Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ІІ

«Невеличкий в мене є маєток: є серце, є розум, є руки… Серце – не продам, розум – не заплямлю, і руки не подам будь-кому…»

Іван Мацинський (1922-1987)

…І за продовженням не треба далеко ходити.

Ми в Пряшеві. У розмові зачепили тему перспектив україністики в братній Словаччині, в Європі. Тут є над чим почухати потилицю.

Микола пропонує переглянути літературу з чергової ліквідованої книгозбірні в його майстерні й відібрати собі, чого ще не маю. Користаю з такої нагоди. І от – маю з-поміж багато чого дві речі, які мене надзвичайно збентежили.

Тут напрошується гасло «Шістдесятництво».   

Микола Мушинка та Орест Зілинський на пряшівській науковій конференції
з проблем розвитку української культури. 1967 рік

Аргументування Мушинкового шістдесятництва було б доливанням води в море чи ношенням дров до лісу. Це його сутність, єство, стиль життя і творення власного світу. Ніколи не мав щодо цього сумніву, а от що це гасло так глибоко зачепить – не очікував. Як кажуть правники: відкрилися нові обставини.

Якось на цьому ніколи не акцентувалося або ж не потрапляло під мою увагу: шістдесятництво в контексті Празької весни. Отже, маю від Мушинки два унікальні зразки української періодики: четверте число журналу «Дукля» з 1968 року та «Народний календар­ʼ69». Це, принаймні, останні в цьому періоді нецензуровані пряшівські видання.

 

1968 рік. Щойно відбулися Дні української культури в Чехословаччині, йде підготовка до Днів чехословацької культури в Україні, запланованих на осінь. Однак, серпень вніс зовсім іншу динаміку в стосунки братніх культур.

Все-таки – це лише тло. Значно глибші процеси зародилися задовго до й перетривали чорну добу «нормалізації».

Але ж бо й товариство зібралося: Орест Зілинський, Іван Мацинський, Микола Мушинка, Федір Іванчов, Юрій Бача, Степан Гостиняк, Єва Біс, Мілан Бобак, Василь Дацей, Олена Рудловчак, Лариса Мольнар, Йосип Шелепець, Зіна Геник-Березовська, Тарас Кущинський – це, сказати б, місцеві, українці Словаччини.

Богуміл Грабал, Мілан Кундера, Вацлав Гавел, Ян Бенеш, Їржі Коларж, Іван Вискочіл і ще з десяток представників чеської літератури, науки, політики.

 

Іван Світличний, Іван Марчук, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Григорій Кочур, Лесь Танюк, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Василь Стус, Микола Холодний, Опанас Заливаха, Євген Безніско – з Великої України.

З цих, останніх, на час публікації багатьох уже було висмикнуто з культурного простору й запроторено до тюрем і таборів. Та й пряшівчани, зокрема й сам Микола Мушинка, мали досвід спілкування з органами держбезпеки на предмет «Інтернаціоналізму чи русифікації» Івана Дзюби (1965). А в «Дуклі» й «Народному календарі» вони достойно презентували Україну й Чехословаччину.

 

Стаття Івана Дзюби про поезію Миколи Вінграновського
та робота Івана Марчука "Сонце над містом"

«Задум видати у зв’язку з Днями чехословацької культури, що проходитимуть восени цього року на Україні, окремі чеський та словацький номери «Дуклі», – писав у передмові Іван Мацинський, – збігся з вели­кими подіями, які здійснюються зараз у нашій країні. Ці події можна окреслити як процес великого духовного самовизначення народу, як відважний бунт проти ідеоло­гічних, суспільно-побутових та економічних схем, які, штучно прищеплені на наш ґрунт, довгі роки гальмували природний розвиток нашого суспільства, як свідомий і дуже відповідальний вибір дальшої історичної дороги…

Між культурами можуть існувати зв’язки інформативного характеру і глибоке взаємпроникання, подібне до вірної дружби двох близьких людей, – продовжує автор. – Подібність історичної долі, спільні риси соціального профілю, боротьба проти подібних небезпек поєднують традицію чеської й української культур. Тому й наша сучасна перемога не повинна сприйматися українцями тільки в плані холодної, безсторонньої інформації».

