Як Москва творить нові народи

В останні роки Росія проводить гучну агітаційну кампанію за визнання українців Закарпаття окремим від України народом. Для цього скористалися давньою самоназвою всіх українців – «русини», яка ще подекуди зустрічається у цьому краї за Карпатами. Російське телебачення, газети, інтернет в один голос раптово заголосили про «геноцид» русинів Закарпаття. Місцеві лідери, зокрема, одіозний піп Дмитро Сидор навіть їздив до Москви давати прес-конференцію про те, як їх «гнітить» Україна. (Хоча за історичною логікою саме Кремль поклав кінець дискусіям про русинство у 1945 року, включивши Закарпаття до складу УРСР).

Як Москва творить нові народи

Сюжет про далеке Закарпаття в ефірі державних телеканалів Росії багато про що говорить в умовах путінської Росії. Не дивно, що «русини» під час державного перепису 2010 року таки були виділені там в окрему графу національностей. І що ж ми бачимо за результатами волевиявлення?
 
На 140-мільйонну Росію русинами записалося аж… 225 осіб. (Натомість українцями – майже два мільйони). Враховуючи, що десятки тисяч закарпатців їздять щороку на заробітки до північно-східного сусіда, то це мізер, не вартий і згадки. Але і цю смішну цифру російські переписувачі отримали нечесним шляхом. Бо графа «русини» у звіті Держкомстату Росії розшифровується так: «(бойки, буковинці, гуцули, лемки, підкарпатські русини, рутени)».
 
Яким чином гуцули, що в переважній більшості мешкають в Івано-Франківській та Чернівецькій областях і мають тверду українську свідомість, опинилися в графі «русини», а не «українці», це лише організатори перепису знають. Те саме стосується й інших етнографічних груп українців – бойків та лемків, які теж живуть переважно на галицькому боці Карпат і мають виразно українську свідомість. Тобто, з політичними «русинами» Закарпаття нічого спільного не мають.
 
Ще дивнішим є включення до графи «русинів» – буковинців. Що це за така етнічна спільнота – сказати важко. Чи це мається на увазі мешканці Буковини? Тоді за ідеєю сюди можуть належати і чернівецькі євреї, німці, румуни, молдавани. Чому вони, на думку Москви, є «русинами» – залишається загадкою. Таким самим дивним є означення «рутени», яким себе взагалі ніхто не називає.
 
Як би там не було, але до цієї окремої графи росіяни записали гамузом усіх мешканців Західної України, що ще раз спростовує теорію про відрубність закарпатців. Але навіть у такому натягненому вигляді цифра у 225 осіб не може не вражати на безмежних просторах найбільшої за територією країни світу.
 
Виділення «русинів» в окрему національність виглядає тим паче дивно, що, до прикладу, чехів і мораван Держкомстат Росії записує чомусь в одну графу. Хоча в самій Чехії їх переписують порізно. І мораван за останнім переписом є там півмільйона. Але для Москви – це виявляється все-одно: що чех, що мораван. От тільки «русини» повинні мати окрему ідентичність. Із цього красномовного прикладу чітко видно політичний підтекст згаданого рішення.
 
Графа «українці» в результатах російського перепису розшифровується так: «(козаки з мовою українською, малоросійці, малороси)». Всі інші самоозначення, як-от знамените «хохли», яким поголовно називає українців пересічний росіянин – сюди вже не підпадає. Як і питомо українські етнічні групи – гуцули, бойки, лемки. Це вже – «русини».
 
Зате у розшифруванні «росіян» («русских») зустрічаємо навіть такі самоназви, як «затундренные крестьяне», «колымчане», «сибиряки», «якутяне» та ще 25(!) їм подібних. Хоча «сибіряки» чи «колимчани» – поняття, вочевидь, географічне, а не національне. І під цим означенням може бути хто завгодно. Однак їх усіх записують до «русских».
 
Виникає два запитання. По-перше, чи оголосить українська влада протест за такий антинауковий і цілком недружній крок Росії стосовно України, включивши українські етнографічні групи в графу іншої національності.
 
