Закарпаття онлайн » Блоги » Володимир Піпаш

Партія російщення України

Нині маємо унікальну ситуацію, коли владу у покищо незалежній Україні захопила партія, що представляє інтереси колишнього колоніального чиновництва, яке стало буржуазією.

Партія російщення України
Пригадую, незадовго до гибелі В. Чорновола, під час його останньої поїздки в Закарпаття 14 – 15 березня 1999 р., у розмові з ним (автор тоді очолював Закарпатську крайову організацію НРУ), я зачепив тему на те, чи можливим би був в Україні "болгарський варіант". Термін походить від феномену, який стався у Болгарії у середині 90-х років минулого століття. Тоді, розчарувавшись у демократах, болгари проголосували за комуністів, сподіваючись, що ті повернуть "блага соціалізму". Однак комуністична влада за рік-півтора довела країну мало не до повного банкрутства. Тому болгари, принаймні дуже надовго, якщо не назавжди, позбавилися від прихильності до ультралівих.
 
Тож, а восени повинні були відбутися президентські вибори, ми розмірковували над тим: а може хай би їх виграв Симоненко, або Мороз. Чи не станеться після цього в Україні так, як у Болгарії?
 
Донині пам'ятаю аргументацію Вячеслава Максимовича: "Це би було б можливим, – казав він, – якби комуністи в Україні були українськими, подібно до того, як у Болгарії вони є болгарськими. На жаль, у нас вони є атиукраїнськими. Прихід комуністів до влади у Болгарії її незалежності не загрожував. Симоненко ж, у випадку приходу до влади (це ж саме стосується і Мороза), прагнутиме ліквідувати незалежність нашої держави. У цьому то і проблема. Я, – признавався В. Чорновіл, – навіть пропонував Б. Олійнику: "Борю, ну, ти комуніст, але ж, ти – українець. Як ти можеш бути в одній партії з україножерами. Та створи, ти, Українську компартію. Ми, навіть, допоможемо тобі у цьому". Однак Олійник не погоджувався, віджартовувався...".
 
У цьому ракурсі варто нагадати розкладку політичних сил в Україні, зокрема у її Верховній Раді, у другій половині 90-х років. Зліва – фракції комуністів, соціалістів та вітренківців, в центрі – фракції "партії влади", що складалися, переважно із тих функціонерів радянських часів, що відмовилися від побудови "світлого майбутнього" (нині чимало їх опинилося у Партії регіонів) і, як тоді вважалося, стали "українськими державниками", справа – фракція НРУ та представники інших націонал-демократів (УРП, ДеМПу, ПРП, КУН). Суть політичної боротьби (не зачіпатимемо економіку, боротьбу за реформи, демократизацію тощо) полягала у тому, що "ліві" прагнули знищити незалежність України, "праві" – відчайдушно намагалися її відстояти. "Партії влади" (представники яких в цей час займалися "прихватизацією"), на чолі із президентом Л. Кучмою, – "балансували". Тож боротьба (за збереження незалежності України!) отримала назву: "комуно-рухівських розбірок".
 
Чому ситуація була небезпечною? Бо "ліві" мали підтримку до 40% громадян. Зокрема, близько 25% – комуністи. Їх базою були номенклатура радянських часів, яка не відмовилася від марксистсько-лєнінської ідеології, ностальгуючі, в умовах падіння життєвого рівня, за соціалістичними "благами" громадяни СРСР, у т. ч. – люмпенізовані, чи доведені до люмпенізації. Окрім них, підтримували "лівих" і російські шовіністи. Навіть ті, котрі були проти повернення до комунізму. Однак, позаяк жодної серйозної проросійської "нелівої" партії в Україні не було, то на виборах вони голосували за "лівих". Найбільшу підтримку "ліві" мали на Півдні та Сході України. На Заході, включно із Закарпаттям, вона була мізерною. Позаяк, серед "ностальгуючих" було найбільше осіб літнього віку, то було сподівання, що з кожними виборами "ліві" набиратимуть все менше.
 
