Бухарестські зустрічі

І знову кличе дорога! Зі Львова на авто через Чернівці до новозбудованої й ошатної, але чомусь малознаної залізничної станції Вадул Сирет, далі потягом до столиці Румунії.

Напівпорожні вагони, українці майже не знають про пряме сполучення з Бухарестом (квиток в одну сторону – 1 000 грн.), однак Румунія не закриває збитковий маршрут, не демонтує вузькоколійку, робить усе, щоб полегшити культурні й родинні зв’язки з румунською меншиною на Буковині.

Дев’ять довгих годин – і от вже вокзал Бухарест-Норд, тут нас зустрічає усміхнений Михайло Трайста – мій давній приятель, знаний письменник, поет, драматург і перекладач, заступник голови Союзу Українців Румунії (власне, ця поважна інституція й запросила нас до себе в гості).

Зі мною приїхали Ігор Гургула, голова Львівської обласної організації Спілки письменників України разом з дружиною Тетяною (до слова, доктор економічних наук, професор) та Олесь Дяк – поет і бард. 

Перші теплі зустрічі - у Союзі Українців Румунії (СУР). Тут український письменник, автор 23-х книг Михайло Гафія Трайста отримав першу відзнаку з материкової України – Міжнародну літературну премію імені Ірини Вільде за видану мною у Львові книгу «Конокрадська честь». Поспілкувалися з поважними класиками - Іваном Ковачем і Корнелієм Іродом, з головним редактором журналу «Наш голос» Іриною Мойсей, з діяльною Ярославою Колотило – головою Бухарестської філії СУРу. Підписали Угоду про співпрацю між Львівською обласною організацією Спілки письменників України та Союзом Українців Румунії. Михайло Трайста вже взявся перекладати румунською книги українських авторів. 

Міжнародна книжкова виставка-ярмарок «Гаудеамус» нагадала нам львівський форум. З усієї Європи з’їхалися сюди поважні видавництва, Україна, на жаль, досі тут не представлена. Однак то не проблема: ми презентували свої книги. Радо познайомився з вельми колоритним румунським романістом: Аурел Марія Барос - голова Спілки письменників Румунії (секція прози). За келихом доброго вина й погарчиком цуйки спільних тем виявилось «неміряно», гадаю, від намірів таки перейдемо до діла (переклади, альманахи, спецвипуски, книги).

Наступний день почався з молитви-панахиди в українській православній церкві святих Михайла й Гавриїла (настоятель – отець-доктор Дмитро Колотило) за загиблими у страшному Голодоморі-геноциді мільйонів українців. Після Служби біля церкви ще одне знайомство – із знаним українським лінгвістом, доктором філологічних наук, професором Іваном Робчуком. 

Згодом у культурно-інформаційному центрі Посольства України провели спільний літературний вечір разом з румунськими побратимами – було весело й задушевно! Вони направду милі, щирі, гостинні й зичливі – мої нові приятелі, румунські поети! Маріан Бараску, Сільвія Ніку, Іоан Поп, Іна Флоріца Поп, Костантин Тріта, Віорел Пачала,  Констанція Танту - ці імена й контакти вже в моєму діяруші. 

Сподіваюсь, що творчі діалоги у форматі Львів-Бухарест матимуть продовження. Принаймні мене з Трайстою ніщо не зупинить!

Олександр Масляник, Закарпаття онлайн.Блоги
30 листопада 2017р.

Теги:

Коментарі

Маріанна 2017-12-05 / 11:21:28
Гарно, що румунські та українські письменники можуть так добре порозумітися.

/ 22Переворот у Рахові
/ 4Буде, браті, во́йна…
/ 36Ще раз про SUI JURIS
/ 14Стодола у центрі Європи
/ 29SUI JURIS: Рана у серці церкви
/ 7Діловецький вузлик
/ 8Нескорені верховини Карпатської України
/ 6Гуцульське Повстання
/ 8Бандера у Рахові
/ 10Життя після томосу
/ 7Між фейками і флудами
/ 8Як офіційний Ужгород гуцулами злегковажив
/ 10Довбушева юшка на ватрі безпам’ятства
/ 16Тривожать серце Рахів і Львів
/ 5Плаче Гуцулія. Сумує Україна
/ 9У Рахові – 15 храмів і жодного басейну!
/ 54Чи впустять Бандеру на Закарпаття?
/ 6Рахів. Місто без музею
/ 3Юліан Головінський: Воїн і Месник
/ 94Туз і шістка з путінської колоди
/ 3В обороні рідного слова
/ 4Буковина, яку ми не втратили
/ 11Каталонізація Закарпаття по-мадярськи
/ 10Нам потрібні наші національні герої, а не призначені в Кремлі перекинчики й манкурти!
Виноград з Чендеєвого саду
» Всі записи