Закарпаття онлайн - http://zakarpattya.net.ua

Та відчепіться з отим 8 березня!, Або Спасибі за вітання!

От чому для всього треба привід? Якось ми з товаришкою, з'ясувавши, що іноді для відновлення гармонії із всесвітом нам необхідно в затишній атмосфері при добрій розмові випити пляшку шампанського, вирішили - привід для цього завжди знайдемо. Без календаря.

Бо просто треба вирішити, чому саме радіти. І це як життя в цілому, так і вдала стаття, скинутий кілограм, нова спідниця, 5 кошенят у кішки, а чи - п’ятниця важкого тижня… "Привітати жінок!". Такий віртуальний припис з’являється у розкладах чоловіків на початку весни. Привід – 8 березня. Коли якісь дивні пані заварювали цю кашу, схоже, зовсім не йшлося про тюльпани, парфуми і 20 листівок в електронній пошті. Усенький тиждень тебе сумлінно вітають, а ти усміхаєшся і мимоволі асоціюєш милу фразу: "мовчи, жінко, твій день – 8 березня!".

Частина "народних прикмет" початку весни нагадує отой "веселий" новорічно-різдвяний період: люди (а головно мужчини) рискають в пошуках абищиць, крамниці магазинів повні черговими (так і хочеться сказати "дєжурними") подарунковими комплектами. Відтак - шафа на роботі демонструє: в шампанському, принесенім усіма охочими й надалі плідно співпрацювати, можна купатися. Від цукерок, навіть найсмачніших, крутимо носом (колега вже другий день скаржиться: може, підемо по-людськи пообідаємо?). І, як у славні грудневі-січневі часи, фігура вже готова вголос пожалітися на солодощі… До того ж всі навколо при розмові неодмінно скажуть: "З наступаючим!". Щось це мені нагадує…
 
Якщо ж серйозно, Міжнародний жіночий день під кодовою цифрою 8 дратує з цілком серйозніших причин. Якесь це свято добровільно-примусове. Тут ще й колега розповідає: за соціологічними опитуваннями, 30% жінок змушені брехати співробітникам і знайомим про восьмоберезневі подарунки – вони їх просто не отримують… Жерсть!
 
Розсудливі дорікають: хіба жінку слід вітати лише один раз у березні? Мовляв, кожен день є святом жінки. (Ті ж, у кого в особистому житті так і є, найчастіше про це мовчать). А мій улюблений режисер додає: чому 9-те березня є менш жіночим днем, аніж, приміром, 25 травня? Дехто згадує про принцип "як 23 лютого проведеш, так 8 березня і зустрінеш". Найсмішніше ж, що кожна з противниць свята під цифрою 8 відчує себе ображеною, якщо її не привітати. Я ж нарікаю: а чому це я МУШУ мати свято. Зовсім інше питання – якщо я ХОЧУ мати свято. І оце ХОЧУ ще ніколи не збігалося із 8 березня. А цукерки доводиться їсти…
  
Завжди із сумом дивлюся на гуртки жінок, котрі йдуть з роботи з однаковими букетами (як хтось підмітив, через цей масовий психоз у першу декаду березня кожна пані відчуває себе неповноцінною, якщо не тягне бодай бідненької косички). І хоча 8 березня таки здатне подарувати приємні емоції (от і наші хлопці цього річ справді потішили, привітавши від душі), я зважила свято за трояндовим принципом. Що таке троянда 8 березня? Те, що годиться (як варіант – те, що образливо не отримати). Що таке троянда іншого дня? Радість. Тож, я – за троянди НЕ 8 березня. Власне, найкращі подарунки – завжди без приводу.
 
Ні, я не належу до войовничих феміністок, котрі життя кладуть на те, аби довести, що жінка – теж людина (вважаю, що ніхто в цьому й не сумнівається). І визнаю: у Міжнародного жіночого окрім безперечної приємності привітати маму, є й інші позитиви. Як от дисконтні пропозиції від улюблених магазинів. Ба навіть хороший гель для душу - зайвим не буває. Тим паче не буває зайвих приводів піти з дівчатами в сауну. Ще ж завдяки святу є додатковий вихідний, - цей безперечний 8-березневий плюс відзначають і чоловіки.
 
Та саме мужчин і найбільше шкода цього дня. Напружені триборством "квіти-подарунки-вітання", часто мають багаторазові забіги: колежанки, матері, дружини, коханки… В котрийсь рік я таки не витримала і надіслала друзям-мужчинам есемески зі співчуттям з приводу 8 березня. З тих пір більшість з них мене з цим "празником" не вітають, а найкмітливіші переключилися на привітання просто із весною, до того ж воліють це робити завчасно - не те що не 8, а навіть і не 7 березня…

Чоловік же ж давно визначився, і дуже втішно та щоразу по-новому вітає мене із настанням весни. Ще цікавіше з тих пір, як ми дізналися, що 1 березня – Міжнародний день улюблених мною кицьок…

Власне, найправильніше робить моя мама: вона радіє 8 березня, як і кожному святу. Вважає це найкращим приводом приготувати щось особливо смачненьке. І щиро тішиться як дорожчим подарункам, так і звичайним тюльпанчикам. До речі, через мамині квіти з дитинства в мене головна восьмоберезнева асоціація – з цілком надзвичайним холодним запахом ранніх весняних квіток. І вже це відчуття спонукає змиритися з Міжнародним жіночим днем. Ну а подружки… Більшість з моїх любих дівчат мирно співіснують з цією датою. Дехто полегшує життя чоловікам і замовляє собі в презент парфуми. Свято вдається, адже хороші парфуми для жінки радість. Навіть 8 березня.

Тож, може, най живе 8 березня?

Тим паче, що ми з моєю кішкою вже відсвяткували 1-го…

Ну, і я справді вдячна усім за вітання!

Алла Хаятова