Якою є ситуація нині? Хоча, чисельно, як засвідчує соціологія, патріотичний електорат за минулі понад десять років зріс, чітко виражених у ідеології національно-демократичних фракцій у Верховній Раді нема. Національно-демократичні партії, включно із НРУ, впродовж минулих років були "асимільовані" "ніякими" у питаннях ідеології та теж олігархічними "Нашою Україною" та БЮТом.
 
Суттєво зменшився електорат лівих. На останніх виборах за них голосувало менше 4%. Зменшився він, як прогнозувалося – із "фізіологічних" причин. Але не лише тому. Бо з'явилася "неліва" партія, яка перехопила у "лівих" їх електорат. Ця партія називається Партією регіонів.
 
Що є її базою. Практично – це партія багатих, навіть дуже багатих капіталістів (олігархів). Тож її завданням є відстоювання інтересів цих найбагатших людей України. Таким чином, соціальна база даної партії – ну аж ніяк не може бути значною. Саме тому, щоб збільшити її і був перехоплений значний шмат у "лівих", включно із "совками", люмпеном та російськими шовіністами.
 
У Європі, партії, що відстоювали інтереси крупної буржуазії виникли у ХІХ ст, тобто у період капіталізму (із вступом європейських країн постіндустріальне суспільство ситуація певним чином змінилася – класичні "класові" партії нині там відсутні, Україна ж перебуває на початковій стадії капіталізму). Вони займали правий фланг політичного спектру, будучи, переважно консервативними за ідеологією. Консерватизм передбачав, зокрема, збереження традицій, у т. ч. національних. Саме цим європейські "праві" зміцнювали свій електорат серед "білих комірців", дрібної та середньої буржуазії, фермерів, тобто прототипу "середнього класу".
 
Українські крупні капіталісти, відповідно і їх партія суттєво відрізняються від європейських понад столітньої давності. У Європі капітали здобувалися, переважно, впродовж кількох поколінь. Завданням партій крупних буржуа було забезпечення сприятливих умов для бізнесу. Використання влади для карколомного особистого збагачення у Європі, навіть у ХІХ ст., було, не скажу, що повністю неможливим, однак передбачало відповідальність, включно із карною. Наші ж олігархи, за невеликими винятками, – це колишня комсомольська, господарська (червоний директоріат), частина комуністичної номенклатури радянських часів. Є і особи, що мають кримінальне походження. Першопочаткові капітали не були отримані у спадок, а здобуті за короткий відрізок часу, шляхом перерозподілу колишнього загальнонародного майна. Головним засобом, інструментом перерозподілу стало безпосереднє, або опосередковане відношенні до влади. Державної, чи господарської. Іншим засобом, однак, який теж вимагав зв'язок із тодішньою владою, були відверто кримінальні вчинки. Тому, із радянських часів і донині – головним джерелом, механізмом, знаряддям здобуття великих статків є влада. Іншим словом як корупцією, це назвати не можна. Тож, принаймні, першооснови найбільших приватних статків в Україні були здобуті в результаті корупції. Поки влада – є джерелом примноження, чи принаймні, збереження статків, всі намагання подолати корупцію – є нереальними. Нині ж вона продовжує залишатися головним джерелом здобуття, або збереження від перерозподілу в результаті рейдерства, капіталів в Україні. Із-за цього, сама політична діяльність для тих, кого прийнято називати олігархами, є формою "бізнесу", однак дуже зкорумпованою. Партія регіонів – є механізмом, з допомогою якого, цей бізнес реалізовується. Вихідці із криміналітету – нині члени партії та легальні багаті бізнесмени вносять у цю "політичну" діяльність (включно – у Верховній Раді) дуже своєрідний колорит та свої "закони". А щодо консерватизму? Ідеологія українського національного консерватизму Партії регіонів не притаманна. Присутні, натомість, елементи "консервативної" прихильності до достатньо примітивної російської "совковості", як у культурі, побуті ("шікарной жізні"), так і у прорадянсько-сучасно-російському (євроазійському, а не європейському) розумінні, що таке "демократія.
 
