Результати

Результати

Результати очікувані. В якійсь мірі вони ілюструють статтю («Про вибори» chorna-gora.at.ua) з минулого номера .  Але дійсність, як завжди, і яскравіша, і драматичніша. Є спокуса вдарити нею об землю та трохи потоптати ногами, скласти на неї всі свої промахи та недопрацювання, вказати на підступність та цинізм ворогів. Багато хто зараз користується цією можливістю. Особливо кандидати та партії, що не пройшли,  «а мали 100% шанси, з огляду на заслуги та чистоту намірів».  

Ми не станемо цього робити, хоча, зізнаємося, спокуса велика. Найперше, не варто додавати гіркоти, по-друге, через емоції картина завжди викривлена і спрощена.  Ми пропонуємо трохи абстрагуватися від емоцій та заглянути в глибину, бо саме там ховається суть. А суть ніколи не доводить до відчаю, бо завжди має чим нас потішити.  

А почалося все з того, що  головним рахувальником голосів у Виноградівському районі залишили Грігу, колишнього комуніста, заядлого СДПУ (о)шника, стратега та хімічну зброю місцевих регіоналів. Тим самим поступили так, як Ісус Христос з Іудою, якому довірив носити ящик з грошовими пожертвами. Але Ісус добре знав норов свого підопічного і те, чим він закінчить, ми ж можемо тільки здогадуватися, що чекає Миколу Михайловича в майбутньому.  

За Ісусом ходили вірні учні. Так, як ходять за правдою, чесністю, з добрими намірами та надією на краще майбутнє. Уважно слухали, вчилися, проповідували. Ходили босі, як і Вчитель, охоче демонструючи пазухи, за якими ні каміння, ні лукавого чогось, ні якогось дріб’язково меркантильного не спостерігалося,  тільки гаряче бажання служити Істині та людям.  Проповідували та агітували разом з учителем за Царство небесне, раділи разом з простим народом чудесам та знаменням, день від дня все більше стверджуючись у вірі та переконанні  в можливість того Царства на землі. Ісус говорив своїм учням: ось наближається день свята – Вибори в Єрусалимі. Правду там зрадять, віддадуть в руки вбивць, і вони будуть Її розпинати аж до смерті. Ненавидять вони Правду, заздрять і бояться, мають свою, фарисейську, земну, загальнодоступну. Але не бійтеся, Мою Правду вбити не можна, через три дні вона воскресне… А ще говорив: Царство моє не від світу цього, зрозумійте це, мусите зрозуміти, прийдеться зрозуміти. Учні слухали і то лякалися, то знов втішалися, марячи та мріючи про Царство, в якому вони будуть обрані народом керувати, порядкувати, Царю допомагати, сидіти по праву, та  ліву руку… 

Настав день виборів. Петро Олексійович Пилат вивів перед народ зрадженого Ісуса та розбійника-вбивцю Варраву. 

- Ну, кого обираєте?!  Хто вам більше до душі?! А в цей час між народом  снували  слуги фарисейські і кому 300, кому 400, а кому й 700 гривень засовували в кишені зі словами: Варраву, Варраву обирай, він наш, він свій, бери гроші та голосуй!

І закричав народ: - Нам Варрава до душі! Його хочемо! Його обираємо! - А що робити з Ісусом, невже розіп’яти? - Розіпни Його! І нехай кров Його буде на нас і наших дітях! Видав Петро Олексійович народу Варраву (кого вибрали, того вибрали, все було демократично й чесно, європейські спостерігачі претензій не мають), Ісуса ж віддав на муки… н-да…  і пішов мити руки, думаючи про те, як дипломатично вдалося вийти з цієї непростої ситуації: і народу вгодив, і імператору, який поставив його в цій варварській країні урядувати, ну а Він… Та Він все-рівно Воскресне. Про це ж всі знають. Вірні учні через страх та відчай,  через самокартання  та покаяння,  аналіз помилок та смирення, через терпіння та  очищення  доросли до Воскресіння. Позбулися марень і мріянь, набули Духа та віру незламну і стали апостолами Нової України.   Є гарні новини і для розбійників. Адже один із розіп’ятих, що був по праву руку від Ісуса, таки Спасся. Після того, як покаявся.

Володимир Мочарник, Закарпаття онлайн.Блоги
30 жовтня 2015р.

Теги: вибори, Ісус, Варрава