Закарпаття онлайн - http://zakarpattya.net.ua

Літо із запахом сіна

Із Його гігабайтів

Мігрень, втома і дощ.

Коли малодушно починаєш сумніватися в тому, що буває інакше, є Його комп’ютер.

І гігабайти світлин.

Літо, закарпатська Міжгірщина.

Ранок, що почався до сходу сонця.

Саме той, коли бачиш: слова "туман пливе" - це просто опис того, що відбувається о 5-ій ранку на серпневій карпатській полонині.

Саме той ранок, коли згадаєш, що надто довго не ходила босоніж по росі. І – одразу це виправиш.

Ранок найживішого пейзажу: краєвид міниться, дихає тумановими хвилями – так зимна ніч і жаркий день перетворюються одне в одне.

Зворотнє перетворення увечері виглядатиме цілком інакше.

Поки ж разом зі світанком на полонину приїхав на коні чоловік – прибирати сіно.

 

Опісля сповненого сонцем й запахом карпатських трав дня пора доби змінюватиметься вже не туманом, а по-гірському миттєвими сутінками.

Ніч почнеться також із запахом сіна…

Цього аромату нема в Його комп’ютері. Але є ці світлини.

І хоч відтоді, як прийшла справжня весна, ми вже не сумніваємося, що буде й літо із запахом розпеченого сонцем різнотрав’я, - ось дещо, аби ми знову на це чекали.

Алла Хаятова