Триває завантаження реклами...

...Голос медсестрички повертає до реальності: "Як себе почуваєте? Будемо зараз ставити крапельницю." Вона вкочує медичний пристрій в кімнату, робить якісь маніпуляції з пляшечками ліків, шприцами та джгутами. Скрушно хитає головою: вени настільки сколоті, що за синцями важко відшукати місце, куди ввіткнути голку. Приймає рішення — колоти біля зап'ястя.
...12 днів хвороби, 10 днів перебування в лікарні, 10 щоденних уколів, крапельниці, таблетки, постійні УЗІ, аналізи, томографія і т.д. — я уже настільки звикла до цих процедур, що майже не відчуваю ні болю, ні страху. Та що там фізичний біль у порівнянні з душевним, від якого страждала до останнього часу. Але тепер від нього не залишилося і сліду. З'явилася нестепна жага до життя. Радію сонечку, дощу, вітру, голосові сина, "ойканню" мами, посмішкам друзів, власному відображенню у дзеркалі. Усе інше відійшло на задній план, стало неважливим.
Кажуть, Бог усі випробовування посилає неспроста і ніколи не дає нам більше, аніж ми можемо винести. Кожне з них гартує, робить нас сильнішими.
Мабуть, комусь видасться дивним те, що я напишу нижче: я вдячна Богу, який дав мені такий сильний життєвий струс, за те, що так різко відсіялися "друзі", у яких не знайшлося часу навіть передзвонити та запитати "Як ти?". Вдячна за те, що поряд виявилися люди, для яких не важливий мій статус, які не зважали на тиск і провокації колишнього чоловіка, не пошкодували свого часу та постійно мене підтримували, супроводжували, протидіяли шахрайським методам і фальсифікаціям з боку чиновників.
За 12 днів після моєї заяви у міліцію стосовно побиття і завдання мені фізичних і моральних травм прокурором Конаром В.І, у мене так і не взяв пояснень слідчий з прокуратури, котрий веде цю справу.
Натомість приходила жінка з відділу прокуратури, де проводиться внутрішнє розслідування. Її перш за все цікавило, яким чином попала інформація про інцидент в пресу. Частину моїх пояснень прокурорша відмовлялася записувати, мотивуючи тим, що до мене має прийти слідчий з прокуратури і ці факти потрібно надавати йому. Вона ж займається лише внутрішнім розслідуванням, яке до побиття мене колишнім чоловіком немає прямого відношення.
...Сьогодні зранку у мене знову температура 37,4. Щоденно протягом дня вона коливається від 37,1 до 37,8 . Я не відчуваю болю, мені колять чимало антибіотиків, саден і зовнішніх гематом (окрім відбитку п'ятірні прокурора на моєму лівому боці та двох його пальців — на лівому передпліччі) у мене немає, але температура чомусь не спадає. Очевидно, це пов'язано з наслідками внутрішньої гематоми нирок, кровотечі та тупої травми живота. Про струс мозку нагадує легке запаморочення. Головний біль майже зник.
...Завтра понеділок, чергові обстеження. Я вірю, що все буде добре і нарешті почую: "Ви уже повністю здорові."
Відганяю думки про те, що знову доведеться повернутися у будинок (половина якого, відповідно до договору купівлі-продажу належить мені), де мешкає перевертень-садист, який відкрито погрожує мені та через моїх подруг побоями та знущаннями.
Який викрав мій автомобіль. Машина наразі числиться в угоні, проте відсторонений прокурор спокійно катається на ній вулицями Ужгорода, немаючи при собі ні техпаспорта, який знаходиться у мене, ні мого дозволу, ні будь яких законних прав на його водіння. При цьому він нахабно хизується тим, щоЖ, мовляв, начальник обласного ДАІ Бойчук М.М. (родом з Рахівщини. Там Конар В.І. якийсь час був районним прокурором) є його другом. Тому можу я звонити на 102, можуть мої представники реєструвати від мого імені відповідні заяви — відстороненому прокурору від цього "ні зимно, ні спекотно". Він є гвинтиком корупційної системи, котра захищає своїх, але вже починає захлинатися від власної зажерливості.
Є ще багато моментів, про які можна розповісти. Та це вже сфера адвокатів, суддів, прокуратури, СБУ і міліції.
Для всього цього прийде черга згодом, але тепер воно є дріб'язковим для мене. Зараз я прагну бути здоровою. Насолоджуватися сповна тими хвилинами життя, що їх мені відміряла доля, радіти синові та дарувати йому любов, проводити якомога більше часу з людьми, котрі у важку хвилину не відвернулися, підставили плече, допомагали, опікали.
P.S. Також хочу подякувати незнайомим людям, що прониклись чужою бідою та надали допомогу.
Окремий низький уклін тим лікарям, які не піддалися на тиск, шантаж та підкуп і залишилися вірні клятві Гіпократа та Людьми з великої літери.
І, звичайно, якби не миттєва реакція ЗМІ, то цю справу тихенько би зам'яли і спустили на гальмах.
Чимало жінок нині потерпають від насиллля і більшість з них живуть в страху, приниженнях та не мають змоги захищати свої честь і гідність. Тому, наразі, я відчуваю нагальну потребу у створенні життєздатної організації, яка надаватиме таким жінкам захист, психологічну та юридичну допомогу і протидіятиме покриванню насилля чиновниками.
Разом ми вистоїмо. І так само разом повернемо собі втрачене відчуття щастя і задоволення від життя та впевненості у завтрашньому дні...
Facebook завантаження...