. Ані суд Ізраїлю, ані Німеччини, звісно, за намовлянням московських спецслужб, так і не змогли винести йому вирок яко нацистському злочинцю, карателю жидів. І за той тривалий час ганебного процесу над І. Дем’янюком жоден з вітчизняних андруховичів і забужок (не кажучи вже хоч би про одну з громадсько-політичних організацій або державних установ), які полюбляють горлопанити на публіку в обороні немовби мільйонів своїх же скривджених кревняків, сього разу мовчки й сміливо промовчали. Видно, хазяїни їхні ж – їм не веліли...

Ґюнтер Ґрасс
Ґюнтер Ґрасс

Гидко, звичайно, пані та панове! Лущиться позолота, і на поверхню проступають гнилі колоди. А там, як ґиґне хто, хробачки враз уколошкають óбрази з поборників чести. Й на тому, вважайте, і просвистить дрібнесенький пшик. Якось, даруйте, не виходить на те, щоб і рибку з’їсти, й на ходулю сісти. Слабкуваті, либонь, ви на пупки...

А втім, я про інше. Про одного з улюблених моїх сучасників. Ґюнтера Ґрасса. Читаєш його твори, немов упиваєшся блаженною насолодою. Чого вартий, скажімо, його безсмертний «Бляшаний барабан». Здається, з піввіку довелося чекати письменнику, щоб дітки Сіону таки нарешті дали дозвіл шведам на присудження йому ж за його ж «Бляшаний барабан» – Нобелівської премії. Лишень присудили, а там, пішло-поїхало... Накинулися вони же на Ґ. Ґрасса з лютою ненавистю. (А тут: ще запідозрили німецького прозаїка в тому, що немовби він в U. Андруховича дещо спер). Не беруся судити, але задум структури книжки «Лексикон...» Андруховича таки добряче подобає, сливе, як брати Капранови, на – «Моє століття» Ґрасса. (Відмінність межи ними хіба що у відсутності в Ґ.Ґ 11 оповідок). Але, наголошую, тут я не суддя!

Так ось... Коли заповзятливі нишпорки діток Сіону розшукали й довели, що Ґ.Ґ. таки служив в елітних військах SS, почали рвати на собі пейси... Звісно, письменник відповів їм з тільки йому притаманним сарказмом. Читаю: «Скандальна відвертість Ґрасса викликала суспільний резонанс і спонукала його до написання мемуарів. «Цибулина пам'яті» побачила світ у 2006 році. У книзі химерним чином сплелися реальні факти з життя письменника й апокрифічні епізоди (наприклад, спільний виступ Ґюнтера Ґрасса з Луї Армстронґом або гра в кості з, імовірно, Йозефом Ратцінґером під час їхнього спільного перебування в американському таборі для військовополонених). Слід зазначити, що «Цибулина пам'яті» – не перший твір, де замість фіктивного оповідача виступає сам Ґюнтер Ґрасс. Подібний прийом був використаний у книзі «З щоденника равлика» 1972-го року» (Кінець цитати).

Й, буквально вчора Ґ.Ґ. знову приголомшив діток Сіону й усе прогресивне людство. Видав чергову порцію «динаміту».

Куди тому Нобелю!..

Нобелівський лауреат опублікував вірша з жорсткою критикою ізраїльської політики стосовно Ірану. Перший рядок такий: «Про що необхідно сказати». Первотвір побачив світ у німецькій Sueddeutsche Zeitung, переклади – в американській The New York Times, італійській La Repubblica та іспанській El Pais.

У сьому вірші Ґ. Ґрасс засуджує Ізраїль як «порушника крихкого світу» через його постійні погрози щодо нападу на Іран. Письменник також закликає світову спільноту взяти під контроль атомну програму не тільки Тегерана, а й Ізраїлю. Й указує, що Німеччина продає Ізраїлю підводні човни, що можуть бути використані у війні проти Ірану.

Ґюнтер Ґрасс зазначає, що більше не замовчуватиме про ті погрози з боку Ізраїлю, як те робить Німеччина та ввесь світ. І наголошує, що се – надто болюче питання – намагаються (зрозуміло, хто) тримати під суворим контролем. А тих, хто тільки розкриває рота на те, вмах звинувачують в антисемітизмі.