І, по-друге, чи будуть в українському переписі створені паралельні графи самоназв росіян як окремі національності? Наприклад, «старовірів», що мешкають в Одеській області чи «кримчан»? Так і в Україні 225 осіб утворили би якийсь новий російський народ.
 
Олександр Гаврош, Радіо Свобода

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
29 грудня 2012р.

Теги:

Коментарі

Михайло Фединишинець - Степану Вашу 2013-01-13 / 19:11:36
Ва-а-ау, какие люди в Голливуде! Добре, при нагоді обов"язково полистаю далі, глибше, уважніше. Бо тоді я просто забіг у бібліотеку. Переконаний, що в нас ще буде нагода серйозно подискутувати. І таке: ім"я Мишанича в мене викликає амбівалентні почуття, а Балега для мене, перепрошую, нуль, великий. До речі, я радий, що й ви спрогресували від Уважного до Ваша.:)

Степан Ваш 2013-01-12 / 15:39:19
Степан Ваш - Михайлу Фединишинцю.
Я радий, що прогресуєте. Ви успішно завершили б "дослідження" і вийшли на чисту дорогу правди, якби полистали "Закарпатську правду" із серпня від "Я - русин"... до кінця 1991 року, коли у грудні завершилася дискусія розлогою підсумковою публікацією за листами читачів.
Тоді б побачили, що за статею "Неорусинство і його інтерпретатори" В. Мельника, надруковано багато грунтовних публікацій, які начисто розвінчують русинство (назову лише серію статей - Балеги і Мишанича). Тоді б відпали усілякі домисли і фантазії не лише з Вашого боку, але й з боку "вихованця" "Закарпатськох правди" Олександра Гавроша, який задля кон"юнктури приплів до появи статей Вашого батька Москву, КГБ, секретаря обкому компартії. Зрештою, це було б корисним усім, хто читав про "Закарпатську правду" і його редактора дрімучу нісенітницю.

Михайло Фединишинець - Уважному 2013-01-12 / 14:58:42
Ви справді уважний! Так, головредом тоді був Степан Ваш, а не Іван Місевра. У мого батька вже склерозик. Зрештою, нічого дивного, адже він часто публікувався, тому й наплутав. До речі, відразу після статті "Я - русин..." з"явилася розлога, з чотирьох подач стаття доктора історичних наук "Неорусинство і його інтерпретатори" В. Мельника. Тоді ж був модний так званий плюралізм...

депо 2012-12-31 / 18:08:13


З такими вітаннями – на тупиковий ресурс до Старости/Жаливи. Коментар видалено. Адмін


Корятович 2012-12-31 / 18:01:01
Дякую вам Слов'янину за ваші гарні і щирі побажання. Якби я вас краще не знав, то може і вас би приписав до космополітів (у вас досить вироблена знання світських культур, а знання локальних діалект, то хіба тільки п. Сорри може порівнятися) Але ще трошічки за скоро всім побажати всего найкращого в новом році, але вам Словянину особисто хотів тепер це зробити!

Слов"янин 2012-12-31 / 16:31:56
Бажаю в наступаючому Новому 2013 році всім коментаторам цього, одного з найцікавіших сайтів Закарпаття, міцного здоров»я, нових професійних та творчих здобутків, гарного стабільного особистого життя, мудрості, завжди світлого мирного неба, процвітання нашої Вітчизни України. Того ж самого бажаю і Корятовичу; хотів також привітати і даякого масона, айбо у найвідповідальніший момент вони вшиткі дагде повтікали з-пуд постілі. Усього найкращого бажаю і Адміну. Він мусить окремо побажати усіляких гараздів своїм різноманітним коментаторам: хто - як не вони піднімають показники відвідування «Закарпаття онлайн»?!

