Леґíнь – батько Ісуса

Вивчаючи терен осілості закарпатських бойків і гуцулів, я раптом опинився в безвиході, – а куди ж мені притулити свій Широкий Луг з околицями… Позаяк, знаємо, що гірські містини Тячівщини з Хустщиною начебто виглядають сиротинами межи сими двома народностями. Довго вишукував потрібні матеріали й не натрапив нідé на історичні визначення краю та народність у межиріччі Тересви й Тереблі. Мараморош, Верховина – назви просторові, виражають значно ширший ареал у даному разі.

Римський леґіонер
Римський леґіонер

Знаємо також, що згадане межиріччя слугувало в сиву давнину таким собі Диким вільним плаєм для випасу худоби й овець румунам, або ж волохам. Отже, тут колись розкошували волохи. Візьмемо, наприклад, сусіднє з Широким Лугом село Новоселиця, що дотепер береже пам‘ять про свою прародичку – засновницю-волошку. Хоч уже Широкий Луг не поєднує свою долю з нинішніми румунами. Тут пам‘ятають про п‘ятьох засновників-опришків з геть не дакійськими прізвищами. Одне слово, в Новоселиці на Василя кажуть Цильó, а в Широкому Лузі – Циль.

Ось так мандруючи з стародруками Диким вільним плаєм, я раптом опинився в часах Римської імперії, коли набирали найманців до війська, себто в леґіони. [Леґіон – лат. legio (legionis), від lego – збираю, набираю]. Звідси напевне ж і походить означення слова «леґінь», себто парубок.

А найбільше мене зацікавило в пошукових мандрах, чому ж в Тéре-межиріччі так люблять Ісуса Христа. Нідé його так не люблять, як тут. Адже власне межи річками Тересва й Теребля найбільше в краї християнських: монастирів, всіляких сект і вихідців-попів. А ще – що не село, то – три-чотири церкви, й жодної читальні (За Дмитром Вакаровим). І ревно й щиросердно тут бережуть і дотримуються «десяти заповідей», чи то так «кодексу будівника комунізму» (І там, і там наскрізь пронизана одна ж і та  м и с л ь). Власне тут живе справжній комуно-християнський люд. Жодного тобі гріха не скоїв! А який щирий і богомільний…

І закралася в мене сакраментальна думка. Мабуть, Ісуса тут так щиросердно люблять через те, що він їм рідний. Близький, кревний… Є таке в кацапів свято – «Обрезание Господне», а в українців немає, в українців на те – Василя! Дивно, позаяк у Тере-межиріччі дотепер порядкує й переважає по церквах Московський патріархат. І, ой лишенько, до празникування «Обрезание Господне» тут ще не дійшли… 

Проте, ходить потай думка, мовби справжнім батьком Еммануїла (Ісуса), сина Марії з Назарета є ніхто інший, а виходець з Тере-межиріччя, назвемо його умовно Омельком. Дії переходять, коли кордони Римської імперії сягали від Палестини до Карпат. Отже, юний і дужий Омелько, (нині важко сказати), якого він роду-племені був, про національність тоді не йшлося, розкошував з маржиною та вівцями Диким вільним плаєм, і десь та від когось почув, що набирають найманців у римське військо. Й, не довго думаючи (такий тут нáрод), покинув боту – палицю вівчарську, та взяв до рук сулицю, подався в солдати. Привела його доля до Назарета, де й укмітив Маріам, чи то пак Маріку, доньку Якима й Анни: жадібний і голодний до жіноцтва вояка накинувся на сердегу та встругав їй кополя-байстрюка... Й ухилився, відповідно, наш Омелько від батьківства, як часто трапляється з-поміж живчиків-солдатів! А жиди з того й роздули світовий скандал, що набув ознак підступно-мстивої релігії... (Така принаймні ходить думка в Тере-межиріччі).

Омелько немовби відтак повернувся додому й десь під хребтом Красна спочиває його тлін. А юний копол Ісус, перед тим, як узяти на себе роль Спасителя, подався був до Індії на пошуки свого арійського Батька... Та межи трьох сосен заблукав! І тепер щороку напередодні весняного рівнодення має мороку з підрахунками чисел та й зважає на повню (повний місяць). За Вікіпедією: якщо новий місяць раніше за 21 березня, то великоднім вважається наступний повний місяць (+ 30 днів). Якщо великодній повний місяць випадає на неділю, то Великдень святкується наступної неділі.

