Закарпаття онлайн - http://zakarpattya.net.ua
Страшна авіакатастрофа під Смоленськом, здається, не залишила байдужою жодну людину ні в Росії, ні в Україні. А для поляків це взагалі величезна трагедія. І з того, що тисячі польських громадян вийшли на вулиці, коли гріб з президентом привезли до Польщі, і як ці люди плакали, і вивішували на своїх будинках державні прапори, і приносили й приносили квіти та свічки до президентського палацу, видно, що поляки свого президента любили. Як сказала одна жінка, "це був Мій президент. Це був Наш президент".
Народ любив свого президента, бо відчував його турботу. Життя в Польщі протягом останнього десятиріччя дійсно покращилося, зміцнилася економіка. На Качинського не було компроматів, його справді вважали чесним політиком. Тому народ і шанував його.
І от закралася в голову така підступна думка: якби (не дай Боже, звичайно, бо всіх людей, що трагічно гинуть, по-християнськи шкода) таке сталося з українською політичною елітою, чи оплакував би наш народ її так, як поляки свою?
Не хочу бути цинічною, але, гадаю, переважна більшість наших громадян не відчувала б великого смутку. Так, по християнськи пожаліли б, але не надто б сумували. Не сумніваюся, що хтось би сказав : так їм і треба чи ще щось "похлеще". За ці два дні вже не раз випадково чула: не могли там бути наші?
Чи, може, народ наш став черствішим від такого життя? І якою мала би бути та вища влада, яку наш народ дійсно любив би?