Друге. Європейські буржуа, на відміну від сучасних українських, самі безпосередньо рідко йшли до влади. Вони займалися бізнесом, партії частіше-всього лише спонсорували, а політичною діяльністю займалися професійні політики, які були вихідцями із найрізноманітніших класів. Найталановитіші і утворювали "політичну еліту", яка керувала країною і яка аж занадто дорожила своїм становищем, аби піти на корупційні діяння. Еліта була національною, інтереси нації були для неї – понад усе.
 
Третє. Такою вже була радянська система, що українська номенклатура (партійна, комсомольська, адміністративна та господарська – керівники підприємств тощо) не могла бути українсько-патріотичною, мати українську національну ментальність (хоча, окремі винятки були). Адже це вважалося українським "буржуазним націоналізмом". Патріотизм у неї повинен був бути радянський, себто, практично, російський. Тому номенклатуру в УРСР і характеризують як колоніальне чиновництво. Тож крупна українська буржуазія – є не українською національною буржуазією, а буржуазією колоніальною, яка до України і нині відносяться лише як до колонії. Яка є джерелом здобуття капіталів, шляхом експлуатації сировинних та людських ресурсів. Тому, хоча капітали в Україні здобуваються, однак в інновації вкладаються надзвичайно рідко.
 
Четверте. Об'єктивно, бізнес-інтереси, зокрема необхідність супротиву конкуренції більш потужного капіталу з Росії, породжують у наших олігархів т. б. мовити "український регіональний" патріотизм. Та сподівання на те, що із регіонального він перетворитися на український національний, здається, не виправдалися. Повсякденною мовою найкрупніших українських капіталістів українська не є. Це ж стосується культури, різних уподобань, схильності до російсько-совкових "шоу – приміром, спонсорства, ментальності тощо. Регіональний націоналізм призводить у частини капіталістів лише до прагнення мати "свою", незалежну державу під іменем Україна, однак російську за характером. Їх метою є російська держава під назвою Україна.
 
П'яте. Якщо для партій крупної буржуазії країн Заходу програмним завданням, як вже зазначалося, було сприяння національного розвитку свої країн, національного капіталу, національної економіки, національної мови, національних освіти, науки, культури, мистецтва тощо, відстоювання національних інтересів, збереження національних традицій, то для Партії регіонів програмним завданням є забезпечення колоніальної експлуатації України, а замість сприяння національного розвитку України, її заплановано зросійщити та перетворити на ще одну російську державу. Існує у партії і радикальніше крило, яке мріє про повну інкорпорацію України в склад Росії. Тож маємо унікальну ситуацію у світі, коли владу у покищо незалежній державі захопила партія, що представляє інтереси колишнього колоніального чиновництва, яке стало буржуазією.
 
Отож, якщо у другій половині 90-х років – найбільшою загрозою незалежності були "ліві" (однак – неукраїнські), то нині – за класичною класифікацією – "праві" (однак – неукраїнські) –  партія, яку можна назвати Партією російщення та колоніальної експлуатації України. Нині вона отримала владу та реалізовує своє програмне завдання.
 
Дана ситуація є джерелом для виникнення та наростання суперечностей між національними інтересами, прагненнями до постіндустріального суспільства, іншими пріоритетами більшості українців та програмною метою ПР – залишити їх на стадії дикого, колоніального капіталізму.
 
Не прагне більшість українських громадян і російщення України. Також не може бути їх більшість зацікавленими у тому, щоб процвітали, за рахунок колоніальної експлуатації України, лише найкрупніші буржуа. Якщо перше підриває соціальну базу ПР у Центрі, вщент руйнуючи її на Заході України, то друге – викликає супротив у найширших прошарках населення (і особливо, у дрібного та середнього бізнесу) на теренах всієї держави. Враховуючи зазначене, прогнозувати значну соціальну базу у Партії регіонів – неможливо. Абсолютно відноситься це і до Закарпаття також.
Володимир Піпаш, Закарпаття онлайн.Блоги
23 вересня 2010р.

Теги: Партія регіонів, олігарх, політик, номенклатура

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

долішняк 2010-10-04 / 17:07:00
а партія сторонником якоі е автор,яка?ополячення,чи оамериканення,чи увін думать за народ?

