До других роковин з дня смерті Ярослава Дашкевича

25 лютого 2010 року, в день інавгурації новообраного президента України, Україна зазнала тяжкої втрати. Цього дня пересталося бити серце видатного історика, керівника Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України професора Ярослава Дашкевича.

Науковий доробок Я. Р. Дашкевича – більше 900 наукових праць з різних
ділянок історії України, історіографії, джерелознавства, спеціальних
історичних дисциплін. У роки незалежності України дослідник приділяв
велику увагу вивченню гострих українських проблем, подоланню колоніального
минулого, зміцненню державності, розвінчуванню антиукраїнських сил.

Ярослав Дашкевич належав і до провідних спеціалістів в галузі
сходознавства, а найперш Вірменії.

Та особливо Ярослав Романович виділявся своїм моральним авторитетом.
Невгнутість волі, принциповість у донесенні правди нашого народу яскраво
виділяли його з-поміж інших. Дашкевича не зламали ні тортури, ні знущання, ні тюрми антиукраїнської влади (яких зазнав він). Його не змогла взяти й нова
псевукраїнська влада пільгами та підкупами. Він залишився вірний собі,
правді, науці. Для нього честь була вищою від вигод життя.

Ярослав Дашкевич вважав роботу з архівами основою будь якої фахової праці
історика. За споминами очевидців, вчений умів у них знаходити документи,
повз які проходили, непомічаючи, інші дослідники. Якого клопоту завдали
партійним чиновникам його відкриття у архівах КПСС, наприклад – що Союзний договір 1922 року ніколи не був підписаний, а відповідно Радянський Союз –
нелегітимне державне утворення.

Приділяв Ярослав Дашкевич увагу і закарпатській проблематиці. Так у 1991
році у науковому збірнику «Штрихи до наукового портрета Михайла
Драгоманова» Ярослав Романович опублікував ґрунтовне дослідження про
діяльність Михайла Драгоманова щодо Закарпаття (відвідини, контактування,
переписка, спомини), яка так і називалася – «Михайло Драгоманов і
Закарпаття». Проблема політичного русинства була висвітлена ним у журналі «Українські проблеми», який був поширений накладом 2000 екземплярів. Дана публікація посьогодні жодною мірою не втратила своєї актуальності. А оскільки з нею ознайомлена дуже мала частина читачів, пропоную її електронну фотокопію для ширшого ознайомлення.

24 лютого 2012р.

Теги: Дашкевич, історія, русинство

Коментарі

Дiдо 2012-02-28 / 10:47:45

Тролінг. Коментар видалено. Адмін

Закарпатець 2012-02-24 / 22:34:32
Здається, що Дашкевич просто ренгенівськими променями висвітлює всю технологію творіння політичного русинства і загалом етнічного сепаратизму в Українів в дуже широкому баченні проблеми.
Спасибі Петре,що зберіг таку унікальну публікацію.


Петро Ференц
Публікації:
/ 3Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
/ 4Сигітський визвольний похід. Тріумф і трагедія
/ 6Ухвала про злуку ЗУНР і УНР у Станіславі та представництво Закарпаття
/ 5Михайло Тиводар. П’яті роковини
Іван Жеґуц та його "Книжка і преса - їхні шляхи у Закарпаття протягом двох століть"
/ 7Як жити з "ворогом народу"?
/ 11Олекса Борканюк і декомунізація історії комуністичного руху Закарпаття
/ 3Підкуп був, підкупу не було
/ 12Погані українські президенти і добрий український охлос
/ 4Голодомори, політичні репресії, терор, погроми, депортації
/ 5Перші польові матеріали, або Записник бесід з батьком
/ 53Ти, дебіле, або Булінг учителя Богданської школи
/ 56Московське православ’я на Закарпатті як дітище МГКЄ
/ 13Родина Поповичів з Богдана
/ 10Богданські смереки, або Похвала глупоті
/ 5Освітній закон і Угорщина. Історичний контекст і завдання на перспективу
З літопису села
Український чин Закарпаття в період угорської окупації та початку встановлення радянського тоталітарного режиму (1939-1945 рр.)
/ 5Пам’яті батька
/ 2Юрій Ерстенюк. На таких тримається Україна
/ 1"Золотий" вересень
/ 1Хата Калинюка
/ 10Михайло Тиводар. Слово про Вчителя
/ 36Бібліотека, фітнес і комунальне майно
/ 2Старе гуцульське фото з ХІХ століття
» Всі записи