У Шаланках відзначили 300-річчя останнього з’їзду повсталих куруців (ФОТО)

11 лютого в селі Шаланки, що на Виноградівщині, відбулося урочисте відзначення події, яка увійшла в історію Угорщини, та, на жаль, й досі мало відома в наших краях.

У Шаланках відзначили 300-річчя останнього з’їзду повсталих куруців (ФОТО)

11 лютого в селі Шаланки, що на Виноградівщині, відбулося урочисте відзначення події, яка увійшла в історію Угорщини, та, на жаль, й досі мало відома в наших краях. Загалом, це проблема вивчення місцевої історії, яку практично не знають сучасні молоді люди. Що вже казати про старше покоління, яке виросло на "історії СРСР", в якій учні величезної держави вчили повстання якогось далекого башкира Салавата Юлаєва, та не знали, що відбувалось у власному місті чи селі. Тільки завдячуючи нечисленним  ентузіастам, загалу стають відомі сторінки з книги минулого. Так, вже не перший рік на Берегівщині, Виноградівщині та Іршавщині місцеві активісти з культурно-просвітницьких організацій, разом із своїми колегами з Угорщини, влаштовують яскраві дійства, присвячені подіям 1703-1711 рр., національного повстання проти династії Габсбургів, в якому, окрім угорців, брали участь й інші народи імперії, насамперед, руські селяни (куруци) з території сучасного Закарпаття. Перші великі виступи повстанців відбулися у Берегсасі (тобто, Берегово можна називати колискою антигабсбурзької революції), перше бойове хрещення куруци мали поблизу Вілка, серйозний бій із захисниками імперії відбувся на Іршавщині,  в місцевості, де нині розташувався санаторій "Боржава". В історію не лише Угорщини, а й Європи  увійшли Мукачівський та Ужгородський замки, а ще, на жаль, зруйнований згодом пороховим вибухом замок у Хусті. На долю ж села Шаланки прийшлася роль місця, де Ференц Ракоці ІІ разом із однодумцями – керманичами повстання, зібралися  разом востаннє. Успішне на початку національне повстання видихалось – далися взнаки нерівність сил регулярних військ та селян,  внутрішні чвари угорської знаті, яка в боротьбі проти австрійського монарха мала матеріальний інтерес, втома від війни. Очікувана допомога від Франції, політичного суперника Австрії, не виправдала сподівань повстанців. Втративши в боях практично всі раніше визволені землі, Ференц Ракоці сконцентрував свої сили в регіоні від Самару (Сату-Маре) до Мункача (Мукачево), де, попри все, мав велику підтримку місцевого населення.

Нинішнє село Шаланки на той час мало статус містечка із власним гербом та печаткою, на яких на щиті, обвитому декоративним вінком, зображені три зуби дракона. Саме село під назвою "Salanch" вперше згадується в 1332 році, вочевидь, походить від прізвища Шаланк. У хроніках угорського історика Анонімуса згадується, що в 9-му столітті в долині між Дунаєм та Тисою правив володар на ім'я  Шалан (або Чалан). За іншою версією, назва походить від якогось турецького слова. 

11 лютого 1711 року в місцевому реформатському храмі Ференц Ракоці ІІ провів останній з'їзд (сейм) очільників повстання.  Повстанці вирішили відхилити запропоновані австрійським імператором умови миру та вповноважили свого керманича шукати допомоги у Росії, як противаги габсбурзької імперії. Через десять днів Ференц Ракоці ІІ виїхав до Польщі, аби зустрітися там з російським імператором Петром І та просити в нього військової допомоги (таємний договір про співпрацю між Росією та повсталою угорською державою був підписаний послами обох сторін чотирма роками раніше). Втім, російський самодержець не ризикнув починати нової війни, не закінчивши більш важливої для нього Північної війни за панування на Балтиці, відтак угорське повстання залишилося без допомоги. На гірше це, чи на краще – можна тепер лише гадати, розважаючись популярними нині іграми в "альтернативну історію". Слід лише додати, що за спиною Ракоці повстале дворянство вирішило домовитись про мир із Габсбургами, і таким чином, невдовзі революція була згорнута. Тільки захисники Мукачівського замку оборонялись аж до 22 червня 1711 року, попри офіційну капітуляцію.