Пробі!..

А, тут: далі Межигір’я й Качанівки – нічого не видно й не чутно...

06 квітня 2012р.

Теги:

Коментарі

Русин 2012-04-14 / 22:51:06
Ба від коли антисіонізм став злочином? Хотів бим нагадати, що 19 листопада 1975 года на 30 Сесії Генеральної Асамблеї ООН била принята резолюція № 3379 в якій сіонізм бив признаний як єдна з форм расизма. Майже даякі писателі коментів гадают що всі лохи.

ярослав орос 2012-04-10 / 14:10:25
пане олеже, у даному разі я мав на увазі власне не Вас, а той тяжкий вацок у европі...

Пан Баклажан 2012-04-10 / 13:31:15
"пане олеже, мені сподобалася хвотка, де Ви (зображені) з дуже тяжким вацком вирушаєте пішки до европи..."

То там, де мене в Боснію не пустили?
Пішки ми лише Саву перейшли мостом, а потім на двох камійонах нас з цимбором боснійські дальнобійники до хорватської цивілізації підкинули

местный 2012-04-10 / 13:14:21
2Пан Баклажан ("я б розділяв "заслуги" международного олигархического капитала, в немалой степени контролируемой... " і ... політику Ізраїля")

дык я ж тоже разделяю :)

НО: самим фактом существования в агрессивном окружении гос-во Израиль обязано международному еврейству. нет разве?

ну да ладно, я возвращаюсь к своей теме и тут вполне согласен с цитируемым Вами Давыдовым. Я ж и говорю: другие времена, другие опасности... а нас во врагах по-прежнему то москали, то мадьяры, то еще кто-нить...

ярослав орос 2012-04-10 / 12:37:57
Пан Баклажан 2012-04-10 / 12:28:23
пане олеже, мені сподобалася хвотка, де Ви (зображені) з дуже тяжким вацком вирушаєте пішки до европи...

Пан Баклажан 2012-04-10 / 12:28:23
Местному: я б розділяв ""заслуги" международного олигархического капитала, в немалой степени контролируемой... " і, скажімо, політику Ізраїля.
Є примітивна думка, ніби світове єврейство (якого в реалі не існує як чогось цілісного - просто є багато євреїв на усіх ключових постах, в силу своїх здібностей і вміння тягти один одного, а не топити, як у нашого народу) робить усе задля Ізраїлю. Тоді як насправді засилля ісламу в Європі, розгул тамтешнього антисемітизму, антиізраїльска політика, фактичне утримання Палестини коштом ЄС тощо - хіба не наслідок роботи "общєчєловєков", таких, як Сорос із його грантами на усіляки мульті-культі-програми чи збагачення циган (це наразі ближче до нас)?

Хороша цитата по Грасу:

"Я понимаю раздражение израильтян, да и сам с удовольствием харкнул бы в рожу этому Грассу — да что толку, если Грасс — всего лишь выразитель «коллективного бессознательного» (а также вполне сознательного) европейского политического класса? Этот политический класс льёт крокодиловы слёзы по жертвам Катастрофы европейского еврейства, да так, что за много лет у него на морде русла пролегли, но это не мешает ему делать всё для её повторения, и не только на Ближнем Востоке — в Европе тоже. От этого лицемерия не только плевать — блевать тянет.

Пора, наконец, перестать делать вид, будто показательные выступления в стиле «никогда больше» на еврейском кладбище интересуют живых — пока ещё — евреев. Вместо этого, дорогие европейцы, возьмитесь за дело и наведите порядок у себя на заднем дворе, приструнив оголтелых и вконец осатаневших от безнаказанности дикарей, которых пустили пожить среди людей за ради бога. И перестаньте хватать за руки Армию Обороны Израиля. Если вы готовы платить любую цену за «лишьбынебыловойны!» — дело хозяйское. А Израиль в ваши гнилые расчёты не впутывайте: вы не можете себе позволить «агрессию» и «расизм», а евреи не могут позволить себе быть безропотной жертвой. Никогда больше — без всяких кавычек."
http://gabblgob.livejournal.com/810027.html

(Це письменник Вадім Давидов, єврей, який живе в Німеччині)

местный 2012-04-10 / 11:51:57
2Пан Баклажан: чего у Вас не отнять, так это здорового (во всех смыслах) расизма :) как и понимания серьезных проблем сегодняшнего дня, а только вздохов каждый раз о былых обидах.