ІВАН 2010-10-01 / 18:36:00
Ага, перша п"ятірка найкращих ужгородських метаболізників є:
1. Юрій Бєляков
2. Віктор Феєр
3. Федір Ващук
4. Єлизавета Лях
5. Федір Соханич
А якою вона буде в обласну раду?

ІВАН 2010-10-01 / 18:30:00
Местному та Жаливі. Майте на увазі, що позаяк ПР - це партія, як справедливо вказано ПРдунів, то критерієм входження у першу п"ятірку має бути здатність до, як він культурно називається? Ага, - метаболізм. Однак, не заздрю тим, хто буде на конференції, де проходитиме "відбірковий конкурс". Журналістам рекомендую взяти противогази.

Микола Староста (Жалива) 2010-09-29 / 11:02:00
Круто.:)

местный 2010-09-29 / 09:40:00
2Микола Староста (Жалива)
да я знаю - но зацените, я Вас в топ-5 предлагал :)

Микола Староста (Жалива) 2010-09-29 / 09:26:00
Местный, я уже писал, что не являюсь членом Партии Регионов.

Так, что можете успокоится.

местный 2010-09-29 / 07:54:00
та если бы я был вхож к ПРдунам, я бы предложил его в список, в первую 5-ку - он по крайней мере, настойчивостью бы взял, но видишь, "не висунули" :(
всё-таки ПРдуны - не только Партія російщення України, но и Партия Олигархов... Масштаб пока не сопоставим...

ember 2010-09-29 / 07:43:00
Metnyj, a mozhet Zhalyva tozhe "vysuvaetsja", i zanjat vyborami?

местный 2010-09-29 / 07:41:00
2Кришеник: похоже, Жалива последовал Вашему совету - пропал в читальном зале. Не можем же мы подумать, что всё свободное время по указанию Бушко он разносит по домам ПРдуновские прокламации :)

Кришеник 2010-09-27 / 12:31:00
Для Жаливи:
Не хотів би втручатися в улюблені ваші абсолютно безплідні суперечки про русинство. Маю тільки одну пораду - якщо бажаєте трохи взнати про доокупаційну Україну (це ту, що раніше другої половини 17 століття), а значить почути щось розумне про історію русів (русинів), почитайте трошки й серйозну історичну літературу: щось на зразок “Походження Русі“ Омеляна Пріцака. Для вас можливо б ознайомитися і з популяризаторськими, захопливими версіями нашої історії – наприклад, почитати книжки історика Михайла Відейка (там вас чекають і білі хорвати, і їх тяжка доля після зіткнення з уграми, і та ж Ателькуза, та ще багато всякого іншого. Можете щось потрібне вичитати і в Йосипа Кобаля. Повірте, все це вам не зашкодить.

Мирослав 2010-09-27 / 09:48:00
Події новітньої історичної епохи України довели, що політичні сили, які зневажають основні засади націоналістичної ідеології і заграють із псевдоліберальними гаслами, прирікають українську націю та українську державу на поразки на внутрішньо - і зовнішньополітичних аренах. Як сказав С.Бандера: "Хто будує на невластивих для нашого ґрунту підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих змаганнях не поставить нічого тривкого, тільки примножить руїни."

Камуфляжник:) 2010-09-27 / 01:00:00
Ну вот видите, Мыкола, опять вы от прямого ответа ушли. Потому как знаете, что правду я о вас сказал. И во всём остальном - тоже правда. Потому как не люблю я, Мыкола, лгать. В отличие от вас.:))

Живите, Мыкола. Оставайтесь на едине со своей русинской совестью, а как по мне - с полным её отсутствием. Но особо не зарывайтесь. Потому как я, Мыкола, за вами слежу. И продолжение "Русинских поводырей 3", Мыкола, обязательно будет. Только не тогда, когда вы попросите. А когда я захочу... :))

Микола Староста (Жалива) 2010-09-26 / 23:55:00
Камуляжник:) вы там где то год назад обещали продолжение серии статей "Русинские поводыри 3" ... на мне закончили, дальше пороху не хватило???

