«Пир во время чумы», або пам’ятник прокуратурі

Сьогодні святкування плавно перемістились в райони. Можна тільки уявити які подарунки від місцевого начальства та ще жевріючого бізнесу отримають районні прокурори. Зазвичай, це "ручки-паркери", дорогі коньяки, мікрохвилівки, мельхіорові набори посуду, телевізори, ноутбуки тощо. Прості прокурори, слідчі, помічники прокурорів радітимуть листівкам-поздоровленням, квітам та коробкам цукерків з вином. Така уже їх доля, чекати, якщо «поталанить», свого зіркового часу.

Особливо високо закарпатський люд оцінив встановлення обеліска в ім’я прокуратури. Який славив чи то загиблих у боротьбі із злочинністю прокурорів, чи то «подвиги» Великоберезнянського колеги, який уже з літа розпочав святкування і все ніяк не вгамується, чи то майбутні зміни, про котрі віщав радник Президента України, керівник Головного управління з питань судової реформи та судоустрою Андрій Портнов. Останній грозився реформами в 2-х місячний термін, наведенням порядку в прокуратурі, обмеженням її можливостей, позбавленням функцій слідства та значним скороченням штату працівників.

Якби там не було, стела відтепер красуватиметься на вулиці Коцюбинського, 2а та зверхньо поглядатиме на сором'язливо почервонівші стіни православної церкви та зубожілий народ, що снуватиме повз.

Погода, не оцінивши події, хмурилась сірим небом, слякотою та непривітним кусючим холодом.

Підприємці, тужливо дивились у вікна магазинчиків, офісів, очікуючи випадкових "грошовитих" клієнтів і можливості заробити хоча б на комунальні витрати, податки, хабарі перевіряючим та платежі в Пенсійний фонд.

Голодні пенсіонери, молоді мами, теж не помічали урочистості дня, їх більше турбували значні затримки виплат пенсій і соціальної допомоги, котрі стали звичними протягом останніх декількох місяців.

Комунальники, головні лікарі, держслужбовці і т.д. раділи короткому відпочинку. Адже під кінець року прокуратура, підганяючи показники, сумлінно виконувала завдання "виявити" 5-ть хабарників, 5-ть корупціонерів, 5-ть установ з різними порушеннями (наприклад рекламою ліків у жіночих консультаціях) і в цьому ж руслі.

Лише невгамовні журналісти ніяк не могли заспокоїтись у спробах вияснити звідкіля кошти на виготовлення і встановлення обеліску в скрутні часи. Скульптор не зізнається. Хто ж афішуватиме свій заробіток? Прокуратура ж, потупивши очі, скромно розповідає про “добровільні” внески “власних” коштів її співробітників…

“Добровільний” внесок за “власні” кошти Великоберезнянського прокурора, що перемістившись зі складу місцевої фабрики, декілька місяців покрасувався в кабінеті районного прокурора і врешті, завершив свої вояжі в ужгородському котеджі березнянського наглядача за дотриманням “законності”.

Теги: прокуратура, хабар

32 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати