Нестор Шуфрич. Частина 2

Нестор Шуфрич. Частина 2

Повернення блудного сина

Відразу після успіху в Черкасах Н.Шуфрич повертається до Ужгорода і влаштовує тут прес-конференцію. Очевидною метою було похвалися своїм тріумфом, а також підтримати В.Погорєлова, який висувався владою на посаду мера. Але переважна більшість присутніх на ній журналістів не підтримали радісного настрою Нестора Івановича, а навпаки, засмутила його. «Я так розумію, що для того, аби виграти вибори в Ужгороді, треба бути судимим», – намагався іронізувати Н.Шуфрич, натякаючи на своє протистояння з С.Ратушняком. «Напевно тому Ви підтримуєте Віктора Погорєлова», – підловили його журналісти. І щойно обраний депутат змушений був незграбно виправдовуватися.

Тому переможного повернення у закарпатську політику не сталося. Хоча Н.Шуфрич й привіз сюди деяких політтехнологів, які кували йому перемогу в Черкасах. Зокрема, вони намагалися зняти з перегонів П.Чучку, але невдало. Втім, певні дивіденди від своєї активності Н.Шуфрич здобув. Зокрема, В.Черепаня став одним із заступників мера В.Погорєлова, а згодом й «губернатора» І.Різака. В цей же час Н.Шуфрич придбав й колись закрите обкомівське мисливсько-рибальське господарство «Дубки» та знамениту «дачу Хрущова». Однак після мукачівської епопеї остаточно перетворився  на антигероя громадської думки Закарпаття.

Ще у першому раунді двобою, коли висувався В.Петьовка, Н.Шуфрич персонально тиснув на суддю, щоб зняти головного фаворита з виборів. Паралельно, привезені технологи намагалися застосувати черкаський сценарій підкупу. Не вийшло. Чи мукачівці виявилися хитрішими – брали гроші, а голосували інакше, чи їх просто розкрадали, але результат вийшов не на користь СДПУ(о). Тому необхідно було задіяти львівський Сихівський суд, який, втім, також успіху не приніс. Нарешті, лише важка артилерія у вигляді указу Л.Кучми, підготованого В.Медведчуком, відмінила волевиявлення громади.

Відтак були призначені нові вибори, які стали знаменитими на весь світ. Відзначився на них й Н.Шуфрич. Саме йому належала фраза, коли бриті бойовики називалися депутатами різних рівнів і яку тиражували усі засоби масової інформації. Якраз під його наглядом фальшували протоколи, про які потім устами О.Зінченка доповідала слідча комісія Верховної Ради. Однак після того, як Ернест Нусер, спостерігаючи, яка вакханалія твориться навколо нього,  добровільно відмовився від отриманої в такий спосіб посади, СДПУ(о) втратила будь-яку моральну підтримку в області. Відповідно й Н.Шуфрич позбувся практично усіх важелів впливу в краї і відтепер його активність проявлялася лише в інших регіонах країни. Хоча політика не відволікала Нестора Івановича від наукової роботи, бо у 2004 році він захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині».

Боєць з «помаранчем»

Наступним приводом для вибуху кипучої енергії Н.Шуфрича стала Помаранчева революція. Напевно Н.Шуфрич став найяскравішим, хоча й пародійним втілювачем гасла російського політтехнолога Гліба Павловського – «Дать в морду революции».  Вся країна багато разів бачила кадри бійки в ЦВК за участі Н.Шуфрича з оголеним торсом. Це сталося в день, коли прихильники В.Януковича хотіли організувати десятки додаткових виборчих дільниць в Росії. Тому бурхлива участь в цьому невгамовного Нестора цілком закономірна.

Потім лише керівник особистої охорони В.Ющенка Є.Червоненко врятував його від розлюченого натовпу, коли Н.Шуфрич у відчаї на своєму джипі врізався в колону демонстрантів і збив одного з учасників. А відколи В.Януковича перестав підтримувати начальник його публічного передвиборчого штабу С.Тігіпко, Н.Шуфрич разом з Т.Чорноволом взагалі вийшли на перші ролі. Саме Нестор Іванович без будь-якої юридичної освіти, команди та підготовки представляв інтереси В.Януковича у Верховному Суді вже після повторного голосування. Все це виглядало доволі кумедно, але своїх прихильників в рядах Партії регіонів він знайшов. Зокрема тоді розпочалася його тісна співпраця з А.Клюєвим, яка продовжується й понині.

За поразку у 2004 році найбільш агресивні антипомаранчеві сили спробували взяти реванш на наступних парламентських виборах у березні 2006 року, об’єднавшись у блок «НЕ ТАК!». Основу його склала СДПУ(о) на чолі з В.Медведчуком, а Н.Шуфрич увійшов до чільної п’ятірки. Але фіаско було лише підтверджене, бо по Україні він набрав усього 1,01%. На Закарпатті результат був аналогічним 1,3% і таким чином СДПУ(о) фактично зникла з політичної арени держави та області. Відійшов від активної політики й В.Медведчук, а от Н.Шуфрич разом з кількома одіозними її членами, такими як М.Добкін, Я.Сухий, М.Папієв, згодом перейшли до Партії регіонів.

Слід зазначити, що на одночасних місцевих виборах Н.Шуфрич балотувався у парламент АР Крим, Донецьку обласну та Одеську міські ради. Причому в Криму та Одесі виграв і в результаті став депутатом Верховної Ради Криму. Але сама географія балотування дуже яскраво свідчить про політичні уподобання та електоральну базу Н.Шуфрича.

Наприкінці 2006 року Н.Шуфрич стає міністром з надзвичайних ситуацій в коаліційному уряді В.Януковича. Заступник голови фракції Партії регіонів Є.Кушнарьов тоді заявляв, що призначення Шуфрича міністром по квоті ПР не було наслідком міжпартійних домовленостей, а пояснюється близькістю позиції Шуфрича до ПР і що фракція віддала свою кадрову квоту позапарламентській партії на прохання прем’єра В.Януковича. Як би там не було, але це суто політичне призначення свідчить, що такі бійці Партії регіонів потрібні. Тим паче, що незабаром Н.Шуфрич не лише стане членом партії, а й увійде до її чільної п’ятірки на позачергових виборах 2007 року.

На посаді міністра він запам’ятався хіба популярним жартом, що найбільшою надзвичайною ситуацією в уряді є сам Нестор, та коли під час величезної пожежі в Херсонській області  разом з президентом В.Ющенком штовхав застряглу вантажівку.

Але дуже швидко Шуфрич знову змінив статус міністра на депутата і в 6-й каденції став одним з найактивніших лобістів широкої коаліції ПР і БЮТ для зміни Конституції, перенесення президентських виборів в парламент і таке інше. На цьому ґрунті навіть жорстко розсварився зі своїм давнім бізнес-партнером М.Рудьковським та С.Льовочкіним. Це була типова змова пострадянської номенклатури з метою вивести політику з публічної сфери та увіковічити своє панування за зразком Росії, Білорусі чи Казахстану. Зрозуміло, що Н.Шуфрич тут виступав лише у ролі гвинтика складної бюрократичної системи, корні якої залишаються в Москві. Й тіньовим режисером цього дійства в Україні, безперечно, був В.Медведчук. Але суспільна організація нашої держави все-таки значно відрізняється від російської, тому змова не вдалася. Однак на цьому спроби поставити українців в стійло не припинилися. В.Медведчук став активним учасником сумнозвісних газових переговорів, за які тепер засуджена Ю.Тимошенко. Хоча це вже дуже прихована політика, одним з провідників якої увесь час залишається Н.Шуфрич.

Після обрання В.Януковича президентом закарпатський нардеп повторно займає крісло міністра МНС. Хоча всього на кілька місяців, бо має серйозних противників в оточенні президента і був відправлений у політичне заслання заступником голови РНБО. Завдяки А.Клюєву у 2012 році знову включений у прохідну частину списку Партії регіонів та стає народним депутатом. Однак його активність у цьому парламенті значно менша в порівнянні попередніми. Мабуть єдиний раз він був помічений ЗМІ, коли виступив з різкою критикою євроінтеграційних устремлінь Партії регіонів і навіть заговорили про загрозу розколу та виокремлення групи противників підписання договору про асоціацію.

Хоча після відомої зустрічі В.Януковича зі своїми однопартійцями у кінотеатрі «Зоряний», коли президент попросив встати тих, хто проти асоціації і ніхто не піднявся, активно почав виправдовуватися, хоча й не заперечує свого негативного ставлення до Європейського Союзу. Тим паче, що прямо зізнається, що делегований у Партію регіонів своїм другом В.Медведчуком. Це й визначає його положення в партії як доволі хитке. У зв’язку з призначенням А.Клюєва начальником штабу президентської кампанії В.Януковича, можна прогнозувати, що Н.Шуфрич буде активно використовуватися для мобілізації проросійського електорату, роздмухування антипомаранчевих настроїв і таке інше. Втім, самостійним політиком Н.Шуфрич ніколи не був і не може стати за визначенням.

А зміст його політичного психології чудово характеризують слова багаторічного патрона В.Медведчука: «Я дійсно багато знаю, але не переконаний, що є сенс розповідати. Я взагалі не переконаний, що все потрібно розповідати до кінця. Якщо б люди взнали всю правду, то вони би прокляли владу – і стару, і нову». Тобто, ми тут наверху багато знаємо і вирішуємо, а вам, холопам, знати зась, бо це зашкодить дитячому розуму. Це типовий феодальний підхід, який в сучасному світі усіма засобами намагається зберегти «русский мир».

22 вересня 2013р.

Теги: Шуфрич

Коментарі

іван 2013-10-03 / 13:31:18
ВИБОРЕЦЬ_це колишній директор державного архіву області.

земляк 2013-09-26 / 18:19:24
Ну, обідили антиєвропейського ловеласа - однозначно!
Тобто, зовсім випустили "амурні походеньки" нардепа Шуфрича, коли останній роз'їжджав по Ужгороду на чесно заробленому джипі та затягував до нього... місцевих дівчат!

Й ще. Було б здорово, якби автор розказав: чому Нестор-"європеєць"... не любить Європи?
Чи не тому, що був, буквально вигнаний (кілька разів!) звідти за... порушення місцевого законодавства?

Faust 2013-09-26 / 00:19:45
Пане Слов'янине, напишіть і обгрунтуйте ті запитання, з якими "перо Пащенка" могло би звернутись до Віктора Івановича. І ще - Ви, пане Слов'янине, дійсно слов'янин? Чи - так собі, всюдусуща ґнида?..

Слов'янин 2013-09-25 / 20:22:06
Мені, як завше, подобається перо Пащенка. Коли кінець-кінцем це перо торкнеться Віктора Івановича? Обєктивним потрібно бути від початку до кінця.

тисовчан 2013-09-24 / 22:56:37
а також оператор
агенції Ройтерс
,боялися на камеру
бити Шуфричу морду

тисовчан 2013-09-24 / 22:49:13
шуфрича захистили
хлопці з ПОРИ,а не Червоненко я тому свідок

виборець 2013-09-24 / 19:19:36

«Чтобы заработать на жизнь – надо работать. Но чтобы разбогатеть – надо придумать что-то другое». (Р.Ахметов)

Шановний пане Пащенко, я дякую, що Ви просто не видалили мій коментар, а навіть знайшли час мені відповісти.

Ви пишете для масової аудиторії відвідувачів сайту ЗО. На мою думку, провідного та найпопулярнішого сайту Закарпаття. А я лише один з його багатьох читачів та коментаторів (до речі, не завжди «благодарних»!), який заради ще більшої анонімності навіть немає свого постійного ніку.

Я скромно оцінюю свої здібності щодо журналістики, тому не бажаю бути черговою амбіційною, але безбарвною посередністю. Навіть серед блогерів. Тим більше на Вашому фоні.

Це було щодо анонімності. А щодо «жовтої писанини»…

Все, про що я писав, взято не з і-нету, а з подій власного життя. Я вже прожив достатньо років, щоб мати власну думку на ті, чи інші події, і не створювати собі кумирів.
Колись по роботі я пересікався з багатьма майбутніми закарпатськими політиками, які на той час накопичували (далеко не «прозоро» та «по-європейськи»!) первинний капітал для політичного старту в столиці України.

Крім того, за своє життя я достатньо заробив, щоб заради грошей співати комусь дифірамби чи когось «мочити».

Тому можете сміливо сприймати мої коментарі, як автобіографічні. І саме це мені дає право, ще раз наголосити:
«Ну, не «росли», ні Ратушняк, ні Шуфрич, класичними європейськими політиками у той час, як Ви намагаєтесь їх представити.

Це звичайні «джентнельмени удачі», яким просто вдалось вижити в кривавих кримінальних сутичках 90-х років, і під «блатний шансон» стати мерами, нардепами, міністрами.
Проте справжню ціну їх «здобуткам» пам’ятає багато закарпатців того покоління.»

Мені теж вдалося «вижити» в ті часи, заробляючи не «по-європейськи», а за відомим висловом Р.Ахметова у епілозі цього коментаря.
Ось саме з таких людей, пане Пащенко, і виходять переконані «аноніми»: грошей вистачає, за славою не женуться, але дітей та онуків хочуть виховувати на інших прикладах.

