Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ІІ

«Невеличкий в мене є маєток: є серце, є розум, є руки… Серце – не продам, розум – не заплямлю, і руки не подам будь-кому…»

Іван Мацинський (1922-1987)

…І за продовженням не треба далеко ходити.

Ми в Пряшеві. У розмові зачепили тему перспектив україністики в братній Словаччині, в Європі. Тут є над чим почухати потилицю.

Микола пропонує переглянути літературу з чергової ліквідованої книгозбірні в його майстерні й відібрати собі, чого ще не маю. Користаю з такої нагоди. І от – маю з-поміж багато чого дві речі, які мене надзвичайно збентежили.

Тут напрошується гасло «Шістдесятництво».   

Микола Мушинка та Орест Зілинський на пряшівській науковій конференції
з проблем розвитку української культури. 1967 рік

Аргументування Мушинкового шістдесятництва було б доливанням води в море чи ношенням дров до лісу. Це його сутність, єство, стиль життя і творення власного світу. Ніколи не мав щодо цього сумніву, а от що це гасло так глибоко зачепить – не очікував. Як кажуть правники: відкрилися нові обставини.

Якось на цьому ніколи не акцентувалося або ж не потрапляло під мою увагу: шістдесятництво в контексті Празької весни. Отже, маю від Мушинки два унікальні зразки української періодики: четверте число журналу «Дукля» з 1968 року та «Народний календар­ʼ69». Це, принаймні, останні в цьому періоді нецензуровані пряшівські видання.

 

1968 рік. Щойно відбулися Дні української культури в Чехословаччині, йде підготовка до Днів чехословацької культури в Україні, запланованих на осінь. Однак, серпень вніс зовсім іншу динаміку в стосунки братніх культур.

Все-таки – це лише тло. Значно глибші процеси зародилися задовго до й перетривали чорну добу «нормалізації».

Але ж бо й товариство зібралося: Орест Зілинський, Іван Мацинський, Микола Мушинка, Федір Іванчов, Юрій Бача, Степан Гостиняк, Єва Біс, Мілан Бобак, Василь Дацей, Олена Рудловчак, Лариса Мольнар, Йосип Шелепець, Зіна Геник-Березовська, Тарас Кущинський – це, сказати б, місцеві, українці Словаччини.

Богуміл Грабал, Мілан Кундера, Вацлав Гавел, Ян Бенеш, Їржі Коларж, Іван Вискочіл і ще з десяток представників чеської літератури, науки, політики.

 

Іван Світличний, Іван Марчук, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Григорій Кочур, Лесь Танюк, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Василь Стус, Микола Холодний, Опанас Заливаха, Євген Безніско – з Великої України.

З цих, останніх, на час публікації багатьох уже було висмикнуто з культурного простору й запроторено до тюрем і таборів. Та й пряшівчани, зокрема й сам Микола Мушинка, мали досвід спілкування з органами держбезпеки на предмет «Інтернаціоналізму чи русифікації» Івана Дзюби (1965). А в «Дуклі» й «Народному календарі» вони достойно презентували Україну й Чехословаччину.

 

Стаття Івана Дзюби про поезію Миколи Вінграновського
та робота Івана Марчука "Сонце над містом"

«Задум видати у зв’язку з Днями чехословацької культури, що проходитимуть восени цього року на Україні, окремі чеський та словацький номери «Дуклі», – писав у передмові Іван Мацинський, – збігся з вели­кими подіями, які здійснюються зараз у нашій країні. Ці події можна окреслити як процес великого духовного самовизначення народу, як відважний бунт проти ідеоло­гічних, суспільно-побутових та економічних схем, які, штучно прищеплені на наш ґрунт, довгі роки гальмували природний розвиток нашого суспільства, як свідомий і дуже відповідальний вибір дальшої історичної дороги…

Між культурами можуть існувати зв’язки інформативного характеру і глибоке взаємпроникання, подібне до вірної дружби двох близьких людей, – продовжує автор. – Подібність історичної долі, спільні риси соціального профілю, боротьба проти подібних небезпек поєднують традицію чеської й української культур. Тому й наша сучасна перемога не повинна сприйматися українцями тільки в плані холодної, безсторонньої інформації».

Іван Марчук. Гайдамаки

Хороша настанова, хоча до перемоги ще було далеко. Її дотримала більшість із згаданих вище. З цим шістдесятницьким настроєм й належить глянути на нинішні проблеми й перспективи україністики в Європі.

25 лютого 2016р.

Теги: Мушинка, шістдесятники

Коментарі

Ребрик 2016-02-27 / 17:25:05
Тут ідеться про дещо інше. І про це, але механіка диктаторських режимів більш-менш однака у всьому світі. Я акцентував би на потужно артикульованій новій після 20-30-х рр. хвилі нашої національної європейськості, повноцінній і самодостатній. Оприявлення на сторінках пряшівських видань 1968 року українського типу митця-інтелектуала в міжнаціональному дискурсі, на магістралях, зокрема, слов'янських культур - явище не акцентоване й сьогодні в тій мірі, яку містить у собі потенційно. Ніхто не заперечує певної синхронізації, взаємовпливів і взаємопроникнень нашого шістдесятництва з російським, але тим більшим мав би бути інтерес до євроцентричних процесів у середовищі наших митців-мислителів, корегованих тоталітарною системою здебільшого лише в тій мірі, якої можна було сягнути фізичними чи силовими методами: ув'язненням, ізоляцією, знищенням.

Василь Горват 2016-02-26 / 07:16:07
У 50-60 х роках відбувалися глобальні явища в гуманітврному світі. В СРСР та його сателітах "дякувати" тоталітарному тискові воно набуло яскравішого і драматичнішого втілення. Дякувати Дуклі, яка зуміла публікувати те, чого в Києві не допускали... Цікава деталь - московське й ленінградське шістдесятництво не зазнало таких репресій, як київське. Що можна було в Москві, жорстоко каралося в Україні. Такий вишуканий імперіалізм.

Кришеник 2016-02-25 / 19:44:35
Читаю автобіографічний "Мій життєпис" п. Миколи Мушинки. Гадаю, це могло би послужити основою для сценарію захопливого кінофільму. Ось де справжній сучасний герой - в прямому розумінні. І разом з тим людина, що являє з себе цілий інститут і культурну інституцію. Людина з прикордоння, етнічного поміжжя українського світу, і Просвітник, і Хранитель, і великий Вчений (автор більше ніж 2000 наукових публікацій). Сам собі Академія. Людина чесна і смілива. Дай йому Бог здоров'я.


Іван Ребрик
Публікації:
Найпотужніше в українському світі слово на вшанування Володимира Гнатюка
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
» Всі записи