Відтворити драматичні події 300-річної давнини вирішили організатори свята в Шаланках, серед яких – нове керівництво села,  національні організації угорців Закарпаття, гості з Угорщини, які традиційно приймають участь у подібних заходах тощо. В назначений час біля історичного храму зібралися учасники костюмованої ходи – в одязі 18 століття, прикрашеному шкірами, із топірцями та навіть моделями тогочасних рушниць. Колишній голова угорського села Торпа Бейло Келемен вже відомий і в наших краях як "виконуючий обов'язки" одного з перших ватажків повстання Есе Томаша, з образом якого він, здається, вже зрісся. Ференца Ракоці ІІ зіграв актор Берегівського угорського драматичного театру Андрій Качур, який для цього осідлав коня. В ролі руського куруца, в гуні та з бойовим топірцем, виступив громадський активіст з Іршавщини Денис Добра.

Протрубили бойові сурми і колона від будівлі храму вирушила до місця урочистого мітингу. Слід сказати декілька слів про сам храм, який по праву вважається одним з найдавніших на Закарпатті. Дерев'яна церква була збудована католиками в 14 столітті, в 16-му стала реформатською, кілька раз за свою історію горіла, в 1789 році, після чергової пожежі, була зведена з каменю, і ще кілька разів перебудовувалася. Про події 1711 року нагадує напис всередині храму. 

Після урочистого мітингу поблизу місцевої школи було влаштоване традиційне закарпатське святкування – із бограчем, гарячим вином, смаженням м'яса та сала тощо. Журналісти ж мали нагоду познайомитись з організатором заходу, новообраним головою Шаланок  Віктором Альохіним. Імпровізоване інтерв'ю відбулось в стародавньому підвалі, що залишився від давно зруйнованого палацу Баркоці. Пан Альохін як підприємець займається  виноробством, має великі плани на туризм. Перш за все журналістів зацікавило незвичне для Закарпаття прізвище – виявилось, батько голови Шаланок родом з російського Оренбургу, який колись служив в нашому краї, а мати – місцева угорка, і сам Віктор Альохін є уродженцем Шаланок. Вочевидь, через своє походження прагне зробити ставку не лише на внутрішнього туриста та гостів в Угорщини, але й на відвідувачів з Росії. А останні все більше цікавляться Закарпаттям, приїздять до нас попри відсутність спеціально розроблених російськими турагентствами турів, попри часом  маразматичну агітацію деяких російських ЗМІ, в яких на Західній Україні за російську мову б'ють і викидають з автобусів. Об'єкт з назвою "Алёхинская усадьба", певно, приємно здивує таких туристів – а от як віднесуться до нього туристи українські, ще питання. До речі, на святкуванні була присутня делегація з Білгородської області РФ, і це  вже не перший візит росіян до Шаланок. Що ж, треба звикати до Росії як суб'єкта глобалізації...

У планах Віктора Альохіна – відродження палацу одного з володарів села графа Баркоці, який нині існує хіба в зображеннях на картинах у старовинному підвалі.

 

Над пивницею нині надбудовано щось в "колгоспному" стилі (власне, тут і містилась будівля колишнього колгоспу).

Якщо планам сільського голови суджено збутися, то це буде перший в сучасній історії Закарпаття прецедент реконструкції зруйнованого вщент пам'ятника архітектури. Щодо інших планів розвитку Шаланок, охайного села з понад трьома тисячами мешканців (зокрема, як цікавої зупинки на шляху багатостраждалої вузькоколійки), то, каже новий сільський голова, дайте трохи часу, і все побачите.

