Дитина, яку вилили з брудною водою

Написав заголовок і завагався. В самій назві вже є несправедливість. У нашому закарпатському варіанті цей знаменитий вислів треба писати у множині, – для дітей, яких вилили з ванни разом з промивними водами вже потрібно будувати притулок Orphanotrophium. (Шановних читачів прошу звернути увагу на правопис слова "закарпатський". Саме так правильно пишеться слово, що означає нашу батьківщину. В останній час це слово почали схрещувати з популярним в народі чоловічим органом. Я хочу порекомендувати гострословам провести ці маніпуляції з власним призвіщем. Виходить так само огидно.)

Дитина, яку вилили з брудною водою

А справа в тому, що шум, суперечки навколо сумнозвісної статті витіснив вражаючий факт – наспіх сформована, випадкова і поверхнева експозиція замінила планову виставку Павла Бедзіра, на проведення якої не знайшлось грошей. Знову відбулась знакова подія – закарпатська спільнота вже котрий раз не може встановити свої пріорітети, оцінити явища, що мають велике значення для нашого духовного здоров'я – кого вважати культурним героєм нашого краю.

Отут, як завжди, виникає питання, – хто винен? І одразу ж знаходиться звична відповідь, – так це ж зрозуміло, і вказується нагору. Панове, спокійно, влада тут ні при чому, бо це ми маємо давати сигнал владі, хто чого вартий, наш громадянський авторитет має вирішувати, що вважати нашим здобутком, розставляти маркери, означувати людей, події.

Але як це зробити, якщо в Ужгороді такий високий вольтаж особистих інтересів? Тому мистецтво спокійніше існує, скажім, у Широкому Лузі, чи в Києві. Адже як може бути таке, щоб наш видатний співвітчизник Петро Мідянка (для мене, основний поет України), був висунутий на здобуття Шевченківської премії не нашою, закарпатською інституцією?

Що вже казати про Павла Бедзіра, память про якого підтримується тільки завдяки вузькому колу справжніх знавців, які добре розуміють значення для усіх нас його творчого доробку. Тому, щоб показати, хто заслуговує право встановлювати мірило цінностей у нашому художньому суспільстві, я назову їх. Це Михайло Сирохман, Павло Ковач (старший), Василь Роман, Мирослав Ціпле, Володимир Бедзір. Завдяки  їм вдалось зберегти   залишки спадщини майстра, її презентацію, впорядкувати його могилу.

П вло Бедзір 1

Та цим має займатись широке коло людей, якщо ми хочемо називати себе освіченою спільнотою. Ми маємо задатись питанням, куди щезли основні роботи художника, адже в його квартирі залишились прекрасні роботи, та все ж, це були тільки ескізи, малюнки. Зараз нові часи, і для того, щоб просувати художника у суспільну свідомість, потрібно його виставляти, видавати альбоми, публікувати мистецькі дослідження про його творчість. Картини мають мати розголос і простір, який заслужили. Накінець, вони мають бути в приватних колекціях і задовільняти бажання людей їх придбати. Та у нас діє якийсь пекельний закон зворотньо-пропорційної залежності, – чим ти кращий, тим менш відомий. І навпаки, якийсь мізерний показ супроводжується громом оркестрової міді та шампанського.

І тут ми знову повертаємось до мистецтвознавчої критики, щоб прояснити значення, якість художнього твору. Цим мають займатись не тільки фахівці, але і освічені, небайдужі люди. Вже довгий час точаться розмови про створення регіонального часопису про мистецтво, та далі балачок справа не пішла. Була спроба згуртувати думаючих людей навколо часопису "Екзиль", та ця спроба зазнала невдачі через фінансові проблеми.

У нас є форум мистецтвознавців "Ерделівські читання". Це вже передбачає,  що у регіоні існує потужна мистецька критика. Та напевно її висновки призначені тільки для вузького кола, і не мають особливого розголосу, тобто  інтелектуального прориву не спостерігається.

