Про вибір, вибори, кадри та зваженість // Закарпаття онлайн

Читаючи в ЗМІ месенджі потенційних кандидатів "в мери", думаєш, що ми уже навчились "себе продавати", справляти враження. Для досягнення цілі створення певного іміджу майбутніх "обранців" народу, маніпулювання громадською думкою, витрачаються величезні кошти, працюють наймані спеціалісти (піарщики, політ технологи, юристи, прес-секретарі, менеджери по роботі з громадою і т.д.).

Кадри вирішують все.

Все, чи не все, залежить від багатьох чинників. Проте, кадри є одним із самих головних стержнів роботи будь-якої фірми. З них формується команда, яка буде реалізовувати ідеї, креативні розробки . Це живий, цільний організм, здатний на творіння і руйнацію. І не має значення, чи ми говоримо про локальну конкретну фірму, чи розглядаємо питання в масштабі міста, країни.

Якщо я приймаю людину на роботу, то не лише читаю резюме кандидата, провожу співбесіду, але і перевіряю, надану ним, інформацію. Наводжу обов'язково, довідки про його освіту, навики, досягнення, провали, "гріхи", про його сім'ю, родичів (людина живе в соціумі, який впливає на її погляди, звички, моральні норми). І, визначившись з претендентом на посаду, обов'язково ще й прошу його пройти психологічне тестування (перевірка на сумісність виду діяльності , відповідного конкретній посаді і психотипу людини). Більше того, позитивно відношусь до практики великих провідних українських і зарубіжних компаній, коли для ряду посад (які пов'язанні з прямим доступом до матеріальних цінностей), періодично пропонується співробітникам (уже працюючим) проходити тестування на поліграфі (детекторі брехні).

І це є відповідальний підхід до набору персоналу, до роботи з персоналом, до захисту інтересів фірми (або ж міста – при більш глобальному підході). Оскільки, це фірма доля якої мені не байдужа, в роботу якої я вклала чимало часу, зусиль, знань, вмінь, частину душі. Так, як від її життєздатності, від продуктивності команди, підібранної мною, залежить те, як житимуть близькі мені люди, за яких я несу відповідальність - мої діти, мої батьки, мої колеги, я сама. Якщо, буде потреба, я "ритимусь в брудній білизні, копатимусь в смердючому смітнику", тому що не ризикуватиму дорогим мені, тим, від чого залежить буття моєї сім"ї, та сімей моїх співробітників!

Усілякі гучні слова, породжені особистими тимчасовими інтересами, або звичайним недбалим підходом і не розумінням того, що саме в даному випадку (місцевих виборів) служить РОЗМІННОЮ МОНЕТОЮ, яку ми через свою інфантильність, сформовану радянським вихованням, ризикуємо вручити першому зустрічному шахраю! Досить часто купуємось на дріб'язок - "пакети з гречкою", гучні, яскраві вистави-шоу, іміджеві, поплачені презентації в ЗМІ, красиві і пусті обіцянки, відірвані від реальності. А потім дивуємось, чому рівень нашого життя все погіршується, чому ми нікому, окрім себе самих, не потрібні, чому місто, країна в такому важкому стані. Починаємо шукати винних та займатись словоблудством. І ні один не зізнається, що він теж у цьому винний, бо рішення приймав під впливом емоцій, визваних демагогією політиків, або власною тимчасовою користю, а не здоровим глуздом.

Питання лише в відповідальному, зваженному підході до свого вибору. Дорослу людину не можливо "перекроїти" в психологічному сенсі. Тому, "порившись в брудній білизні", піднявши все, що є "за плечами цієї людини", ми уже наразі можемо робити висновки, що від даного претендента можна очікувати і чи потрібний нам такий "обранець" народу.

Необхідне розуміння кожним, хто "віддає свій голос" , значущості питання і прийняття на себе ПЕРСОНАЛЬНОЇ відповідальності за наслідки свого рішення. Важливо не допустити власного перетворення на одного із "щурів, що танцюють і "зачарованно"- слухняно прямують у болотну трясину під гру чиєїсь дудки".