Чи беззаконня де-факто перетвориться на беззаконня де-юре?

Те, що в Україні закон є засобом для контролювання й гноблення «маленького українця», а не регулятором суспільних відносин, відомо, напевно, кожному. У нас і наших північних сусідів є навіть приказка про закон і дишло. Але наш супер-креативний і часом ще й принциповий Конституційний Суд (КСУ) наполегливо зміцнює цікавий прецедент.

Чи  беззаконня де-факто перетвориться на беззаконня де-юре?

Зараз виношу за дужки суть рішення КСУ про використання червоного прапора чи відміну політреформи 2004 р. Здається, що сьогоднішнє рішення є "specially for you, любий Захід" і має на меті показати, яка у нас судова влада незалежна (не смійтесь, бо в нас минулого року пройшла реформа судочинства à la Янукович , якщо ви проспали цю знаменну подію). Можливо, подібне рішення потрібне, щоб наступним протягти справді щось важливе – і потім Банкова скаже: "ну ви ж самі бачите, Суд приймає рішення як йому заманеться, без нашого впливу". Так ось про прецедент.

Вже вдруге за вісім місяців закон визнається неконституційним через порушення процедури його прийняття. Українські парламентарі й український народ, на противагу Конституційному Суду, сприймають за норму узвичаєну традицію голосування, коли один депутат голосує за декількох (конкретна кількість поданих депутато-голосів залежить від парламентського досвіду депутата, його чи її фізичної підготовки й інших важливих чинників законотворчої роботи). Звісно, ця "гра на піаніно" найбільш наочне й зрозуміле порушення конституційної процедури прийняття рішень. Є більш технічні, які стосуються процедури читань, внесення поправок з голосу тощо. Але через меншу видовищність вони не видаються такими цинічними.

Так ось. Відомо, що багато депутатів навіть за зарплатою особисто не приходять (є ж для цього помічники депутатів за кошти платників податків), а не те що беруть участь у роботі комітетів чи пленарних засіданнях Ради. Тому очевидно, що дуже багато чинних законів прийнято з порушенням Конституції. Було би цікаво підняти відеозаписи прийняття низки законів, включно про VIP-пенсії, і подивитись, чи не було порушено Регламент. А потім все скасувати. У кінцевому підсумку можемо лишитись суто з Конституцією України:-). Хоча може й ні: чогось здається, що у вікопам'ятну Конституційну ніч теж не обійшлось без порушень.  Варто спробувати скасувати і її (мало хто засмутиться) – і одночасно оголосити, що з моменту скасування Конституції 1996 р. в Україні діє, приміром, Конституція Пилипа Орлика 1710 р. чи УСРР 1919 р. – наш Суд і не на таке здатний. Жартую, звісно, але з цікавістю чекаю на чергове рішення нашого шановного (у певних вузьких колах) й дорогого (у широкому розумінні) суду.

Депутати не збираються зраджувати давній традиції кнопконатискання. Українці теж не дуже переймаються з приводу національних традицій парламентаризму й урядування загалом (окрім регулярних обурень, які з радянських кухонь перейшли у безликий Інтернет). То ж можна з великим ступенем упевненості стверджувати, що закони й надалі прийматимуться з порушенням Конституції. А КСУ й надалі на власний розсуд скасовуватиме закони – часом погані, часом не дуже. До речі, хтось бачив, як приймали ЗУ "Про доступ до публічної інформації"? Можливо, "жити спішити треба" :)

 

P.S. На момент написання сайт КСУ не працював, а база даних "Законодавство України" на сайті ВРУ ще не містила текст рішення КСУ про червоний прапор.

17 червня 2011р.

Теги:

Коментарі

п. Тамара 2011-06-20 / 10:15:00
Доки недоторканні депутати будуть в парламенті призначати недоторканних суддів, справи не буде. В парламент треба вибирати нових людей, які не мають відношення до великого бізнесу.
А, взагалі. система прогнила .

сорри 2011-06-19 / 23:38:00
Змінювати потрібно всю прогнилу систему. КС - лише ланка довгого ланцюга. Але хто скаже, як його розірвати?

Антон 2011-06-19 / 11:53:00

Аноніме, не зовсім погоджуюсь. Де-юре характеризує формальний бік, і у цьому моменті в Україні законів (я вже мовчу про підзаконні акти) – більше, ніж потрібно. У нас навіть дрібниці регламентовані. Тому де-юре законність у нас є – та ще й та. Інша справа, що з легітимістю законів в Україні історичнo проблема (і корені сягають глибше за радянську добу). Я цитую трохи інших класиків: народ маю таку владу (а відповідно й закони, які вона приймає), на яку заслуговує. Але українці звикли (так легше) ігнорувати і порушувати закони, аніж обирати собі нормальну владу. Тому й маємо: "недосконалість наших законів компенсується їхнім невиконанням". Але мій допис про правовий прецедент, а не політичну культуру українців.

2011-06-18 / 13:53:00
Антоне, що за фарисейське запитання у заголовку:
"Чи беззаконня де-факто перетвориться на беззаконня де-юре?"

в Україні загальновідомо всім , що беззаконня вже давно мирно співіснує як із проявами в царині де-факто, так і у де-юре !
і цей стан беззаконня значною мірою успадкований від СРСР , але за роки псевдонезалежності значною мірою плідно культивований та удосконалений місцевими "талантами", і цей факт є чи не найголовнішим результатом існування утворення з ознаками державності - Україна.

із цим питаням ви, образно кажучи, запізнились на 19-20 років , хоча ще у 2004-2005 році був шанс, але ... , як казав один классик більшовицької ідеології на Україні : "маємо те, що маємо" ...




Антон Симкович
Публікації:
/ 4Велопатруль - міліція з народом? Видимість реформ і реформа видимості
/ 5Всі вводять санції проти РФ -- може і нам на часі?
Чому ми регулярно "майданимо"
/ 2«Та неоднаково мені...»
/ 8Моя хата скраю – але автівка в центрі
/ 16Вибіркова гласність: прохання до місцевих опозиціонерів
/ 6Народжений плазувати так і сконає в гадюшнику?
/ 5Рівні серед рівних, або хто захистить Людмилу Янукович?
/ 58Що таке українська міліція?
/ 3Прокурорам – пам’ятник, суддям – земельку, громадянам – мораторій?
/ 12Прохання до депутатів
/ 1"Туманний Альбіон"
/ 12Кембридж обрав ректора
/ 31«Спасибо жителям Ужгорода за мэра-билбордизатора»
/ 25Данина моді чи реальна потреба? Міркування про велодоріжки
/ 7«Почём нынче гласность для народа?» Поради меру Ужгорода
/ 20Гомо советікус – 2
/ 16Стосовно хабарництва у наших вишах
/ 9До питання плагіату в Україні
/ 52Тимошенко і «повстання»
/ 45Відгук на сьогоднішні події
/ 22Гомо советікус
/ 17Хто винен і що робити з забудовою пл. Богдана Хмельницького? Або «активістам на замітку»
/ 8Два слова про Луценка
/ 34Як державі надалі контролювати народ: чи не у цьому «проблема» подвійного громадянства?
» Всі записи