Чого варто повчитися в іронічного поета?

Відомий український письменник Олександр Ірванець проїздом із Братиславського фестивалю поезії завітав на два дні до Ужгорода, де зустрівся зі студентами коледжу мистецтв та журналістами.

Олександр Ірванець під час зустрічі з журналістами в прес-центрі "Закарпаття"
Олександр Ірванець під час зустрічі з журналістами в прес-центрі "Закарпаття"

Напередодні свого півстолітнього ювілею, яке все прогресивне людство святкуватиме у січні, один із кращих українських іронічних поетів поділився приємними новинами. У харківському видавництві "Фоліо" цьогоріч вишло відразу чотири книжки Олександра Ірванця, які своєрідно підсумовують його літературну творчість. Це роман "Рівне/Ровно", який виходить в Україні вже втретє і перекладений на кілька мов, збірка віршів "Мій хрест", мала проза та головна родзинка – "Хвороба Лібенкрафта".

Свій новий твір із підзаголовком "понурий роман" сам автор називає чорним фентезі. "Це книжка про три речі, -- каже він. – Про театр, про смерть і про внутрішній зір". Свій другий роман, який виношувався три роки, Сашко дописав у Польщі, де цього року перебував на черговій закордонній стипендії. (Він належить до найбільш мандруючих письменників України).    

Себе Ірванець вважає автором малопродуктивним і твердить, що пише не більше п'яти віршів на рік. "У поезії важко бути зіркою, --  зізнається він. – У цілому світі вона переживає кризу, про що свідчать тиражі. Навіть у такій літературній країні, як Франція, наклад поетичних книжок не сягає тисячі примірників".

Журналісти цікавилися творчою кухнею письменника. "Я не люблю повертатися до завершених речей, -- відповідає на запитання, чи не хотів би переписати деякі свої  твори. – Правлю себе сильно, але недостатньо. Бо не люблю марудної роботи".

А для того, щоб стати письменником треба робити дві речі. По-перше, багато читати, бо саме так відшліфовується смак. А по-друге, писати.  Сам Ірванець каже, що прочитує за тиждень по три-чотири книжки.

Слід зазначити, що, окрім всього, він ще й  викладає курс "Теорія і практика драматургії" в Острозькій академії для майбутніх літераторів. У Ірванця наразі написано сім п'єс, які ставляться в різних країнах.

А також він займається перекладом. Зокрема, в його перекладах вийшли книжки російських дитячих "чорних гумористів" Григорія Остера та Олега Грігор'єва, польського прозаїка Януша Корчака та драматурга Януша Гловацького.

Сам Ірванець склав враження цілісної особистості, яка живе в повній гармонії із собою. Себто, живе, як пише, а пише, як живе. Писанням занадто не перетруджується, пурхає наче пташка -- з однієї літературної гілки на другу, живиться, чим Бог пошле. І саме через це Бог його любить і посилає поетові достатньо, про що свідчать перевидання його небагаточисельних книжок.

Для закарпатських авторів вельми доречними були принаймні дві поради Олександра Ірванця. По-перше, побільше читати, бо наші письменники не те, що сучасної світової літератури не знають, але й твори своїх найближчих колег по перу не проглядають.

А по-друге, братися за переклади, що є чудовою школою майстерності володіння словом. І якщо Ірванець вільно читає польською і чеською, звідки черпає для себе чимало цікавого, то закарпатські письменники у своїй більшості володіють тільки однією "іноземною" – російською.

А шкода, бо кому, як не Закарпаттю, яке межує із чотирма країнами Євросоюзу, належало би бути літературним мостом?

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
25 листопада 2010р.

Теги: Ірванець, поезія, письменник

Коментарі

2010-11-26 / 23:08:00

KK 2010-11-26 / 21:35:00
Мабуть 'гучних заявів':-)

KK 2010-11-26 / 21:33:00
О...о....о.....критика збудилася із глибені джеунґля...і ще такі викрутасовані заявів!:-) Мабуть родина якась??:-)

яросла орос 2010-11-26 / 21:12:00
ірванеь таки неандерталець...

журік 2010-11-26 / 19:58:00

Класичний приклад того, як ті, хто не люблять працювати, намагаються стати поетами. Не у всіх виходить. У Ірванця вийшло

KK 2010-11-25 / 22:29:00
Ще один раз треба подякувати закарпатському письменикові Гаврошові за те що він ділить з нами його глибоких поглядів щодо літератури і праці інших письмеників. Порада Ірванеця, 'побільше читати' Гаврош перероблює трошечки для своїх 'бо кому, як не Закарпаттю, яке межує із чотирма країнами Євросоюзу, належало би бути літературним мостом?'


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 41Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
/ 6Галина Белей: "Любомир був прикладом безкомпромісного служіння науці"
/ 9Що показав перепис у Чехії?
» Всі записи