я с Вами насчет "еврейства" согласен отчасти, а именно еврейско-мусульманских (арабских, иранских и т.п.) отношений. Ислам-религия черных. Это не моё расистское заключение, а "их" лозунг (в т.ч. в США). И на сегодня (и на завтра) именно ислам, по моему мнению, представляет и будет представлять для нас наибольшую угрозу. Причем угрозу именно у нас в доме, учитывая, что "они" заполонили собой уже пол-Европы...

Но это никак не умаляет "заслуг" международного олигархического капитала, в немалой степени контролируемой... да-да, ближайшими родственниками арабов и их заклятыми врагами.

Нам нужна своя ясно выраженная, четкая позиция по всем вопросам, отстаивание своих интересов, а вот это-то и препятствуют сделать упомянутые олигархические круги, которые навязывают нам чужое и чуждое нам мировоззрение. Нас постоянно пугают тенью нацизма, как только заходит речь о защите прав европейцев

Пан Баклажан 2012-04-09 / 23:10:29
Стереотипи треба час від часу змінювати.

Чи пан Орос, занурений в свою юдофобію, не в курсі, що вся сучасна Європа - лівацька, антисемітська і по суті поставлена на коліна дебільною релігією - Ісламом - та мільйонами її носіїв, зайд, з якими Європа боролася століттями?
І що Ізраїль лишається останньою фортецею на Близькому Сході, кісткою в горлі муслімського світу? І що Іран із ядерною зброєю і обкуренними аятоллами на чолі - смертельна загроза і Ізраїлю, і хворій на голову Європі?

Уявіть собі сусіда, який щодня кричить вам через паркан, як він вас ненавидить і прагне знищити. І ось ви дізнаєтесь, що він в сараї майструє кілька бомб. Не дати йому зробити ці бомби - хіба не питання вашого життя?

Декого ірраціональна ненависть до жидів може кинути навіть в обійма бородачів, що в юності злягаються із козами, а в зрілому віці побивають камінням своїх жінок...

Слов'янин 2012-04-09 / 20:23:01
КУН 2012-04-09 / 08:09:27
Спасибі КУН за корисну інформацію. Її відсутність на телебаченні та в газетах зайвий раз свідчить про нерідність інформаційного простору України

Стоїк 2012-04-09 / 14:35:08
Німецький письменник і нобелівський лауреат Гюнтер Грасс вирішив відповісти на критику на адресу свого вірша, у якому він попереджає про небезпеку антиіранської політики Ізраїлю. У новому інтерв’ю Грасс заявив про відмову змінити думку, нагадавши, що вважає превентивні удари, якими Єрусалим загрожує Тегерану, неприпустимими, пише Tagesspiegel.

Єдина помилка, із якою готовий погодитися автор, полягає в тому, що він писав про Ізраїль в цілому, а не про нинішнє ізраїльський уряд. Він зазначив, що до цієї країни в цілому відчуває глибоку симпатію. В інтерв’ю ARD Грасс відкинув звинувачення в антисемітизмі. Він підкреслив, що вперше так повно висловлюється з цієї проблеми і що критикує політику не тільки Ізраїлю, але й Німеччини, влада якої продає озброєння єврейській державі.

Коментуючи свій твір, Грасс заявив, що не встає на бік Ірану, а закликає міжнародне співтовариство контролювати обидві сторони конфлікту. Тим часом Ізраїль разом із західною пресою жорстоко розкритикував письменника, у той час як іранські ЗМІ похвалили його за чесність.

В Ізраїлі до суперечок навколо вірша підключилися перші особи. Прем’єр-міністр країни Біньямін Нетаньяху заявив, що порівняння Ізраїлю з Іраном, який заперечує Голокост і загрожує знищити єврейську державу, дуже мало говорить про Ізраїль і дуже багато про Грассе. Він не забув нагадати, що письменник протягом 60 років приховував свою службу у військах СС (Waffen-SS). За його словами, у цьому контексті не дивно, що Грасс бачить виключно в єврейській державі загрозу світовій стабільності.

