Не все гаразд із "силою життя". Бракне мінеральної води?

На фестиваль вирушила разом з батьком – Завадяком Михайлом Івановичем та його колегою-лікарем, що також , як і мій тато, є кандидатом медичних наук, Михайлом Михайловичем Данилашем. Обидва медики, які все трудове життя присвятили курортології, оздоровленню сотень тисяч пацієнтів, на схилі віку продовжують перейматися долею тієї природної царини, що покликана зцілювати тіло й дух людей, однак, натомість, сама волає про допомогу. Йдеться про ліс та зрощені з ним надра І джерела лікувальної мінеральної та звичайної, але життєво необхідної кожному з нас прісної води.

Небайдужі лікарі постановили: віднині вони будитимуть сумління керівників району, збиратимуть однодумців, закликатимуть тямущих людей приєднатися до важливої справи – захисту Карпатських лісів від вирубування. Це – не прожектерство з боку досвідчених професіоналів-медиків, не дивакувата маніфестація "від нічого робити", хоч і вийшли до учасників фестивалю з саморобним транспарантом. Це – усвідомлена ними потреба достукатися до сумління кожного, хто користується дарами природи, забуваючи при цьому, що вони не є невичерпними. Тож до транспаранту було написано ще й Звернення, адресоване керівникам району та правоохоронцям, що покликані перейматися державною справою збереження природних ресурсів задля нинішнього та прийдешніх поколінь. За задумом організаторів акції, Звернення пропонувалося підписати усім, хто підтримує позицію авторів-лікарів.

Зізнаюся, у мене не було сподівань на те, що до підписання Звернення вдасться залучити надто багато людей.  М. Завадяк та М.Данилаш, звичайно, не юнаки і їм видніше, чи варто ноги мочити в 75 років, волаючи до совісті молодих і прагматичних. Інерція, розчарування, нехіть брати участь у справах суспільних охопили людей. Чимало хто побоюється неприємностей в особистому житті, "засвітившись" в будь-якій з акцій, що зовні можуть виглядати протестними.

Тож  я зі скепсисом дивлюся на подібні самодіяльні заходи, від яких, на перший погляд, мало користі. Але от поважаю таких людей, як тато та його колега,  за те, що намагаються подолати інерційність мислення ближніх своїх, і не ближніх теж. І уявіть: долають. І помічників безкорисливих знаходять.

Бо людей, що бажають позитивних змін у суспільному господарюванні, в соціальних відносинах, у сфері використання природних ресурсів, виявляється, таки чимало. Знайшлися такі і на фестивальному полі, які допомогли зібрати сотні підписів під згадуваним Зверненням.  

Трохи гумору.  Він не шкодить навіть у громадсько-політичних справах. Отож, найбільше переймався успіхом справи полянських лікарів художник з Неліпина Володимир Сікач. Треба було бачити, як винахідливо й переконливо закликав він перехожих приєднати свій підпис до Звернення на захист Карпатского лісу.  

"Дама з собачкою, що ж це ви просто так гуляєте? Ваші діти Вам цього не пробачать. От спасибі! Приїжджайте ще. І неодмінно з собачкою. Нехай пісяє у нас під будь-яким деревом" . "Дівчата, просто боюся до Вас підходити, по вас одразу видно, що ви вже дипломи магістрів захистили. Доведіть справою, поставте підпис під документом, складеним двома кандидатами медичних наук". "Шановний, постривайте-но! Яка у вас внучка-розумниця-красуня. Співати любиш, сонечко? Зараз тобі цей добрий дядько подарує книжку з хорошими народними піснями". "Молоді люди, вам ліс наш сподобався? А знайшли, де коханням займатися? Бензопили на просіці не заважали?". Ну, і в такому дусі.

Представників влади – з числа тих, хто вручав грамоти на сцені, "самопальний" транспарант не привабив. У них були інші запрошення й місця дислокації на фестивалі. Утім, Звернення дійде до них поштовим листом з повідомленням про вручення. Усе ж дехто з трохи нижчих рангом не побоявся згадати, що передовсім покликаний до життя Природою, а до роботи й посад – суспільством, очолюваним інертними людцями. Охоче підписували звернення відпочиваючі санаторіїв, земляки ж – із певними застереженнями. Спробуй – підпиши "папірь" проти Полянського сільського тричі голови Івана Дрогобецького! А він не виділить чотирьох "соток" на новій вирубці, що високо на схилі по дорозі на Кичеру . Ту оголену від лісу галявину видно далеко-далеко -  і в самій Поляні , й аж ген від озера у санаторії "Сонячне Закарпаття". Це місце, мабуть сільський урядник вибрав під "звільнення" від лісу невипадково – аби багатенькі наші співвітчизники, що приїжджають на купелі у вщерть забудовану-загороджену оздоровницю, могли добре бачити, де в любій їхньому серцю Поляні ще можна буде прикупити землиці "от мєстних" для спорудження чергової якоїсь нерухомості у стилі псевдо-ренесанс.

 

Цьогоріч на фестивальному полі було більше павільйонів торговельників усілякого краму. Натомість площа для прогулянок та спортивних змагань суттєво зменшилася. Можна зробити прогноз, що спорт і мінеральна вода надалі "розійдуться, як у морі кораблі". А започатковувався ж фест як свято здорового тіла й духу.

Як і торік, не подбали про чіткі межі для автостоянки особистого, не задіяного для перевезення виставкових експонатів, транспорту.  Тож "мерси" за "мерсі" стояли щільними рядами на лугових травах, а потім, маневруючи, вгризалися в промоклий ґрунт, вивалюючи на асфальтівку жмути з глини й трави, залишаючи по собі траншеї і колії.