Михайло Фединишинець - Соррі І Корятовичу 2012-12-31 / 13:03:47
Соррі: По-перше, Боже упаси, щоб я комусь у чомусь відмовляв! Ви мене слабо знаєте! Най люди висловлюються, най дискутують, най словесно чубляться. Завважте й таке: я тут полемізую з фантомами, привидами. Приміром, я дуже дратуюся, коли хтось комусь забороняє висловитися. Приміром, одному вже ім"я Боже свербить заборонити вживати в лайливому контексті. Такі б - дай лише їм владу - завтра з усіх творів викреслювали б, приміром, лайки "Бог би тя побив!" або "Грім би тя побив!" і т.п., а післязавтра хапали б людей на вулицях за так звану нецензурщину… По-друге, цитую вас, «в банках їм було відкрито рахунки за пропаганду «русинства». Ха-ха-ха! Так можна стверджувати будь-що!.. Тоді, в 90-ті роки, багато говорилося, що, приміром, Туряниця краде гроші, які надходять на рахунки Общества (пожертви з-за кордону), але, на жаль, доказів конкретних ніхто не навів. Допускаю, що Туряниця міг поділитися з наближеними людьми – і все затихло. Ну і що? Така людська натура! Якби я був при кориті, не гарантую, що також не спокусився б!.. Томчаній і Туряниця виїхали в країни, де вищий рівень життя. І хіба це якийсь злочин? Ну виїхали – та й фану їм у руки!..По-третє, погоджуюся, що заробітчанство і «русинство» (якщо хочете, то можу брати в лапки) – це речі несумісні. Знаєте, скільки в житті сумісних несумісностей! По-четверте, батько керувався кількома мотивами, стаючи свого часу на «русинську» стезю. Один (!) із оних – за голову схопився, коли побачив, хто в горбачовські часи або на зорі незалежности бив себе в груди за демократію, за Неньку…
Корятовичу: Ми з вашим цімбором Васею також зцімборувалися б…

а в т о р 2012-12-31 / 11:43:24

Иосиф Бродский

На независимость Украины (1994)

Книга: Иосиф Бродский. Стихотворения и поэмы


Дорогой Карл XII, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
"время покажет Кузькину мать", руины,
кости посмертной радости с привкусом Украины.
То не зелено-квитный, траченный изотопом,--
жовто-блакытный реет над Конотопом,
скроенный из холста, знать, припасла Канада.
Даром что без креста, но хохлам не надо.
Гой ты, рушник, карбованец, семечки в полной жмене!
Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
Сами под образами семьдесят лет в Рязани
с залитыми глазами жили, как при Тарзане.
Скажем им, звонкой матерью паузы медля строго:
скатертью вам, хохлы, и рушником дорога!
Ступайте от нас в жупане, не говоря -- в мундире,
по адресу на три буквы, на все четыре
стороны. Пусть теперь в мазанке хором гансы
с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
Как в петлю лезть -- так сообща, путь выбирая в чаще,
а курицу из борща грызть в одиночку слаще.
Прощевайте, хохлы, пожили вместе -- хватит!
Плюнуть, что ли, в Днипро, может, он вспять покатит,
брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый
кожаными углами и вековой обидой.
Не поминайте лихом. Вашего хлеба, неба,
нам, подавись мы жмыхом и колобом, не треба.
Нечего портить кровь, рвать на груди одежду.
Кончилась, знать, любовь, коль и была промежду.
Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом?
Вас родила земля, грунт, чернозем с подзолом.
Полно качать права, шить нам одно, другое.
Это земля не дает вам, кавунам, покоя.
Ой да Левада-степь, краля, баштан, вареник!
Больше, поди, теряли -- больше людей, чем денег.
Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза --
нет на нее указа, ждать до другого раза.
С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
будете вы хрипеть, царапая край матраса,
строчки из Александра, а не брехню Тараса.

