Президент Німецько-ізраїльського суспільства Райнхольд Роббе (Reinhold Robbe) зажадав від канцлера Ангели Меркель прийняти якусь сторону в дискусії. На його думку, коли письменник такого рівня “публікує таку маячню і нападає на Ізраїль”, потрібне втручання керівництва країни. Проте представник німецького уряду Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) відкинув вимоги до уряду, пославшись на свободу мистецтва.

КУН 2012-04-09 / 08:09:27
http://cun.org.ua/2009/kongres-ukrayinskih-natsionalistiv-stav-na-zahist-ivana-dem-yanyuka/
http://cun.org.ua/2009/zayava-kongresu-ukrayinskih-natsionalistiv-7/
http://cun.org.ua/?s=%D0%B4%D0%B5%D0%BC+%D1%8F%D0%BD%D1%8E%D0%BA&search=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA

широкы луг 2012-04-09 / 03:08:57
оросе, будь хуть мало май рузумным, бо кить ньит, та тя оті "дітки" Сіону сцапавуть, як того араба у поїзді коло Полтавы, що го повезли до Ізраєлу та го там у "готилі" на 20 рокув заперли, та не лиш туды тя повезуть, ай іще тя "обріжуть". но, та ці ото тобі фітькоше треба? упий ліпше, старый чивдире, іще одну ці другу чакушку, та засупукуйся.

Новини з Палестини 2012-04-08 / 18:56:54
Сьогодні Ґюнтера Ґрасса оголосили персоною нон-ґрата в Ізраїлі.

ярослав орос 2012-04-08 / 09:06:36
пане слов*янин, Вами перераховані партії ніщо інше, як клуби імпотентів і виконавців чужих замулених інтриг...

Слов'янин 2012-04-07 / 20:36:03
Пане Ярославе, як Ви гадаєте, чому Свобода, Рух, УНП, Батьківщина та ін. партії, що ідентифікують себе як націонал-патріоти, ніяк не прореагували на травлю Демянюка, а щодо посадки Капітельман піднімають гвалт?

ярослав орос 2012-04-07 / 09:40:26
пане местний, Ви, звичайно,не "істеблішмент закарпаття"
тощо, але -- сила...

местный 2012-04-07 / 09:16:51
Я не вхож в "істеблішмент закарпаття", но по ходу люди в "неоднозначных случаях" (а таких - тьма тьмущая), кабы чего не вышло, решают просто промолчать. тот же Г.Г. - это ж нужно решиться признать талант человека, служившего некогда в СС - мы ж с юных лет знаем, что там были исключительно моральные уроды, маньяки и убийцы ;) А потом, страшно даже представить, и другие члены этой организации, объявленной преступной высшей интеллектуальной и морально-этической инстанцией во Вселенной - самим Нюрнбергским трибуналом - могут оказаться не такими...

о Дем’янюке хотел написать в день его смерти, да не сложилось. очень неприятно резанула тогда брехня в СМИ о том, что он умер в тюрьме, осужденный и и.п. Да не в тюрьме он умер и приговор суда не вступил в силу (т.е. с юридической точки зрения он не осужден). Может и не стоит делать из бывшего лагерного охранника святого, но и, как в одной мировой религии, переносить на него, как на козла отпущения, все грехи этого мира - еще недопустимее. И умер он действительно "упосліджений, але не скорений". не ангел, но и не демон. Человек.

ярослав орос 2012-04-07 / 02:08:02
цікаво, істеблішмент закарпаття хоч трохи шарить у світовій літературі...

Faust 2012-04-06 / 23:56:43
Пане Орос, не будьте "занудой". Кожний господар свого прізвища має право писати так, як він хоче щоби було написане його прізвище. Кущ може писатися і так - Кушч, це його, Куща, справа...

ярослав орос 2012-04-06 / 23:25:49
Слов'янин 2012-04-06 / 22:58:11
2012-04-06 / 22:30:39
«пане словянин, допоки Ви не писатимете себе з апострофом, діла не буде...»
Якщо, пане Ярославе, Ви дуже попросите неошколовану людину - Словянина - писатися грамотно з апострофом, він може писатися і з апострофом. Але чи на багато речей такі «принципові» речі можуть вплинути... Хай там як. Вважайте, що Ви мене уболтали.

дякую Вам...