Що ж нас стосується найбільше?

Микола ПАРАНИЧ, м.Іршава 2010-03-30 / 00:51:00
Дякую за відповідь, Павло. Пишу пізно, не буду Вас турбувати уночі. Завтра дам СМС з електронною адресою моєю і з номером телефона. Вдячний вам за розуміння і повагу. Так, я працював саможертовно, грамотно, чесно, самовіддано. Але коли більше цінять так званих "авторитетних" людей, "знакових" людей, грошовитих людей, то руки опускаються... Щодо ж останнього речення з Вашого листа, то в якийсь момент порозумів я одну невеселу істину: у світі немає продажнішої повії, ніж українська політика, українське політиканство... Тим паче, ступивши у жовтні 2008 року однією ногою на межу життя і смерті і повернувшись до ЖИТТЯ, зовсім по іншому оцінюєш цей дар Божий... Змінилася чуттєво шкала цінностей. Від політики, звичайно, нікуди не подінешся, вона дістає, вона примушує визначатися, примушує займати ту чи іншу позицію... Але не політика нині пріоритет для мене. Діти (донька, онук, внучка), зоряне небо, звуки лісу, джерельна вода, твереза культура, художня література, музика Рахманінова, Моцарта, Бетховена, Свиридова, Теодаракіса, Бреговича, голос Ганни Нетребко, Марії Каллас, Еліни Гаранси, Цецилії Бартолі... Безліч інших чудес світу... А я був усе це проміняв на політику... Тепер компенсую втрачений на політику час... Вибачте за лірику, але наболіло... З повагою, Микола Паранич. В ніч з 29 на 30 березня 2010 р.

Павло БІЛЕЦЬКИЙ 2010-03-29 / 22:35:00
Пане Миколо, я втратив зв'язок з Тимофіївною. Тому скидую вам свій номер 0509741056. Коли будете мати дяку, дзвоніть, поговоримо. Тут прямий ефір, тому не буду багаторозповідати. Але вас поважаю за позицію і жертовність справі. Якби побільше таких людей у окремих політичних силах, то й політика б у нас була поряднішою.

Микола ПАРАНИЧ, м.Іршава 2010-03-28 / 23:06:00
Дякую за відповідь, Павло! Пробачте, що пишу Вам лише через тиждень, але цей час не заходив на цей сайт. Так, я пережив інфаркт з повною АВ блокадою (медичний кардіологічний термін). Але ПЕРЕЖИВ!!! Так, Павло, до теми, з якою до мене звернувся Ярослав Світлик, ми з Вами у 2008 році, на жаль, не дійшли. Але тема тверезої традиції, тверезої культури (на противагу агресивній алкогольній традиції) має багато, навіть безліч аспектів. Зокрема аспекти історичний, моральний, медичний, економічний, статистичний, правовий, агітаційно-пропагандистський тощо. Чому б нам з Вами не обговорити тему й концепцію відповідного матеріалу для публікації?.. І про жанр ми би домовились. Це міг би бути мій авторський матеріал чи Ваш авторський матеріал, чи моє інтерв"ю у Вашому авторському виконанні, або ж ми з Вами могли б стати співавторами спільного матеріалу... Тим паче, що є прекрасна нагода -- в квітні-травні виповнюється 25 років = чверть століття відомих антиалкогольних рішень 1985 року. Подзвоніть мені. Номер мого телефону запитайте у Людмили Тимофіївни. До речі, з її подачі та з відома Ярослава Світлика той його матеріал був передрукований в газеті "Товариш" на початку лютого. Чекаю Вашого дзвінка. Успіху Вам! До зустрічі. З повагою, Микола Паранич. м. Іршава. 28 березня 2010 р.

Павло БІЛЕЦЬКИЙ 2010-03-21 / 19:08:00
Радий вас чути й читати Миколо. То вже майже два пройшло роки, як ми бачилися востаннє. Чув, що ви були серйозно захворіли. радий, що все добре закінчилося. Читав матеріал про вас у Старому Замку Світлика Славика про той знак пияцтву, що ви мені розповідали. Шкода, що з політичними питаннями до цього руки не дійшли. Вам теж вітання. Пишіть, буду радий.

Микола ПАРАНИЧ, м.Іршава 2010-03-19 / 18:23:00
Погоджуюсь з автором у тому, що навіщо обговорювати питання, вирішення якого абсолютно від тебе не залежить... Ось нещодавно під час виборів Президента України мене, як і кожного громадянина України, держава запитала : "А кого ти хочеш, щоб був Президентом України?" Запитала держава -- і дала мені в руки виборчий бюлетень. І я відповів, проголосував 17 січня за Олександра Мороза, а 7 лютого -- за Віктора Януковича. А щодо губернатора мене хтось запитує? -- Ні. І не має запитувати. Щодо ж Карпатської України, то це дійсно був перший після республіканської Іспанії збройний опір фашистській агресії в Європі. І хоча цей опір закінчився поразкою, та це був опір. Павлові Білецькому привіт і побажання успіху. З повагою, Микола Паранич, м.Іршава.

пальма 2010-03-18 / 22:58:00
Прекрасно коли висловлюються різні думки, значить люди вміють мислити! Повністю підтримую думку КК.