Корятович 2012-12-31 / 02:41:08
Михайле - я маю доброго тут (на 'еміграції')друга, подібний до вас в етнічному плані. Народився він у маленькому гуцулському селі 'Кіданш' (з другого боку). Бід неділі до вівторка Вася себе уважає українцем (по лінії матері). Б середу, себе уважає ромуном (у честь своєї покійної жінки). Від пятниці до суботи йде до синаґоги і святкує з єврейськими друзями шабат (по лінії батька). В неділю до 'патріотів' йде переважно до української православної церкви, і часами до греко-католицької. Як бачиш, у мене ніяких проблем спілкуватися з 'космополітами'. А коли уже все ви розяснюєте з дядьком, то дасте нам всім знати що що, і хто кого?.....(я тільки з Васьою цілий день провів, починаючи в церкві а потім у мене святкували, їли пили і колядували!)

соррі 2012-12-30 / 23:11:27


М.Фединишинцю

Те, куди виїжджали "будителі" "русинства", має суттєве значення. Бо їхали туди, де в банках їм було відкрито рахунки за пропаганду "русинства". І те, що ви про це не знаєте, не відміняє суті факту.

Справжнє заробітчанство, відповідно, має іншу логіку і мотиви, а тому нерозумно тулити зменшення населення України до обговорюваної теми. Томчаній і Туряниця їхали не від біди і не на заробітки.

Ваше ставлення до "русинства" значною мірою суб'єктивне через родинну ситуацію. І це зрозуміло. Достатньо вже того, що ви ставитеся до цієї теми значно об'єктивніше за батька і сприймаєте її швидше через призму локал-патріотизму, що логічніше. Але не відмовляйте іншим у власному ставленні. У тому числі і щодо дій вашого батька...


Уважному 2012-12-30 / 22:57:34
Ви не соромитесь Боже імя даремно призивати, така писанина великий гріх отямтеся, адміністрації пропоную коментар видалити це порушує почуття віруючих людей.

УБОРЕЦЬ 2012-12-30 / 21:59:22


Хамство. Коментар видалено. Адмін


Іван 2012-12-30 / 21:19:59
Підтримую уважного, бо Мішко щось колотить...

Михайло Фединишинець - Корятовичу та Уважному 2012-12-30 / 19:35:23
Корятовичу: Знаєте, у мене сім п"ятниць на тиждень. Висловлюючись фігурально, з понеділка до середи я вважаю, що русини й українці - це один народ, а вже з четверга до суботи - два. А коли вип"ю, то мені, як і Полі-бачію, по барабану - один чи два. Бо я мадяр. А коли я вже докус п"яний, то вважаю себе космополітом, громадянином світу...
Уважному: Зателефонував нянькові. Він стверджує, що Іван Місевра. Зрештою, хіба це має принципове значення? Але буду в бібліотеці - з"ясую. Мені вже самому просто цікаво знати...

уважний 2012-12-30 / 18:31:10
Мішку! Так би в чорта очі, як ти розумієшся у тім, що пишеш. На Бога ти приплів сюди Місевру? Коли твуй нянько носився з русинством, як з писанов у Репиннім тайстров, редактором ЗП був Степан Ваш - дуже толковий редактор. А до перед ним ЗП ще редагували О.Коробко та І.Уста. Коли І.Місевра був редактором - нихто і пискнути про русинів не смів. ліпше би ти писав про відлюдника зі Скалки, а в політику не МІШАйся, МІША.

Сусід 2012-12-30 / 17:30:05


Коментар видалено. Адмін


Корятович - Михайло Фединишинець 2012-12-30 / 16:39:48
Гаврош у ці статті дуже переконливо доказує що зацікавліність Москви у русинські справі нічого більше чим спроба роз'єднування українського народу і держави. Підтекст думки його є те що 'русини' закарпаття справді є частиною українського народу.

'В останні роки Росія проводить гучну агітаційну кампанію за визнання українців Закарпаття окремим від України народом. Для цього скористалися давньою самоназвою всіх українців – «русини», яка ще подекуди зустрічається у цьому краї за Карпатами.'

А ви Михайле, як людина видно що дуже зацікавлена цією групою, уже не дивлючисъ не плутання Павла Бедзіря, як ви самі оцінюєти це питання. Чи русини закарпаття складають частину етнічну групу більшого українського народу, чи ви один із тих які вважаєте що ця група становить осібну націю?