Іван Марчук. Гайдамаки

Хороша настанова, хоча до перемоги ще було далеко. Її дотримала більшість із згаданих вище. З цим шістдесятницьким настроєм й належить глянути на нинішні проблеми й перспективи україністики в Європі.

25 лютого 2016р.

Теги: Мушинка, шістдесятники

Коментарі

Ребрик 2016-02-27 / 17:25:05
Тут ідеться про дещо інше. І про це, але механіка диктаторських режимів більш-менш однака у всьому світі. Я акцентував би на потужно артикульованій новій після 20-30-х рр. хвилі нашої національної європейськості, повноцінній і самодостатній. Оприявлення на сторінках пряшівських видань 1968 року українського типу митця-інтелектуала в міжнаціональному дискурсі, на магістралях, зокрема, слов'янських культур - явище не акцентоване й сьогодні в тій мірі, яку містить у собі потенційно. Ніхто не заперечує певної синхронізації, взаємовпливів і взаємопроникнень нашого шістдесятництва з російським, але тим більшим мав би бути інтерес до євроцентричних процесів у середовищі наших митців-мислителів, корегованих тоталітарною системою здебільшого лише в тій мірі, якої можна було сягнути фізичними чи силовими методами: ув'язненням, ізоляцією, знищенням.

Василь Горват 2016-02-26 / 07:16:07
У 50-60 х роках відбувалися глобальні явища в гуманітврному світі. В СРСР та його сателітах "дякувати" тоталітарному тискові воно набуло яскравішого і драматичнішого втілення. Дякувати Дуклі, яка зуміла публікувати те, чого в Києві не допускали... Цікава деталь - московське й ленінградське шістдесятництво не зазнало таких репресій, як київське. Що можна було в Москві, жорстоко каралося в Україні. Такий вишуканий імперіалізм.

Кришеник 2016-02-25 / 19:44:35
Читаю автобіографічний "Мій життєпис" п. Миколи Мушинки. Гадаю, це могло би послужити основою для сценарію захопливого кінофільму. Ось де справжній сучасний герой - в прямому розумінні. І разом з тим людина, що являє з себе цілий інститут і культурну інституцію. Людина з прикордоння, етнічного поміжжя українського світу, і Просвітник, і Хранитель, і великий Вчений (автор більше ніж 2000 наукових публікацій). Сам собі Академія. Людина чесна і смілива. Дай йому Бог здоров'я.


Іван Ребрик
Публікації:
/ 2Іван Марґітич: Єдність віри і народу
/ 2Те, що не влазить в депозитарій...
/ 5«Де я в житті маю втяти плужок у борозну?..»
/ 2Пряшівський феномен. Микола Неврлий
/ 4Пряшівський феномен
/ 8Вправляння і Виправляння
/ 1P.S. до вилишеного
/ 1Історіографічні студії проф. Володимира Задорожного
/ 1Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. V
/ 1Памʼятаєш?
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. IV
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. ІІІ. Шляхетний Чин
Петро Скунць. ПОГЛЯД. 1967
/ 6Великий українець Закарпаття
/ 3Він увів мене в ту атмосферу…
/ 1"Образки по-ужгородськи" від Леоніда Годованого
/ 6Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки
/ 9Сьогодні плачуть книги
/ 2П’яте число «Екзилю»
/ 1Двадцять дев'яте листопада
/ 4Без осердя
/ 3Наша Наталка Дмитрівна
/ 13Можливо, це справді ти
/ 5Література, яка б переродила наш народ
/ 3Четверте число "Екзилю". Гаряче. Не безнадійно
» Всі записи