Закарпаття онлайн - http://zakarpattya.net.ua
Хороші молоді поети
Життя завжди робить чіткий розподіл.
Залежно від того, на якому боці
ти опинишся, і складається твоя
кар’єра.
Пам’ятаю, коли ми всі були
молодими поетами, серед нас
була компанія, вони були на гарному
рахунку в старших, їх вважали
хорошими молодими поетами,
про них говорили – хороші
молоді поети, це хороші
молоді поети.
Вони дивились на нас і сміялись:
- Що - знову йдете пити? Ну, ну.
Самі вони, ясна річ, ніколи не пили.
Вони збирались і читали вірші,
п’ючи при цьому кефір. Вони говорили
про нас: раз уже ці блазні вважають,
що справжній поет має упиватись до смерті,
то ми будемо упиватись кефіром!
В їхніх віршах росла трава і
світило червоне сонце, і їхні юні
жінки притискались до них і шепотіли:
ми збережемо нашу молодість,
нашу поезію,
ми завжди будемо разом,
з нашою молодістю,
нашою поезією.
Ось така тоді була література.
Життя робило розподіл,
поети поспішали перебігти
на сонячний бік.
В той час як ми з друзями били одне
одного по черепу з носака,
вони розливали свій кефір.
В той час як ми хотіли
продати нирку одного з наших,
вони входили в ніч,
ніби в глибоке море.
Коли я говорив: мені 19,
я сам знаю, що треба робити,
один із них тримав за руку свою дівчину
і говорив про поезію.
Коли я заливався болгарським бренді,
він сміявся: поезія, - говорив, -
приходить сама собою,
не напружуйся
так.
Коли я заливався гівняним болгарським бренді,
він лише сміявся
і подавав руку допомоги.
Ну і що далі?
Вранці я ригав, випльовуючи в
світову порожнечу рештки бренді.
А він отримав розлад шлунку
після усього свого кефіру
і наклав повні штани.
Прямо на очах
своєї дівчини,
прямо в присутності
інших
хороших молодих поетів.
Я завжди говорив: вся справа
в грамотно вибраному
творчому кредо.