Розумні генерали

У гарячі дні української Єврореволюції (чи вже й повстання) приходить на думку цікава паралель із Помаранчевою революцією на Закарпатті. Зокрема, це стосується постатей двох нинішніх високопоставлених генералів міліції – Василя Варцаби та Віктора Русина.

Розумні генерали

Десять років тому перший очолював УМВС в Закарпатській області, а другий був його першим замом. Саме вони «курували» сумновідомі мукачівські вибори, де вперше в Україні були апробовані такі технології, як викрадення і знищення бюлетенів, підміна протоколів виборчих дільниць і застосування тітушок. Тоді ще останні, правда, не мали такої гучної назви, а були просто бритоголовими, що громили дільниці й били спостерігачів.

Ще більшою мірою зловживання правоохоронних структур на Закарпатті проявилися під час виборів президента 2004 року, коли запанував кривавий терор не тільки проти активістів, але й народних депутатів України, яких по-звірячому били тітушки, що діяли у згоді з міліцією. Василь Варцаба і Віктор Русин разом із керівником облдержадміністрації Іваном Різаком були найвірнішими прислужниками Віктора Медведчука, тодішнього глави адміністрації президента, на Закарпатті.

Не дивно, що після перемоги Помаранчевої революції обидва високопоставлені міліціянти одразу подалися «в біги». Генерала Варцабу Ужгородський районний суд навіть оголосив у міжнародний розшук за вчинені злочини. Він виявився в Росії, де його проголосили мало не «жертвою політичного переслідування». Натомість його права рука Віктор Русин, до якого теж виникли питання, тихенько пересидів правління Віктора Ющенка на Дніпропетровщині, працюючи у приватній охоронній структурі.

Так і закінчили би ці невдахи свою кар’єру в глибокому забутті, якби на владний олімп не повернувся Віктор Янукович. Закарпаття було шоковане, коли відразу після обрання останнього, із небуття виплили прізвища Варцаби і Русина. Першого було призначено керівником УМВС в Івано-Франківській області, а другого – в Закарпатській. Вже тоді подумалося, що режим готується захищати себе від народу найкривавішими методами. Через кілька років Міністерство внутрішніх справ зробило рокіровку: Василя Варцабу призначили на Закарпаття, а Віктора Русина – на Вінниччину.

І ось наступає час «Ч»: народ стомився від президента, його «стабільності» і «почую кожного». Корупція, зажерливість, політична сліпота і глухота виводить тисячі людей на вулиці, в тому числі й у Вінницькій та Закарпатській областях.

Але диво дивне: колишні умілі «технологи по-медведчуківськи», вірні «сторожові пси» режиму нині себе поводять зовсім інакше. Їх просто не впізнати. Ні тобі тітушок, ні побиття людей, ні навіть відкриття кримінальних справ, як це мало місце в Черкасах, Сумах, Дніпропетровську тощо. Ба більше, і Віктор Русин, і Василь Варцаба неодноразово виходять до народу, спілкуються з активістами перед телекамерами і запевняють, що репресій не буде.

Важко повірити, що це ті самі люди, котрі так незаконно діяли на користь влади 10 років тому. Дійшло до того, що коли Віктора Русина днями призначено на посаду начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС, то вінницький Майдан ледь не висловлював йому подяку за людське ставлення до протестуючих. А Василь Варцаба на чолі закарпатської міліції в Ужгороді прийняв присягу на вірність народу. Цікаво, що в обох областях облдержадміністрації були захоплені протестувальниками практично без жертв і активного спротиву міліції.

Ось так п’ять років глибоких роздумів у вимушеній ізоляції можуть кардинально змінити психологію. На відміну від тих, хто нині готовий бити і навіть вбивати людей заради вислуження перед начальством, ці генерал-майори міліції вже знають, чим це все рано чи пізно закінчується. А тому вибрали правильне рішення. Досвід – справді найкращий учитель.

                                                                                       Радіо Свобода

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
23 лютого 2014р.

Теги: генерали, Варцаба, Русин

Коментарі

Дюсі... 2014-02-26 / 13:54:35
Ці двоє "НАЄБУТЬ" половину чесного народу, а якщо ми прагнемо змін і переходу до європейської держави, то це можливо лише без НИХ, їх "ТІТУШОК" та їх вірних псів, які при зміні влади міняють "ШАПКУ", а їхні думки, дії та побори залишаються такими ж як і були до цього. А ТОМУ НАРОД УКРАЇНИ ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ "БАНДУ ГЕТЬ" і тільки так можна щось змінити.

знайомі знайомих 2014-02-25 / 15:19:03
Русин і Варцаба - МОЛОДЦІ!!! Щастя Вам і Вашим дітям.

Йой, не лиш щастя да здоровля ай многіє літа на вічні віка, бо вто сут истинні мученики, бо вто сут истинні постраждальці, бо вто сут истинні і правдиві як уся сарака міліційка наша, бо й ми пумитанючко сме щи раз попри милицийку люде, бо й красти нам дає і брихати, сигінятка наші.

Як тути ся спириживали, як уни ся виривали, а які красні дари у циркувь уднесли.

Напудьтися чиляде, вас гута вбила, а станьте в колінки спирид сигіняток милициштику, бо ди вас цирків мутинка діє кополу побитих.

знайомі 2014-02-24 / 13:15:38
Русин і Варцаба - МОЛОДЦІ!!! Щастя Вам і Вашим дітям.

Вуйко 2014-02-24 / 08:59:58
Нехай продовжать карні справи по них котрі ще не закриті за 2005 рік

Попередній коментар 2014-02-24 / 07:58:18
Попередній коментар писався не El Che, а до нього :)

El Che 2014-02-24 / 07:56:33
А мені здається, що в самому заголовку -- "Розумні генерали" --вже є достатній заряд іронії по відношенню до колишніх медведчікуських служак. Бо ж "розумними" вони стали після п'яти років переховувань. :)

вінні 2014-02-24 / 03:41:13
Це "ода хитрості короткої пам"яті". Не так давно автор захоплювався та гордився досягненнями України на теренах "НЄЗАЛЄЖНАСТІ" та її 20-ліття. Пиши книжки для дітей, Сашко, це добре...

El Che 2014-02-23 / 23:07:34
Сашко, вибач, але здається, що ти наївна людина. Ці двоє такі ж, як і 10 років тому, зовсім не змінились, тільки стали трохи хитрішими, як стріляний звір!
Цей твій опус слід би було назвати "Ода генеральській хитрості"


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 1Загублені у коханні
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 42Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
/ 6Галина Белей: "Любомир був прикладом безкомпромісного служіння науці"
» Всі записи