Золотий Отченаш із Мукачева

Чи не у кожної закарпатської родини є свій духовний спадок, одержаний від бабусь і прабабусь. Саме вони, присвятивши себе вихованню онуків, передають їм свою життєву мудрість, традиції, звичаї, ба навіть забобони.

Так, моя бабка (як лагідно називають бабусь на Закарпатті) Анна Габел (дівоче прізвище Шпонтак, 1904 – 1987) родом із с. Кайданова біля Мукачева, як, зрештою, і всі закарпатці того часу, була надзвичайно побожною (у нас кажуть: богобойною). Вона вчила нас, своїх онуків (в радянські атеїстичні часи), додержуватися всіх релігійних свят і обрядів, розповідаючи про різні кари за їх недотримання. Так, якщо хтось працював на горóді в неділю, казала бабка, то лопатою своєю та людина ніби різала наживо серце Ісуса.

Ще М. Грушевський писав про те, що в українську церкву ще з Візантії прийшла суперечність, що полягала в трактуванні християнських свят за зразком юдейських, з наказом дотримуватись усієї їх формалістики. Звідси беруть початки численні апокрифічні тексти, зокрема, один із найвідоміших, – «Сон Богородиці». Один із його варіантів, хоч і близький до наведених М. Грушевським в його «Історії української літератури», однак, усе ж, із своїми відмінними рисами, я теж почув у дитинстві від своєї бабусі. Ось текст цієї молитви, яку бабуся називала «Золотий Отченаш»:


ЗОЛОТИЙ ОТЧЕНАШ

Пресвята Діва Мати Божа прийшла, лягла і заснула. Приснив Їй ся страшний сон. Прийшов Ісусик:

– Мамко, спиш?

– Не сплю, Сине Божий. Приснив ми ся страшний сон, ош Тебе пóгани на крутий хрест підтягали.

Откуди сонце сходить, туди Пресвята Діва Святого Сина за ручку водить. Привела Його на Всенущне, з Всенущного на Утреньку, з Утреньки на Служеніє, із Служенія на Вечірню, із Вечірні на Синє море.

На Синім морі білий святий камінець, на білім святім камінці золота свята церківця, у золотій святій церківці золотий святий престолик, золотий святий стільчик. Сидить на нім Ісусик, голову ісклонив, руки розп’яті, ніжки гвіздками прибиті.

Прийшли Святий Петро і Святий Павло:

– Жалуємо Тебе, Господи!

– Не жалуй Мене, Петре, ані ти, Павле! Візьміть золоту святу книжечку у праву ручку, золоту святу паличку у ліву ручку, ідіть упоперек світу і накажіть: «Більшому, меншому, хто цей Золотий Отченаш вимовить у п’ятничку до пісничка[1], у суботку до заходу сонця, у недільку до Служіння, тому Царство отворене, пекло замкнене!»

Святий Миколаю, Тобі одвічаю, Святий Помічнику, поможи нам, Слава Отцю і Сину, і Святому Духу, нині і присно i во віки вікiв. Амінь!

Як бачимо, текст цей розпадається на кілька фрагментів. Перший – це прихід Ісуса Христа до Своєї Матері, і Її розповідь про страшний сон. Другий – подорож Матері з Сином Божим по добовому колу богослужінь: від усеношної, через утреню, Літургію («Служеніє»), вечірню на синє море. Нарешті, третій фрагмент – це розп’яття Христа в церкві на цьому синьому морі; заклик до людей промовляти молитву в найважливіші дні тижня – щоп’ятниці до пісного сніданку («пісничка»), щосуботи до заходу сонця, тобто до настання неділі за церковним календарем, і щонеділі до Служби Божої; і звертання до Святого Миколая по допомогу як звіт про виконання такого заклику.



[1] Пісничок – пісний сніданок (у п’ятницю)

Володимир Пукіш, Закарпаття онлайн.Блоги
04 грудня 2011р.

Теги: отченаш, Ісус

Коментарі

вікторія 2013-02-24 / 23:59:51
Дякую,я чула про нього але не могла ніде знайти тепер буду знати Золотий Отченаш)))

Русин 2012-01-13 / 22:08:12
Но та кажім по сьому, що сме окремішний народ.

Червень 2011-12-04 / 19:59:21
Шановний пане авторе, прочитайте, для початку, Старий заповіт, і спробуйте замислитись, без дурні... У світі є багато націй... Після прочитаного скажіть, хто є реальним ксенофобом і шовіністом - корейці, українці, росіфяни, німці, японці, французи...

KK 2011-12-04 / 16:10:40
Не один раз сам пам'ятаю як старші жінки (бабця, мати, цьоця) сильно із любов'ю падали на коліна кожного ранку і кожного вечера і молили Богу 'Отче Наш'.......А я, зараз до церкви. Слава Ісу!


Володимир Пукіш
Публікації:
/ 5Закарпатський чернець – екуменіст і поборник Соборності
/ 4Венгры на Кубани
/ 1Українці, русини та росіяни Угорщини у дзеркалі офіційної статистики
/ 4У Криму презентують двомовну збірку угорської поетеси, видану за сприяння закарпатців
/ 6Інов. Закоханий в Закарпаття
/ 5Русини у всеросійських переписах 2002 та 2010 років
/ 5Перший гол угорського закарпатця в Росії
/ 3Виноградарство на Підкарпатській Русі
/ 12Багатоетнічна Росія у дзеркалі статистики
/ 3Маємо добре вино!
/ 8Він міг би бути імператором галичан, буковинців і закарпатців
/ 7Вулиці Мукачева. Логіка радянських перейменувань
/ 3Наше вино
/ 4Ірландія. Досвід для України
/ 2Як на Закарпатті ходить двічі Миколай
/ 8Закарпаття: Традиції відзначення Дня пам’яті померлих
/ 21Словацько-мадярська «мала війна» за Пряшівщину
/ 18Як лаялися предки закарпатців
/ 2Схиархімандрит Георгій (Савва) (1942 – 2011)
/ 63Остання читанка для угорських русинів
/ 45Як галицькі москвофіли ХІХ ст. «вчили» закарпатців
/ 13Південь призначено на другу годину пополудні
/ 15Русини на російському Кавказі сто років тому
/ 18Яке «вікно в світ» мали закарпатці в СРСР
/ 1Деякі зауваги до «кавказько-турецької» теми в творчості Духновича
» Всі записи