Буду рад прочитать, что вы там накопали... только объективно и правдиво пожалуйста, а то за вранье придется отвечать!!!!!

2010-09-26 / 23:49:00
Камулированый, вы хотите порыться в чужом белье, вам не кажется, что это очень низко? куда вы упали дружище.
Больше нету слов переспорить жаливу :)

Микола Староста (Жалива) 2010-09-26 / 23:45:00
Камуфлированый, меня в городе знают многие... в принципе, я согласен. Пусть народ скажет, что я собой представляю, со стороны, я это не боюсь.

Вот кто вы и так останется тайной, вы как собака которая выскочила из за угла и убежала, чтоб ее не увидели.... так выходит.

Микола Староста (Жалива) 2010-09-26 / 23:39:00
П.С. Сейчас куча бил-бордов, с разными лицами и лозунгами, это все воспринимается само собой.

Если я за свои деньги поставил бил - борд... это уже для многих дегенератов, как бельмо, в глазу.
http://s40.radikal.ru/i090/1009/2d/4869dda3ef96.jpg

Камуфляжник:) 2010-09-26 / 23:38:00
Мыкола, ну тогда скажите во всеуслышанье, что и всё остальное, например - сказанное мною о том вашем виноградовском "клоне" - тодже неправда. А мы попросим виноградовцев нас рассудить. И тогда все увидят, кто на самом деле лжёт... :)

Микола Староста (Жалива) 2010-09-26 / 23:31:00
Клон Камуфляжника, а таковым вы являетесь, присвоив ник оппонента, вы указали на вашу креативность, ума не хватило, придумать что то свое.

По поводу моей "лжи", то я не однократно писал, что история русин не изучена, в ней много белых пятен, которые нужно изучать. Утверждать однозначно кем были предки русин, не возможно, если вы вернетесь к тексту моего комента, то можете найти там слово ПРЕДПОЛОЖИТЕЛЬНО, что означает - ВОЗМОЖНО!!

По поводу русских денег.. то вы тупо высосали, это с пальца!!

Вы провокатор и лжец господин камуфлированный клон!!

Микола Староста (Жалива) 2010-09-26 / 23:23:00
RUSYN, - просто сися перепалка не в тему... но кить треба.

RUSYN 2010-09-26 / 23:10:00
p. Miklosh. Vukashljajte



sja na jichni ,,pysky..
Rusyny trymajmesja do hromady, a ..hopakovci.. naj sobi tancjujutj dale svoho hopaka.
Kamufljazhnyk hrabatj sja vydno u hnojovy.....


Володимир Піпаш
Публікації:
/ 1Домашній інжир та наукова конференція у Перемишлі
/ 6Українці та українки, захисники та захисниці, члени та членкині, медики та медикині
/ 5"Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…"
/ 7Михайло Джанда знову у строю!
/ 8Закарпатські румуни – хто вони є?
/ 25Тризуб на Верецькому перевалі
/ 5Гуцульський Лицар України
/ 11Абсурд, провокація, чи... дебілізм?
/ 3Подвижникам "четвертої гілки влади" присвячується
/ 16Мирослав!
/ 9"Жоден танк не повинен виїхати з казарми"
/ 2Пам’яті Шандора Фодо – палкого угорського патріота та доброго друга України
/ 4Різдвяна відповідь Путіну
/ 1Дарунок до ювілею
/ 2Здобуття Незалежності. Закарпаття
/ 32Про події на Верецькому перевалі у другій половині березня 1939 р.
/ 46Звернення громадськості Закарпаття до Папи Римського
/ 7Націонал-комунізм та національно орієнтовані комуністи в Україні
/ 2З історії взаємостосунків людини та природи на Закарпатті
/ 19До 100-річчя Народного єпископа
/ 3З Днем Гідності та Свободи!
/ 4Андрій Грицак та його побратими
/ 19Через десятиліття пречудове урочище Кізій відкрило свою жахливу таємницю…
/ 3Іn memoriam Лицаря Гуцульщини
Три десятиліття тому був створений український Народний фронт
» Всі записи