Михайло Фединишинець - Бабі Вірі 2012-12-30 / 11:17:26
"Закарпатська правда" - найдемократичніша газета... Анекдот та й годі! Правда, ви додали "на мою думку". Ваша думка шкутильгає на обидві ноги. Шановна, тоді, у 1990-му році, виходило всього-навсього кілька газет - "ЗП", "Молодь Закарпаття" і "Карпаті ігоз со". С*ані районки я не рахую (до речі, і нині офіційні районки - це суцільне страхіття)... Я щойно зателефонував батькови. Так, остання третя подача не побачила світ, бо верхівка редакції ходила на вухах. Так, далі дали слово опонентам, зокрема й професору Павлу Чучці. "Як русини стали українцями" - так називалася його стаття. Батько стверджує, що саме Бабидорич приклався до того, аби кінець статті "Я - русин..." завис у повітрі. Як міні-доказом може слугувати факт, що після всіх суперечок, дискусій ще був матеріал Бабидорича, мовити б, проти мого няня. А за уточнення тиражу "ЗП" дякую. Айно, логічно, що 150 тисяч...

Баба Віра - малим гаврошам та фединишинцям 2012-12-30 / 08:34:53
Гаврик експлуатує свою улюблену тему борця за чистоту української нації. А великий-малий русин фединишинець йому підігрує. І геть обидва сараки запуталися. Один постійно гавкать на Закарпатську правду, не помічаючи історичного факту, що саме ця , на мою думку ,найдемократичніша на той час газета розпочала ДИСКУСІЮ на суспільно-важливу тематику, а не виступила апологетом русинства.Редакція подала всІ запрпоновані Фединишинцем матеріали , так як опісля І його опонентів. МІсевра, царство му небесне, був редактором газети понад півтора десятка рокІв до публікації цього неоднозначного матеріалу, пенсіонер БАбидорич - простим кореспондентом у Дрогальчука, а тираж Закарпатської правди треба поділити рІвно на два !!!!!!!!!!!!

Михайло Фединишинець - Соррі 2012-12-30 / 00:21:43
Слова були пущеними в світ від серця й розуму. Повірте, не все так однозначно, як ви собі уявляєте, як подаєте. Правда, будь-які версії (навіть цідком неправдиві) мають право на життя. Няньова стаття "Я - русин, мій син - русин" базувалася на знаннях крайової літератури, історії. Вона не була висмоктана з пальця, не народилася з нічого! А хто куди виїхав і з яких причин, тут ні до чого. Та й це нікудишні аргументи. Приміром, Туряниця остаточно втік у Словаччину, бо нібито (!) довів до самогубства одну аспірантку... Пане Соррі, не лише русини тікають з України. Здається, японські фахівці спрогнозували, що до 2050 року її населення з різних причин становитиме 30-32 млн. чоловік. Якщо цей песимістичний прогноз здійсниться, то ні українство, ні русинство не будуть у цьому винні. І таке: КДБ багато чого створювало - не лише Общество. І про яке фінансування йдеться з-за кордону? Якби русинський рух фінансувався так, як про це зазвичай пишуть українські петріоти, то він би мав би тут набагато міцніші позиції. Я люблю бути конкретним, а не абстрактним. Пригадую, як сюди колись приїжджав відомий літературознавець Олекса Мишанич і на понтах розповідав в УжНУ байку про Маґочія, мовляв, той мільйон (!) доларів влив у русинський рух на Закарпатті. І левова частка аудиторії цей, мовити б, епатаж хавала. У мене тоді склалося враження, що колишній ревний комуняка свідомо брехав, вигадував, причому на ходу, така собі звичка. Я сидів, слухав цю лажу і просто не наважився заперечити. Точніше не наважився, а чудово розумів, що мене не почули б. Словом, я про це напишу рано чи пізно у постах, а не в коментах. До речі, як про антирусинський онанізм, так і про прорусинський. А натуральний онанізм – це сила!..


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 1Загублені у коханні
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 41Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
/ 6Галина Белей: "Любомир був прикладом безкомпромісного служіння науці"
» Всі записи