Проте православний й католицький Великдень використовують різні Пасхалії, що призводить до того, що одне й те ж правило призводить до різних дат. Як і сталося сього року. Наступний рік католики з православними в один день святкуватимуть Великдень – 20 квітня. 2015 р. – католики святкуватимуть 5 квітня, православні – 12 квітня, 2016 р. – католики 27 березня, православні – 1 травня...

Захопившись обчисленням дати Великодня, я й забув про визначення історичної назви краю та народності в межиріччі Тересви й Тереблі. Напевне, слід наректи сю місцину – Батьківщина! Позаяк тут спочиває тлін нянька Ісуса...

 

 

23 квітня 2013р.

Теги:

Коментарі

Anna 2018-06-28 / 11:19:54
Бажаю щоб вам Господь дав трохи мудрості! Моліться...

Василь 2013-04-25 / 22:54:01
кополя-байстрюк - це і є Орос

МѢСТНЫЙ 2013-04-25 / 21:40:52
2До адміна 2013-04-25 / 16:20:50 ("Як би Ви будучи мусульманином і жили в мусульманській країні ... то Ви знаєте самі щоби з Вами стало")

голову кирпичом размозжили - и все дела... а если б в Папуа-Новой Гвинее - то отрезали б яйца и сожрали...

только вот Вы ж вроде хотите быть лучше всяких там дикарей и людоедов. или нет?

васман 2013-04-25 / 17:35:49
адекватна людина такого не понаписує.

Manni 2013-04-25 / 16:59:41


Анонімне хамство. Коментар видалено. Адмін


Корятович 2013-04-25 / 16:53:52
Скільки міліонів українців уже загинуло від кривової руки 'правдивих Арійців' у другій світові війні? А тепер украінський нарід має перебрати місце 'правдивих'? Чи ви думаєти про що ви пропагуєте Ярославе???

Саваоф 2013-04-25 / 16:36:26
О-о-о, справжній християнин - завжди сцикливо-донрщицько- анонімний... :))

До адміна 2013-04-25 / 16:20:50
Як би Ви будучи мусульманином і жили в мусульманській країні допустили такі просто глузуючі думки над ісламом опублікували на сайті, то Ви знаєте самі щоби з Вами стало....А тут просто має бути елементарна повага до віруючого Закарпатського народу, якої не має Ярослав нажаль

Митер 2013-04-25 / 16:16:22
Скільки Ви ще Ярославе свій кощунний гнилий піар будете проводити плюндруючи Ісуса і Християнство

Корятович 2013-04-25 / 06:30:32
Цікаво, що в Україні і в Росії за останніх 20 років намножились так багато псевдо-наукові і цілком не підставні теорії про 'Арійського' походження і правдивого місце батьківщини. Цікаво. тому що історія ясно стверджує що український і російський націоналізм складають два зовсім протележні явища і що перші поклонники арійської політичної ідеї в европі цілком не уважали слав'янами як арійцями а як унтерменш який тільки способний для фізичної роботи і зникнення. А тепер, предстоятелі цих двох протилежних національних філософій пробують якось засвоїти цю археїчну назву для себе? Сумно, що так багато з нашої інтелектуальної еліти спускаються на цю порожню філософію і не можуть научитися від Німецької історії до чого їхні мрії їх тягнуть.

Слов'янин 2013-04-24 / 22:04:18
Існує таке поняття як "легендована група". Перефразувавши його, можна сказати, що аналогічно існують "легендовані теорії". Одним з авторів ідей-пасток є Юрій Канигін.

ярослав орос 2013-04-24 / 20:59:50
щодо юрія канігіна та його "путь ариев"... справді, так склалося, що на українських теренах уперше в один рік побачили світ три книжки, що в назвах мали (наголошую, вперше) слово "арійці"... "путь ариев" юрія канігіна, юрія шілова "праотчина ариев" та ярослава ороса "чотирикутна зірка. арійські притчі"...

Корятович 2013-04-24 / 00:14:11
Трошки ви не запізнилися Кощуне вашим особистим пасхальним творінням? 'Великий Арієць' Канигін білше десять літ тому уже відкрив 'унікальні' теорії про Ісуса Христа: 'Галілеї - батьківщини Ісуса Христа. Ці вихідці - галілеяни (одноплемінники Христа) пішли до Дніпра, а звідти - до Карпат і змішавшись із полянами, заснували Галичину...В ЗахіднійУкраїні є повір'я, що Ісус Христос - гуцул.'

Треба вам чогось нового, більш орігінального вчіпитися Славіку, бо скоро буде тяжко вам відчипитися ярлика плагіатом!