Ось чому, коли я відкрив можливості інтернету, мені здалось, що є щасливий випадок вільно обговорити нагальні питання мистецтва. Але я також відкрив, що багато мислячих людей не можуть перебувати у кислотному середовищі агрессивних коментаторів, які з жаром критикують усе – від проблем мистецтва, до техніки доїння великої рогатої худоби. Вони швидко пізнають один одного, гуртуються і  завзято витоптують паростки істини. Замінивши критичний аналіз висміюванням, вони свято вірять, що у всьому винна "рука Кремля", змова жидо-масонів та витівки америкосів. Пильно відслідковуючи єресь, вони з гвалтом вказують на тих, хто відійшов від їхнього взірця хорошого смаку, картини на всі часи  – "Утро в сосновом бору", відомою також під назвою "Три медведі".  Тут консенсусу не досягнеш.

На щастя і серед коментаторів є гідні люди. Є перспективні молоді художники. І нормальна громадськість є, якщо почитати блоги, статті сайту. Просто хочеться донести до всіх, чому такий важливий нам Павло Бедзір, чому за нього потрібно боротись. Адже він був один з небагатьох, хто у важкі для мистецтва роки тоталітаризму, мав свою незалежну позицію, займався проблемами мистецтва, що були актуальні для того часу,  і важлива саме ця позиція, позиція вільної думки,  свободи, якої, виявляється, ніколи не буває достатньо.

Павло Бедзір 3

П вло Бедзір  2

15 лютого 2012р.

Теги: Бедзір, художник, критика

Коментарі

О.Д. 2012-02-20 / 23:59:20
Щодо виставки Павла Бедзіра, то гуртуйтеся, ініціюйте і пропонуйте. Зі свого боку обіцяю те, що можу – всю можливу інформаційну підтримку, від інформацій в стрічку новин до прес-конференції в прес-центрі "Закарпаття".

ВасильРоман 2012-02-20 / 23:42:06
Торкаючись теми виставки Павла Бедзіра , яка не відбулася з декількох причин,важливо виділити основну , яка і надалі буде стримуючим фактором , якщо не почати роботу по віднайденню кращих творів митця , які розпорошені по приватних колекціях.І можливо дякуючи відвідуваності "Закарпатя онлайн", ініціативній групі вдасться запросити до виставки колекціонерів , власників творів Павла Бедзіра, які погодяться взяти участь у презентації творчого спадку цього неординарного митця.Крім графічних творів ймовірно дехто володіє аудіозаписами розмови з художником , можливо хтось з друзів має відеохроніку спілкування з Полі бачієм.

Василь Роман 2012-02-20 / 09:41:24
Включитися в розмову і підтримувати діалог - відповідальне рішеня ,приймаючи яке необхідно , як мінімум , мати достатньо часу для викладення власної думки ,не опускаючись до реагуваня на примітивні прояви "банальної ерудиції". Крок за кроком Гобі намагається коректніше вибудовувати лінію розмови,можливо в цьому контексті вагомішими аргументами працюватимуть ілюстрації до тексту , як це маємо в данному матеріалі .Адже мова ведеться про візуальні артефакти , широкому колу читачів ймовірно - не відомі.
А щоб пожвавити реакцію аудиторії ,можливо доцільно почати огляд мистецької критики , яка супроводжує знакові події в мистецтві сьогодення , наприклад "Арсенале2012 " - міжнародний мистецький проект, який започатковується в Україні.
Регіональна мистецька критика дійно потребує імпульсів до розвитку ,і Гобі в цьому відношенні має достойну позицію,
а інтернет простір, безумовно вноситиме демократичність з цей не простий процес.
Коментар КІО є дуже красномовним в цьому відношенні.

Словянин 2012-02-19 / 18:59:10
Для КіО. Рекомендую почитати праці Климова, Бурьяка, Авдєєва, які досліджують, окрім іншого, деструктивний вплив дегенератів на буквально всі сфери суспільства.