P.S. Про всяк випадок, щодо «жовтої преси» на майбутнє:
до цих пір їжджу у Завидово за грушівкою, в Арданово за сливовицею, у Н.Коропець за ийперкою (з шовковиці), а у Бобовище за білим сухим вином, звичайно підтримуючи контакти з друзями свого та старшого віку з цих сіл.

Віктор Пащенко 2013-09-24 / 13:41:52
Шановний виборцю. Добре відчувається, що освіту Ви отримували у країні Рад, чим і полюбляєте займатися. А чому б Вам особисто не вийти з під анонімності, не розпочати писати кримінальні історії, якими кишить Інтернет та стати самостійним блогером. Я займаюся іншим. Жовту писанину мені навіть важко читати, а не те що продукувати. Напевно не вистачає жовчі. Але десь її надлишок. Вперед! :)

виборець 2013-09-24 / 02:09:31

Читаючи черговий розділ автора про Н.Шуфрича, ловлю себе на думці, що мова йде про якусь видатну самостійну політичну фігуру української сучасності.

Добре хоч що про заочну освіту, наукову «значимість» теми кандидатської «феномену» української політики було згадано. А так, ще трохи, за автором - і Н.Шуфрич мало не «білим комірцем» виходить.

Я до того, пане Пащенко, що з описом про стійкі кримінальні зв’язки Н.Шуфрича у Вас знову якось не склалося.

Про бригаду Андрікана та її ролі у «політичному» житті Н.Шуфрича в Ужгороді - я вже згадував у коментарях до попереднього розділу.

Ну, а якщо вже автор описав події мукачівських виборів, то чому тоді не прозвучало прізвище кримінального «авторитета» з Мукачева Пауля (тоді помічника губернатора І.Різака з трьома судимостями (!)), який відіграв визначну роль у тих виборах?
А згодом, виключно на показах якого (!), і був засуджений І.Різак?

Якщо продовжити кримінальну тему тодішньої СДПУ (о) на Закарпатті, то не можна не згадати ще одного молодого «бійця» (з мукачівської «команди» Кобили), шовгора В.Медведчука, В.Чубірка – опонента В.Балоги на останніх виборах до ВР України, який вже на цих виборах разом з Блюком створили останньому на Мукачівщині чимало проблем. Нагадуючи В.Балозі, що ці вибори – продовження виборів 2004 року.

Андрікан, Паульо, Чубірка - це лише список «плечей» Н.Шуфрича, які засвітились на виборах, як на Закарпатті, так і в Черкасах (!), так і в Криму (!).

А кримінальна війна за «Дубки», «Хрущьовську дачу» з ужгородським «бізнесменом» на конфіскаті М.Писарчуком («Ізумруд») при О.Анталу, який на той час (після В.Черепані) очолював «Укрспецюст», і в 2002 році, після заочної «бурси» Ф.Ващука та Рати, став кращим юристом року (!)?

А «перехід» до Н.Шуфрича ОСК «Закарпаття» (згодом ФК «Закарпаття») через далекого до футболу Є.Дорошенка?

Пане Пащенко, ще раз Вам смію, по-аматорськи, порадити перечитати кримінальну хроніку тих часів.

Ну, не «росли», ні Ратушняк, ні Шуфрич, класичними європейськими політиками у той час, як Ви намагаєтесь їх представити.

Це звичайні «джентнельмени удачі», яким просто вдалось вижити в кривавих кримінальних сутичках 90-х років, і під «блатний шансон» стати мерами, нардепами, міністрами.
Проте справжню ціну їх «здобуткам» пам’ятає багато закарпатців того покоління.

Будь ласка, зверніть на це увагу при «життєпису» третього презентованого Вами персонажу.

ВАК 2013-09-23 / 08:17:48
Н.Шуфрич
у 2004 році він захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині».

Лілія Гриневич-голова Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти
У 2005 році захистила кандидатську дисертацію «Тенденції децентралізації управління освітою в сучасній Польщі».

А в Україні вже усе досліджене і науково-захищене? Нема проблем для вивчення?

Знающий 2013-09-22 / 20:35:52


ШУФРА просто є *********ом свого Медведчука Босса і ниякий ун не ригго аннал а СДПУОШНИК клятий



Віктор Пащенко
Публікації:
/ 6Вибори в Словаччині: Притча про вовків
/ 4Символіка Незалежності
/ 14Перемога розуму над інстинктом
/ 36Мукачево. "Падіння" Турула
/ 4Коса на камінь. Рух підтримки закарпатських військових проти правоохоронців
/ 5Орбан як Путін
/ 7До тричі, або Чому Україна вже виграла цю війну
/ 5Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 5Ужгород політичний (післямова виборів 2020)
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 9
» Всі записи