Інавгурація

І знову у виноградівському Білому домі радість. В минулий четвер, в присутності величезної кількості посадовців, партійних, громадських діячів, представників бізнесу, районних депутатів відбулося представлення голови Виноградівської райдержадміністрації. Як ми не помилилися ще у травні, нею стала Тетяна Граб, колишній начальник Виноградівської податкової інспекції, а нині перша жінка біля керма району.  Як все відбувалося? В стилі ампір. Це коли багато позолоти, ескапади червоного шовку, слуги в лівреях і мажордом з палицею, увінчаною  головою орла із срібла. Оркестр повсякчас грав марші з легкими перервами на флейту, яка покликана підкреслити ніжність і витонченість  тієї, хто носитиме мантію. Море квітів від вірних і тих, хто засвідчив свою вірність. Поцілунки, ніжне рукостискання, багатообіцяючі погляди вдячності. Слово від Тетяни було наповнене такою щирою схвильованістю, таким патетичним піднесенням, що у присутніх благородних дам бризнули сльози, а чоловіки шепотіли клятви рицарської вірності. Віднині все:  тіло,  душа,  серце і тіла,  серця,  душі працівників апарату райдержадміністрації належатимуть справі процвітання району. Від нині нова ера, ера Тетяни зійшла над містом, що промінить блакитним сяйвом в часи сутінків (після перемоги Віктора Федоровича). І ось кульмінація - мажордом стукає палицею і слово бере чорний рицар. Враз стихла музика, і в напруженій тиші залунали слова. О, цей чорний  рицар, о,  цей дух спротиву і впертості, що з недавніх пір оселився у владних палатах.  Його слова холодні і вивірені як кинджал, показна чемність і дипломатичність зворотів - все говорить про підступ і загрозу.  Жодний мускул не здригнувся на обличчі Тетяни. Вона знає, що  це серце плекає бунт і бурю, готове буквально підірвати плани побудови щасливого благоденствія її рідного району. Чого б це їй не вартувало, Дмитрівна не підведе президента. Вона не підведе своїх товаришів і сподвижників, всіх виноградівців, які з такою надією два літні спекотні місяці чекали її високого призначення. Тетяна робить рішучий крок назустріч і ... гаряче цілує спочатку в одну, а потім в іншу щоку Олега Вікторовича. Ніби бажаючи відігріти, розтопити той лід арктичний.... Любімов не сподівався і на мить ніби рум'янець з'явився на блідному обличчі. Ніби слабий промінчик сяйнув у цій зраненій і змученій душі, в цьому серці стільки раз зрадженому і обманутому. Але це була тільки мить.... мить одна.
 
А наступного дня буденність змила всі фарби вчорашнього свята, мажордом поїхав, музика залишилася у згадках і тільки запах вчорашніх квітів  якийсь час витав над президією великої зали. 
З коридорів другого поверху зняли килимові доріжки:

- Понесуть на Тису прати?
- Та ні, то в черговий раз роблять ремонт в кабінеті голови райдержадміністрації. Зняли, щоб не наслідили будівельники. Якоб прийшов  – ремонт, Резеш прийшов – ремонт, Грабканя – знову ремонт. А ще меблі міняють...
 
А у вівторок ми стали свідками операції "стілець". Шофер райдержадміністрації приїхав за стільцем Тетяни Дмитрівни в податкову. Разом з працівником податкової знесли з другого поверху і завантажили в багажник автомобіля м'яке, покрите білим дерматином, на коліщатках крісло. Та так хутко все зробили, що ми ледве встигли сфотографувати цю знакову подію. Цікава ця традиція із стільцями у наших посадовців. Прямо містика якась.

Того ж дня ми спробували поспілкуватися з Тетяною Дмитрівною, але вона, пославшись на величезну зайнятість, швидко пішла по коридору і завернула в якийсь кабінет. Ось вам і вся романтика.
 
Правда, перед тим, як вийти в коридор, Тетяна Дмитрівна перебувала в кабінеті голови райради. Після чого  Олег Вікторович вийшов, дзенькаючи шпорами,  у широкополій шляпі з пером, і наказав подати коня, бо їде у Велику Копаню.

Теги: Граб, Виноградів, Любімов

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати