На розпутті

З Вільшан утік пацієнт психлікарні. А тут і я неначе випадково йому зустрівся на дорозі в урочищі Тирсуватий. Довкола – повно снігу, високі гори й трішечки неба в уголовині, ніби викрашається воно, небо, витинанкою-німбом над нашими головами. Зиркаємо з-під лоба один на одного ошелешеними басями круторогими на вузенькому ледве втоптаному пішнику. Вперто не проступаємося...

На розпутті

– Здоров, – вітаюся нарешті.

– Умгу, – киває немовби доброзичливо до мене.

Розговорилися. Йому, бач, кортить до людей ощасливити кожного. Мені – навпаки, хочеться чим далі в нетрі букового пралісу, побути сам-на-сам з Абсолютом.
 

– Я – месія, – намагається мене переконати.

– А я вже – знаю двох. Будеш третім, – пристаю жартома на його твердження.
 

Щириться:
 

– Дурень – ти!.. Чому мені не віриш?..

– Я – згоден... І, вірю тобі...

– Тоді, чому мене вважаєш – третім... Я – перший, і такого – до мене ще не було... Христос і Ющенко – то пусте. Не варті й моїх топанків, – тицька захоплено на чомусь моє засніжене взуття.


Міркую, щоб знову не зачепити його за живе та не образити:

– Тат-так... Ти – перший... Я ще не зустрічав тута таких, як ти...
 

Він раптом кинув протяжним поглядом довкола:
 

– Сніг... – мружиться від іскристо-білуватої кірки. – Літо буде тепле. Люблю я літо.

– Я – також...

– Ех, шкода... Треба йти...

– Нічого не вдієш, – стинаю плечима та проступаюсь йому.


І він рушає в бік села.


А я неквапом беруся д’ горі!..

22 березня 2012р.

Теги:

Коментарі

Посічанин 2012-03-30 / 19:21:16
А як із штанами?Всьо було в порядку? Бо в Тирсоватому іще й не такі зустрічаються.

Словянин 2012-03-24 / 19:49:36
Орос цілком реалістично і стисло показав неадекватну людину, зациклену на неадекватній абсурдистській ідеології.

чужинець 2012-03-24 / 00:15:01
Іноді досить кілька штрихів...
Сподобалось. +!

ярослав орос 2012-03-23 / 16:59:49
sir hitchcock, дякую за розуміння...

Хічкок 2012-03-23 / 15:33:41
Тяжко вразливій і самотній людині вистоювати на семи вітрах. Як тільки рушиться йти вгору, а збоку - вони, завжди серйозні, безликі та безіменні, і лем з благородними намірами. Абсолютно бо здорові всі хлопи.
Вони нізащо не забудуть жодного сказаного тобою спересердя чи то в грайливому настрої слова...

кожемякін 2012-03-22 / 23:12:46
Та не д’ горі! вам ся треба рухати, а в психіатрію... пане Оросе... І чим швидше - тим краще!