КіО 2012-02-19 / 17:02:24
2Словянин 2012-02-19 / 14:56:48
...насолодження шедеврами Шишкіна, Айвазовського або нормальних закарпатських художників...

Коли би раптом світ "генетично" змінився і погодився із заявленими вкотре вашими особистими смаками, в ньому б напевно не знайшлося і місця для багатьох класиків славної закарпатської школи живопису. Жаль, що Словянин так пізно народився, за сталінських часів наш критик не допустив би навіть згадок про якогось там Ерделі, котрий чомусь там нехорошому навчався у Парижі та інших культурно розбещених неслов’янських містах у закінчених деґрадантів - імпресіоністів та, страшно сказати, у фовістів.

Словянин 2012-02-19 / 14:56:48
Якщо відкинути гарну термінологію та іншу мішуру, можна зробити висновок, що існує культура конструктивна і деструктивна, себто, антикультура. Авторами останньої, зокрема в образотворчому мистецтві, є штучно розкручені та навязані європейським народам, зокрема, словянам, Малевич, Шагал, Далі, Пікассо, Вархол та інші педерасти-дегенерати... Можна багато вправлятись в виправданні збочених форм культури, але ніякі софізми не зможуть зробити з відвертого потворства красу... Взагалі-то - це питання генетики. Людина, мозок та дух якої сконструйовані для насолодження шедеврами Шишкіна, Айвазовського або нормальних закарпатських художників, завжди відчуватиме фізіологічний дискомфорт при вигляді "шедеврів" від дегенератів. І ніякі софізми та "езопова" мова тут не допоможуть.

Габріел Булеца 2012-02-18 / 23:50:31
Все залежить від рівня розмови та глибини аналізу проблеми.

Якщо закарпатський художній феномен дійсно гине (що потрібно ще доказати), це важка драма, бо живопис, - найкраще, що створили наші земляки, і про нас знають завдяки картинам. Це не можна по дурному висміювати.

Якщо хтось береться за критику, сам має майстерно володіти словом, бо для чого читати слабеньку статтю про слабеньку виставку? Чому художник має відповідати за якість своєї картини, а критик може не відповідати за якість своєї писанини? (Лайку я не відношу до критики, хоча згоден, скандал приваблює, та це вже технологія журналістики).

О.Д. 2012-02-17 / 15:45:58
Ось і приклад не забарився: людина воліє писати речі, які абсолютно не відповідають дійсності, анонімно, і посилаючись на 10-12 так само анонімних "свідків".

Насамкінець, пані (-е) "Ще одна Маруся", раджу вам визначитися, чи писати анонімний бруд на мене і сайт, чи ображатися, наприклад, за видалення Адміном брудного за своєю суттю коментаря, який ви під ніком Ужгородка7 написали під записом блогу Маріанни Шутко. З нашого ж боку марна трата часу з’ясовувати, звідки береться ця анонімна злість - чи від котрогось з "конкуруючих" ресурсів, чи від просто чиєїсь закомплексованої внутрішньої суті...))

Хочете предметної розмови – підпишіться власним прізвищем і тоді поговоримо...

Ще одна Маруся 2012-02-17 / 15:33:30
Знаєте, пане Диба, ви дуже намудро сказали про "чрєвато" і т.д., але, розумію, саме ви і відаляєте коменти, які вас не влаштовують. Ми зробили експеримент: є по 10-12 свідків, що кодове число введено правильно, але нас грузять, що ми - дурні (згідно пункту 555...). Та, пусто час тратити

Олег Диба 2012-02-17 / 14:47:11
2Маруся
Єднання, братання і, на цьому грунті, одностайності в творчості і творенні в художньому мистецтві (літературі і т.д.) неможливі апріорі. І не потрібно. Мистецтво – не виробничий процес, не штампування типового. Одностайність означала би смерть мистецтва. Думаю, це очевидно для всіх...