Павло БІЛЕЦЬКИЙ 2010-03-16 / 09:13:00
Юрко, Олег правильно сказав, я написав про свої погляди, ти не мусиш їх переймати або жити ними. У свою чергу я поважаю твої. Проти обговорення я не проти, навпаки, без нього нема сенсу щось писати. А писатиму я те, що подобається мені і що в мене в голові, тому не треба мене кудись склоняти. Це моя точка зору серед мільйонів інших і крапка.

местный 2010-03-16 / 07:22:00
Павел, да дело даже не в том, интересует меня или нет, кто станет губернатором - от того, буду ли я говорить на эту тему 1,5 минуты или 1,5 часа ничего принципиально не изменится. Поэтому и говорить ни смысла ни интереса нет. 1,5 минуты - обмен информацией. и всё.

О значимости КУ согласен, но как эту значимость перевести в минутное исчисление - сложно сказать. Точнее, как вообще заинтересовать уставших окружающих чем-либо, кроме насущных дел.

Дед 2010-03-16 / 01:28:00
Губернатором будет Ледида, 99,9%. Еще до конца недели!

Олег Диба 2010-03-15 / 19:29:00
Нормальне обговорення: є одна думка, є інша. Ніхто нікого не зможе переломати на свій бік. В такому віці люди вже мають усталені погляди. Тому варто до коментування підходити спокійніше, без емоцій

Юрій Лівак 2010-03-15 / 18:56:00
Паша, по-перше, ніхто тебе не звинувачує в незнанні.

По-друге, знати про події 39-го року і постійно (в один і той же період року) гучно і пафосно згадувати про них - це різні речі. До того ж, якщо люди говорять про політику нинішню, це ж не означає автоматично, що вони не знають про політику 70-річної давності.

По-третє, якщо тобі не подобається, що люди обговорюють написане тобою, то навіщо ти писав?

Павло БІЛЕЦЬКИЙ 2010-03-15 / 18:01:00
Єво, я орієнтуюся. Якраз орієнтуюся у тому світі, який ви мали на увазі (події 1939 року). Тому я б на вашому місці так категорично не писав. Або навів би конкретні аргументи, чому ж я не орієнтуюся.А взагалі, народ, ну ви собі обговорюйте нинішню політику, якщо вам так подобається. Не треба так прискіпливо чіплятися до моїх роздумів по дорозі на роботу. А щодо минулого, то без нього нема майбутнього. Знаючи добре минуле, можна уникнути деяких дурниць у теперішньому...

KK 2010-03-15 / 15:06:00
Це дуже складна проблєма. І обидві точки зорю мають якусь правду. Я думаю що ніколи не треба забувати історію, щоби з неї витягнути хотя трошки правди і як кажуть не повтаряти ті самі помилки. З другого боку, не можна робити із давня якусь ікону де і внуки 'виних' треба обвинувати гріхами дідів. Закарпаття була, і буде все регіон де будуть жити багато нації разом, і мусять знайти спільну дорогу до будущого. Для тих хто і є вірующим, то фундація нашої віри є концепція 'прощання', і в цйому випадку і українці і мадяри віруть в того самого спасителя.

Eva 2010-03-15 / 13:13:00
Павло, істориками вже давно описана вся правда стосовно того, хто кого вбивав. А ви ніби тепер з Місяця впали і не орієнтуєтеся у світі

А загалом говорити про всі ці давні події можна багато, але чи варто? Підтримую думку Юрія Лівака

Юрій Лівак 2010-03-15 / 12:42:00
Журналісти - романтики? Хе-хе.

А що, власне, говорити про Карпатську Україну? Її не забули, щороку відбуваються різноманітні урочистості. Але от я не розумію, навіщо мені, до прикладу, щороку їздити на Красне поле і згадувати - це фальшиво, як на мене. Але це не означає, що я не знаю, що тоді відбулося.

Але невже ти собі уявляєш, що от напередодні 71-ї річниці люди на вулицях обговорюватимуть події КУ? Звісно, вони живуть нинішнім часом. І звісно, їм цікавіше говорити про те, хто стане губернатором, ніж вчергове згадувати історичні події.


Паша, ти пропонуєш жити минулим?

Павло Білецький 2010-03-15 / 09:28:00
Єво, є таке поняття як моральне право. Так, український і міжнародний закон цього не забороняє. Але, уявіть: до вас у гості з відкритими обіймами іще й претензіями приходить людина, котра є нащадком тих, хто вбивав ваших родичів. При чому, ця людина навіть не думає вибачитися за вчинки своїх дідів, а натомість прийшла просто поставити їм тут пам'ятник. Щоб таке допустити, треба просто себе не поважати. Сильно не поважати...

Eva 2010-03-14 / 20:45:00
А чому б мадяри на своїй історичній батьківщині не святкували б день своєї революції?Чи, може, вони мають святкувати лише вашу революцію і забути про свою?

А на території Закарпаття кістки не лише ваших дідів, а й наших і моїх особисто мадярських дідів, прадідів, прапрапрадідів.......



З повагою до карпаторусина чи карпатоукраїнця? , мадярка за походженням, українка за громадянством