Велика шахівниця Українського Майдану. V

…Десь говориться в староукраїнському збірнику мудрих висновків таке: «Поганий полководець надіється тільки на одні труби, що в бою додадуть воїнам відваги». Цей вислів не сходить мені з думки в днях тривоги… (Володимир Бірчак. Карпатська Україна: Спогади й переживання, 1939)

Нинішня державна українська влада не має найменшого наміру змінювати свій курс чи бодай у чомусь поступатися опозиційному до неї Майдану. Похитнувшись у Вільнюсі, вона після Москви знову випросталась, роззирнулась і зрозуміла, що дасть собі раду з Майданом, упевнилась, що може вистояти перед зовнішнім европейським, американським та російським натиском – з кожним у свій спосіб. Демонстративно оскалившись на своїх неслухняних підданих, зблиснула іклами репресивних законів щодо основних громадянських прав: на мирні зібрання, акції непокори, свободу слова та доступу до інформації.

Неодноразово апробовані Сім’єю на "демократичність" технології перемог на виборах усіх рівнів дають їй, таким чином, підстави розраховувати не лише на наступний Президентський термін, але й на подальше утвердження обраного курсу. Що тут скажеш? Перспектива дуже реальна.

Фалангу вирівняно, бойові ряди тісно зімкнуто до наступу. Перед такою потугою встояти складно. А її треба перемогти.

Отже, усі надії покладаємо на Майдан.

Згортання Майдану, навіть під тиском уже підписаних Президентом законів, не віщувало б нічого доброго. Тривання його в нинішньому статусі рано чи пізно також приречене на сумний фінал. Зараз не час для емоцій, якими б оправданими вони не були. На часі – виважені прагматичні кроки.

Проблема смислів переслідує Майдан від самих початків. Теза про народження громадянського суспільства, здатного до самоорганізації, може залишитися красивою тезою як невдала героїчна спроба.

Евромайдан став заручником невиразності власної ідеології, яка ще й нині не артикульована чітко. А вона мусить бути. І мусить бути ефективною в принципі. В Україні достатньо державницьких умів, котрі можуть запропонувати реалістичну програму перемоги.

Криза дієвих та ефективних кроків Майдану може бути вирішена шляхом чіткого політичного визначення становища влади і опозиції.

А це означає, що мітингові гасла треба трансформувати в юридично-правові формулювання. Не важливо, як документ буде названо: резолюцією, маніфестом, універсалом чи ще якось, лише це має бути задокументована перед українським народом та світовою спільнотою політична декларація позиції та мети Майдану.

Оскільки такий крок очевидно суперечив би чинному законодавству України, то Провід Майдану мав би нарешті структуризуватися, функціонально ієрархізуватися, набратися мужності й офіційно взяти на себе всю повноту відповідальності за проголошення та реалізацію громадянським суспільством програми подолання політичної кризи в Україні.

Це – преамбула усіх інших кроків. Це – точка, від якої можливий відлік. Це правова можливість надання Майданові революційного смислу. Після цього появляться інші смисли: страйків, бойкотів, актів непокори, мітингів, маршів, демаршів. За такої умови й загальна мобілізація українського громадянства матиме смисл, а Майдан – реальне призначення.

Сьогодні в Україні ще є потенції для правового утвердження громадянського суспільства, в тому числі й через декларування особистих переконань одиницями.

В короткому часі така можливість може зникнути надовго.

18 січня 2014р.

Теги:


Іван Ребрик
Публікації:
Найпотужніше в українському світі слово на вшанування Володимира Гнатюка
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
» Всі записи