"Новини Закарпаття"

Олег Супруненко, Закарпаття онлайн.Блоги
20 лютого 2011р.

Теги: Шаланки, куруци, Ференц Ракоці ІІ

Коментарі

автор 2011-02-23 / 17:43:00
Так точно, "новодєлов" в Європі вистачає - таке життє.

Головне тут - не напортачити, не зробити щось в стилі "український шик" (пластик-гіпсокартон), а залучити спеціалістів, які розуміються на історичній реконструкції будівель

местный 2011-02-22 / 10:20:00
Олег, не успел Вам ответить, как эта Ваша запись в блоге скатилась вниз. Надеюсь, что до усадьб и дворцов "наш" огонь не дойдет :) Венграм будет интересно посмотреть что-то кроме скандального монумента на перевале, связанное с венгерской историей - и реконструкция дворца подойдет. Ну и что что это не оригинал, а реконструкция - гуляя по центру Варшавы или Дрездена мало кто из туристов догадывается, что это всё вокруг - "новоделы" на месте разрушенных во II мировую. А множество замков в Чехии - достаточно вольные реконструкции разрушенных много столетий назад... И ничего. Так что успехов г-ну Алёхину и передавайте ему "превед"!

KK 2011-02-21 / 21:52:00
п. Олеже - дуже інформативна стаття, ще із цікавими знимками. Бачу що ви далі розвиваєти свій талант у писанини цйого жанру, історично-гіографично. Читав не давно 'подібну' статтю написано нашим професійним 'русином' Миколи Жаливи. Як день і ніч - ясно у вашу корість!

автор 2011-02-21 / 14:53:00
Ой, не наврочити б. А то знайдуться бажаючі спалити "москальську садибу" та й палац зруйнувати як ідеологічно невитриманий...

местный 2011-02-21 / 14:00:00
"Якщо планам сільського голови суджено збутися, то це буде перший в сучасній історії Закарпаття прецедент реконструкції зруйнованого вщент пам'ятника архітектури" - всяческих ему успехов, как и в деле развития международного туризма. Может удивим россиян и венгров?


Олег Супруненко
Публікації:
/ 11Що спільного у вітряка з фабричною трубою?
/ 9З Роком Півня, шановні!
/ 8Три поняття, які слід забути пишучій братії в 2015 році
/ 1Пам’ятники тоталітаризму насамперед лишаються пам’ятками історії
/ 6Закарпатським «регіоналам»: ви ще маєте шанс на Вчинок
/ 1Пула – побратим Ужгорода із давньоримським амфітеатром
/ 4"Чорна діра", або Берегівська фекальна аномалія
/ 3Чи зупинить Міністерство ЖКГ «поліетиленову лавину» ?
/ 10У Мюнхен і назад – в темпі віденського вальсу
/ 27Хорватія поза графіком, або Добре бути білою людиною
/ 65Що в перспективі у Берегова: курортополіс чи перший українській Лунік ?
/ 12Відпустка в Болгарії: може, й не вразить, але не розчарує
/ 6Японські катаклізми руйнують міста і... міфи
/ 6Міські брами Берегова слід зберегти та оновити
/ 24Як журналісти жаб давлять...
/ 6«Зоомор» приїхав! Чи потрібні місту розваги зі страждань?
/ 1Угорський варіант „собачого життя”
/ 43Якби Висоцький не помер...
/ 8Пізнавайте Берегівщину на своїх двох. Колесах!
/ 18Погляд на Грузію без галасливого захоплення, але не без „білої заздрості”
/ 8День без автомобіля: чи визначатимуть його колись на Закарпатті?
/ 6Аукціон почався, або Купую місто
/ 5ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ - минув непоміченим...
/ 83Задрипане Берегово чи курортополіс Берегсас?
/ 12"Пиріжок із пі**ою" та інші закарпатські ОГО!-лошення
» Всі записи