«ВЕЛИКА ЛОЖКА» І ТЕАТР

Безумовно, наша розмова торкається й театру взагалі. Пан Жупанський на замовлення Лариси Хоролець переклав уже з рік п'єсу "Рояль у кущах" Француази Саган для театру ім. Франка. Та, як нещодавно повідомила відома артистка, виставу ніяк не поставлять "франківці" через тяжку хворобу Богдана Ступки. Там мав грати підупалий метр одну з провідних ролей...
А я на те розповідаю п. Олегові, що в театрі ім. Лесі Українки вже добре заявила про себе як здібна артистка донька мого кума, родича й односельця – Ольга Олексій, яка виросла й "на відмінно" закінчила школу в Мукачеві.

– Як, – дивується Жупанський. – Твоя землячка, й добре володіє російською мовою?..

– Так... Олина мама, а моя кума Тетяна – етнічна росіянка. Ба, пригадую, ще в Мукачеві, коли Оля тільки навчалася в інституті ім. Карпенка-Карого, моя кума Тетяна трохи не плакала, скаржилась мені, що донька захопилася п'єсами Володимира Винниченка, й заявила матері, що відтепер розмовлятиме з матір'ю тільки українською...

Та заспокоїв я тоді свою куму Тетяну:

– Діти росіянок переважно не зраджують своїх матерів... Не журись, кумо!

Я мов у воду дивився... Здібну Олю помітив Михаїл Резнікович і тепер Олексій на доброму рахунку в головного режисера театру. Проте, з "франківцями" біда, там з підупалим метром театр ані туди ані сюди... Подейкують, що наче Богдан Бенюк з "Свободою" беруться за відродження українського театру. Як і подобає справжнім патріотам!

Та менше з тим. Уже майже з місяць триває непримиренна боротьба між Юрієм Любимовим і трупою московського театру на Таганці. Там показилися лицедії, повстали проти генія! Так-так, лицедії в пострадянському суспільстві намагаються заправляти геніями. Звичайно, якщо є в народу генії. А коли суцільні лицедії складають народ – генії й поготів нікому не потрібні... 

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати