Закарпаття онлайн - http://zakarpattya.net.ua
Це я врешті не витримала, і після того, як ми записали синхрон про її роботу на експериментальній фермі у Стеблівці, спитала волонтерку з Москви ...
Мовляв, ви ж не говорите "на Франції", "на Швейцарії" etc.
І доволі так на позір не глупе молоде дівча, котре чи вже має, а чи матиме вищу освіту і, судячи з усього – активну життєву позицію, заявляє: "ну, мы всегда так говорили... все у нас так говорят... мне вот родители объясняли, что это как "на окраине" - ну, "на окраине", "на Украине"... наверное, поэтому"
І найгірше, що, коли я, трохи очунявши від цього, намагалася пояснити, ще це неправильно (не лише як громадянка цієї країни, а й як людина з філологічною освітою), дівчина дивилася на мене зачудованим поглядом і лопоніла: "ну, не знаю, может и так, но мы ВСЕГДА так говорили..." Я відкрила рота дискутувати далі, а потім згадала, що і в нас не в дивовижу почути оте "НА Україні"...
А що ще гірше – часом здається, що це ми самі й винні. Певно, аби нас поважали, усе ж слід передовсім поважати самих себе?
P.S. Цьогоріч неодмінно зроблю те, що маю намір вчинити вже давно – придбаю прапор і, оскільки в ці подовжені вихідні матимемо мандрівку, він майорітиме з нашої автівки не лише власне 24 серпня, а й у найближчі дні...
З прийдешнім вас святом, не тільки закарпатські українці!)