Тепер щодо рівня дискусії. Маємо її рівно такою, яким є стан справ у нашому закарпатському мистецтві загалом - комусь язик розв’язується тільки за чаркою у вузькому колі після чергового мистецького фуршета, хтось боїться взагалі говорити, бо береже своє вразливе "я" або не хоче конфліктувати з колегами по цеху (бо "чрєвато"), хтось не має що сказати, а тому мовчить з розумним виглядом обличчя, хтось не оволодів комп’ютером, хтось просто не має часу. Пояснень багато, але це не виправдання. Що стан в мистецтві Закарпаття далекий від ідеалу – розуміють всі. І блог Фединишинця, як би до нього не ставилися, зробив свою справу: сподіваюся, більше не буде нашвидкоруч, для галочки (чи для "своїх") зварганених виставок "обдарованої молоді", тим більше – замість, як я тепер розумію, планової, або, як мінімум, бажаної і потрібної виставки Павла Бедзіра. Принаймні, я на це сподіваюся... І вірю, що доста повправлявшись в пошуку того, що розмежовує, тепер художники могли би спробувати знайти навіть з тим же Михайлом Фединишинцем (як би страшно це не звучало ))) точку дотику в єдиному погляді на потребу увіковічнення в гідний спосіб доброї пам’яті Полі-бачия...

Що ж до рівня коментування. Інтернет - простір вільних думок з усіма відповідними наслідками. Коли Ґабріел відкривав свій блог, я запитав, чи не надто він тонкошкірий і вразливий, нагшадавши про можливість для автора в разі необхідності закривати можливість коментування під конкретним записом. Ґабріел сказав, що спокійно ставиться до "проблемних" коментів. Тепер поміж рядками читаю і розумію, що не зовсім - у митця, все-таки. натура тонша, ніж у пересічного обивателя...))) Свого часу спокійно ставитися до несправедливого бруду мене привчив Сергій Ратушняк, який колись під конкретну ситуацію змішав мене з болотом у своїх ЗМІ. Тепер до мене це не липне...)))

Тим не менше, крапля точить камінь. Ще два роки назад така розмова як зараз, навіть в теперішній недосконалій її якості була просто неможливою. Коли Закарпаття онлайн першим запровадило іменні блоги, це було певного роду шоком для "підкилимного" Закарпаття. Тепер писати в блозі під своїм іменем вже не страшно для багатьох, але, попри це, більшість все ще воліє проявляти сміливість під анонімними ніками. Але й тут є певні зрушення. Тому я з оптимізмом дивлюся в майбутнє. І щиро радію блогам на взірець Ґабріелового. В цій ситуації для самого Ґобія практично немає мінусів - він пише якісні і правильні речі. які однозначно працюють на його ім’я (хоча розумію, що він не ставив собі цього за мету) і процеси в мистецькому просторі Закарпаття загалом. А щодо анонімних злословів і заздрісників, то раджу не реагувати на них точно так, як ми не реагуємо на невідомі нам, але при цьому, все ж, існуючі думки тих самих наших заздрісників і недоброзичливців. Світ покручений і в ньому є місце для людей різної якості. І на то нема ради...))))

Маруся 2012-02-17 / 13:59:48
Разделяю мнение автора, понимаю.
Хочется единения и созидания..., но верится с трудом

чужинець 2012-02-15 / 21:37:15
...Просто хочеться донести до всіх, чому такий важливий нам Павло Бедзір, чому за нього потрібно боротись. Адже він був один з небагатьох, хто у важкі для мистецтва роки тоталітаризму, мав свою незалежну позицію, займався проблемами мистецтва, що були актуальні для того часу, і важлива саме ця позиція, позиція вільної думки, свободи, якої, виявляється, ніколи не буває достатньо (с)

Конкретизуйте, формулюйте, доносіть.

Адмін 2012-02-15 / 21:23:40

Цей запис у блозі Габріела Булеци - одна із ланок дискусії, що відбулася в блогах Закарпаття онлайн. Тому вам і не зрозуміло...

до автора 2012-02-15 / 19:19:28
Чесно слово, аж із сього щось зрозуміло. Поясніть по-людськи.