Закарпаття онлайн » Блоги » Ярослав Орос

Небесна сотня

Звичайно, про них складатимуть пісні, писатимуть книжки, захищатимуть дисертації. Про них у художніх фільмах відтворюватимуть події Київського майдану. Наголошую, Київського майдану, позаяк нинішні події в столиці цілком і повністю перегукуються з Паризькою комуною. І тоді, і тепер владу у країні перебирає від силовиків і товстосумих виснажений та знекровлений народ. Україна вперше за свою історію перебирає владу у свої руки (Маю на оці перебирає владу у свої руки без отих хитровзвутих і вмить перефарбованих кравчуків, кучмів і недолугих ющенків).

Небесна сотня

Нині влада в Україні переходить під пильне око народу. Народу, який упродовж двадцяти з хвостиком років усвідомив себе одним цілим і спромігся породити покоління нескорених. Їх, однолітків Крут і Красного Поля, намагався підло та не по-чоловічому знищити снайпер-супостат. Як страшно і щемливо сьогодні сприймаєш, коли з велелюдного натовпу у вечірній темряві на Майдані зринають раз по разу над людськими головами труни з убитими, переважно молодими. І долинає здалеку пісня «Пливе кача по Тисині»… Котяться покотом сльози. Рюмсаєш. 

А вже завтра запрацює Верховна Рада й прийматиме нарешті потрібні країні закони-постанови. Та мова, звісно не про них, народних обранців-застранців. Ідеться про тих хлопців з небесної сотні, які вже прямцюють у вирій і покладаються тут на нас, ще живих…

Пливе кача по Тисині 


Народна пісня

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені.
Мамко моя, не лай мені.

Залаєш ми в злу годину,
Ой, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину.
Сам не знаю, де погину.

Погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Хто ж ми буде брати яму?

Виберут ми чужі люде,
Ой виберут ми чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой як же мені, синку, не жаль?
Як же мені, синку, не жаль?
Ти на моїм серцю лежав.
Ти на моїм серцю лежав.

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені.
Мамко моя, не лай мені.

 

 

Ярослав Орос, Закарпаття онлайн.Блоги
22 лютого 2014р.

Теги:

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Р. У. Мпель 2014-07-28 / 22:03:06
Гебешна алкопідстилка-орос шось хотіла сказати...

Марина Алдон 2014-02-25 / 17:40:31
Небесна сотня

Небесна сотня дивиться із неба
На кожного із нас і на Майдан,
Там, біля Бога, вже щитів не треба,
І не тече гаряча кров із ран…

Відважні мужні хлопці українські
Боронять, певно, з янголами рай…
Тепер вони усі – Господнє військо
І моляться за отчий… рідний край…

Небесна сотня мирних демонстрантів
Співає нині гімни для Творця…
Влучити ж можуть кулі автоматів
Не в чисті душі, тільки у серця…

Десь плаче зараз мати чи дружина…
Тут барикада, наче аналой…
Цей не забуде подвиг Батьківщина,
Бо не вмирає в пам’яті герой!

Олександра 2014-02-25 / 14:52:23
Я б назвала цю революцію РЕВОЛЮЦІЄЮ ЧИСТИХ СЕРДЕЦЬ.Коли читаєш останні слова , які вони писали в себе на сторінках , то стає гірко ,бо ми втратили не просто синів України ,а найкращих синів...

михайло 2014-02-24 / 23:27:13
Українці нарід який неможливо здолати.Слава Україні-ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

чужинець 2014-02-24 / 04:02:29
Сивини добавилось. Крізь дірку в блясі, котра стає тобі "гарантом" життя світ сприймаєтся по-іншому. Все сухо, буденно та моторошно до безтями. А бля.і на олімпах?.. Та пішли вони всі!..

Таласса 2014-02-23 / 22:35:43
Щемить серце...болить душа.Та Слава героям невмируща!!!
Ви положили голови за майбутнє країни!!!Майдан забути неможливо.Ви в серці моєму назавжди!!!

Корятович 2014-02-22 / 20:35:34
Чутлива написана стаття - варта гідності автора. Респект і пошана вам Ярославе!