Велика Українська груднева революція

Усвідомлюю, що сьогоднішня подія в Києві і не ввійде в історію під такою назвою. Це мій експромт, що виник від почутого і побаченого сьогодні в Києві на вулицях-майданах серед багато-багато-багатотисячного гурту порядних і свідомих громадян України, що прибули до столиці зі всіх куточків нашої багатостраждальної держави…

Велика Українська груднева революція

Я щойно повернувся з  нашого Євромайдану, де залишилось кілька десятків тисяч  людей, більша частина з яких там проведуть усю ніч, якщо, не дай  Боже, не прийдуть за північ київські «комунальники» під охороною кримсько-луганських беркутівців у супроводі  сотні тон (цю агресивну біомасу не можливо рахувати на одиниці, як людей) тітушок. Скоріш за все всі ви знаєте, що і як відбувалось в Києві сьогодні. Скажу тільки, що у 2004 році на «помаранчевій» ні разу одноразово не збиралось стільки людей на майдані. Що і як було - епізодами і уривками…

На початку 12-ї  біля пам’ятника М.Грушевському я по домовленості зустрів групу закарпатців, приїхавши на всенародне Віче. Уже в цей час (за годину до назначеного зібрання в парку Т.Г.Шевченка) до Тараса добратися було неможливо, бо всюди щільно стояли-рухались люди з прапорами-прапорцями-стрічками-кокардами з українською, європейською і партійною символікою…Це не був натовп, це був НАРОД,  Старші і старі, молоді і молодь, і, що дуже знакове, багато малих дітей і діточок з батьками-мамами… І, не дивлячись на те, що о 4-й ранку якийсь київський «суд» заборонив проведення масових зібрань в центрі столиці, рівно о 12-й народ двома суцільними колонами від парку Шевченка по бульвару Шевченка вирушив на Хрещатик, далі на Євромайдан. Хрещатик в деяких місцях сягає ширини 100 метрів. Весь цей простір щільно зайняв живий людський потік. Все тихо, спокійно, не видно ні одного беркута-міліціанта.  Тільки періодично скандують різні гасла. Зокрема такі – «Ми – Європа»,  «Зека – на нари», «Україна-Україна!», «Україна – єдина родина», «Я-не-ка на йолку»,  «Банду – геть», та ще інші-різні…

Приємно, що серед земляків-закарпатців, крім «київських», зустрів групи людей з Хуста, Рахівщини, Виноградова, Великої Копані, Ужгорода й Мукачева, Сваляви… Група нашої (закарпатської) київської молоді з транспарантом «ЗАКАРПАТТЯ» з гербами по краях «світилася» в центрі майже міліонного Віче. Один із наших молодих увійшов до робочого щтабу Віче, де буде підтримувати зв’язок з земляками…Поки що наш, закарпатський намет зі всіма «причандалями» знаходиться в машині і буде встановлений, як тільки буде вирішено, де і коли можливо розгортати намети. Там буде наш, закарпатський «мікроштаб». Згодом, можливо, буде ще щось наше, закарпатське на Євромайдані…

А поки-що Центральний штаб «революції» знаходиться в центрі Києва в Будинку профспілок, який профспілки передали в користування  Штабу на самому початку Віче. До речі, у розпорядженні народу (Віче) знаходиться і будинок Київради, де люди можуть зайти погрітись, попити чаю-кави… Тут же розміщені наші лікарі, медпункт, «швидка»…

Не буду говорити про «хід Віче», скажу тільки, що на початку з глибокою, духовною і душевною промовою звернувся до народу Моральний авторитет України Кардинал Любомир Гузар, лідери партій і опозиції, Руслана Лижичко і Святослав Вакарчук (до речі, наш земляк, з Мукачева), пан Качинський (брат загиблого в Росій Президента Польші Качинського), заступник Голови Європарламенту (поляк, забув його прізвище..)

…Що і як буде далі – не знаю, як і ви. Не думаю, що влада «просто так» уступить «своє»… Але, гадаю, що вже «На майдані, коло церкви…. іде!»

м. Київ, 1-2 грудня 2013 р.

02 грудня 2013р.

Теги: Майдан