Як і торік, на "парадному" вході висів той самий недбало виконаний, без жодної фантазійної думки, плакат з девізом фестивалю. А за п'ять років варто було б вже й логотип традиційного свята створити.

Як і торік, "відбували повинність масовістю" на полі сільські ради Свалявщини.

Як і торік, не було представлено на виставці жодного з санаторіїв чи підприємств-розливальників мінеральної води з інших районів області. Видається, їх просто не запрошували. А даремно. Участь "Шаяну", соймівської "Верховини", "Гірської Тиси", "Синяку", "Карпат",  а також представників споріднених галузей із зарубіжжя однозначно позбавила б фестиваль провінційності, надала б йому статусу загальноукраїнського, привабила б нових гостей, посприяла б обміну досвідом, перейманню нових стандартів і стилів у сфері налагодження відпочинкового сервісу. Але тут, зрозуміло, потрібні організаційні зусилля. А їх було замало навіть на те, аби завчасно поінформувати населення області через ЗМІ про дату проведення й програму цьогорічного фестивалю.

Як і в попередні роки, солідно й ошатно в дизайнерському виконанні була представлена експозиція санаторію "Квітка полонини". До павільйону оздоровниці безупинно підходили нові й нові гості – скуштувати "Лужанської" , довідатися про послуги та сервіс, які надають в кращому закарпатському оздоровчо-лікувальному закладі.

Безумовно, як і торік, санаторний павільйон привабив до себе відвідувачів ще й розіграшем путівки в корпус "Сузір'я" на десять днів з повним комплексом лікування та харчування. Про акцію було заздалегідь повідомлено з головної сцени, тож бажаючих виграти приємний сюрприз зібралося чимало. Учасники заповнювали анкету, куди вносили особисті дані та координати, за якими з ними можна було б зв'язатися, а також вносили символічну плату – по 10 гривень. Зазначимо, що усі зібрані протягом дня кошти були направлені обласному дитячому реабілітаційному центру в Сваляві.

Розіграш відбувся рівно о 17.00 за присутності всіх бажаючих спостерігати за цим дійством. Симпатичне дівча, що прогулювалося з мамою обабіч, запросили потягнути жереб. Працівниця санаторію оприлюднила ім'я переможця, прочитавши його з витягнутої дівчинкою анкети, й одразу ж взялася телефонувати на вказаний номер мобільного. Щасливицею виявилася Марія Козачок з міста Рівного. Треба було бачити захват жінки та супроводжуючих її родичів, які прибігли за виграшем від сцени! Рівненчанка, до речі, гостює на Свалявщині в сестри, тож відвідання фестивалю було для неї та її численних родичів лишень розвагою. На те, що свято мінеральної води обернеться для неї ще й додатковим безкоштовним відпочинком, не надто сподівалася. Відомо ж бо: щастить одиницям. Однак путівка була справжньою, і її тут же вручили щасливиці.

Варто додати, що "Квітка полонини" до цьогорічного фестивалю прийшла з новими здобутками. Насамперед, колектив санаторію "Квітка полонини" (ТОВ "Сузір'я") та його керівник, головний лікар оздоровниці Павло Ганинець здобули головну відзнаку, що вручається у рамках відомої іміджевої програми "Лідери ХХІ століття" за особистий внесок в оздоровлення вітчизняної економіки та розвиток інтеграційних процесів. Нагорода була вручена 21 квітня в Державній резиденції, у Малому Маріїнському палаці, де проходив прийом на честь лідерів бізнесу, науки та культури України, а також країн СНД за участю представників ділового, наукового, політичного істеблішменту та офіційних осіб.

 

А в день проведення фестивалю представник санаторію повертався з Москви, де оздоровниця була представлена в павільйоні України на виставці, присвяченій двадцятиріччю заснування СНД. Масштабний форум, присвячений економічній співпраці держав на пострадянських теренах, проходив у столиці Російської Федерації упродовж тижня за найширшого представництва держав та етносів з різних куточків колишнього СРСР.

 

Супер-приз від малого приватного підприємства "Алекс" - скутер – дістався одному з жителів Свалявського району. Ще розігравали путівки санаторію-профілакторію "Кришталеве Джерело". Але про підсумки тієї лотереї поки що не знаю. Павільйон цієї оздоровниці також вигідно вирізнявся на фоні деяких інших – новий логотип, рекламна продукція, усміхнені господарі, корпоративний стиль і в оформленні палатки, і в строях обслуги.

 

Мокли під дощем полотна й різьба по дереву місцевих митців. Для них не було передбачено бодай якогось намету чи тенту. Звісно, легкі конструкції прикривали тих, хто заплатив за право торгувати на фестивалі. А ось про тих, хто безкоштовно, на "голому ентузіазмі" створює святкову, духовну ауру дійства, подбати, як завжди, "забули".

 

Виступи художньої самодіяльності принесли чимало приємних вражень. І найперше – фольклорний колектив з Родниківки. Цікавим був и виступ свалявського "Стресу". А професійні виконавці, одверто кажучи, дещо розчарували. Мабуть, тому, що вже почалася справжня злива, яка змусила тікати додому.

 

Попри все, фестиваль відбувся і приніс чимало нових і гарних вражень. Хочеться, аби до наступного на Свалявщині почали готуватися вже нині, а за місяць до нього уважно стежили за прогнозом погоди.

 

Фоторепортаж з фестивалю "Сила життя - у джерелах Карпат" можна подивитися за цим посиланням: