Офіцинський, Лемак і стандарти журналістики

Иван ПЕТРОВЦІЙ 2013-07-17 / 23:34:36

Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! Думаву собі, ош мені, хвороті - Иванови ПЕТРОВЦІЙОВИ - час лічитися - в Берегсаський коргаз ! 

Дідо 2013-01-02 / 20:49:27
Тошнить від цих підарасу, коли ж їм вже плювати будуть в писки, замість того, щоб здороватися з цими пєдіками?

Юлія Дуб 2012-12-16 / 23:26:31
Ой, шкода, що до кінця не висиділа. Три години "театрално-постановочних" сцен мені вистачило, щоб зрозуміти, що ще трохи і знудить від завчасно підготовлений людей, які вставали зі "своїми" пропозиціями та кандидатурами написаними на листочках, від непотрібних популістських виступів, від нерівного розподілу часу (Смоланку зупинили на 12 хвилині і дозволили відповісти лише на 3 запитання, Ващук виступав майже годину і ніхто його не зупиняв). Але бачу, що треба було лишатися до кінця, таку розвагу пропустила((( Знаєте, а мені насправді шкода Офіцинського і Лемака - це, напевно, дуже принизливо для професора бути... еммм... не можу придумати адекватне (не дуже образливе слово). Вони певно не чули, що "рабів до раю не пускають".

ужгородець 2012-12-11 / 18:58:46
Офіцинський з Львівщини

Міжгірець 2012-12-11 / 18:47:05
Нежурналісте, ти ще й некомпетентяк. Офіцинський не з Міжгірщини. Зуб вон.

не журналіст 2012-12-10 / 19:36:15
для інф.

Р.Офіцінський (з Міжгірщини), В.Лемак (з Вільхівки Іршавького р-ну) сокурсники по іст.факу з 2 курсу - по чуткам, були відмінниками, але ніколи на факультеті не товаришували, скоріше навпаки. І до останнього часу особливих симпатій один до одного не мали.

Їх сокурсники – професори-історики С.Болдижар та І.Ліхтей, думаю, могли би, при бажанні, більше висвітлити їх шлях в науці.

Як, до речі, і журналіст П.Поліха, і відомий громадський діяч, кандидат у депутати ВР П.Федака, і В.Телеп, який працює в освіті обл.держ.адміністрації – всі вони сокурсники одного випуску іст.факу.

Навряд що скаже В.Фенич (декан іст.факу), який був на курс старший. Хоча…

Панове журналісти, пробуйте, а вдруг!

Senior 2012-12-09 / 16:49:59
Для Віктора : Дякую. Буду біля Rocky Crazy.

Віктор Пащенко 2012-12-09 / 12:17:17
Для Senior. Завтра буду в центрі. 12.00. Rocky Crazy. (Напроти комерційного технікуму)

Senior 2012-12-09 / 11:06:44
Справді сумно, що професори у нас виконуть таку роль.
Ерудиція, інтелект, інтелігентність, порядність у поєднанні зі сміливістю відстояти свою думку - велика розкіш, за яку доводиться дорого платити.
Напевно є винятки серед професорів - хотілося б вірити. Проте після сумнозвісної ректорської епопеї важко знайти бодай якісь нікчемні аргументи.
117 докторів наук - вражає, звучить дуже солідно, ефектно - і жоден не писнув !
Пригнічує інше - всі в унісон співали хвалебні оди. Гаразд, раз вже так сталося, що з вашою дуькою нвіть не дали собі клопоту рахуватися і ви бачите що не в силах щось змінити то хоча б не приймайте участь у цьому перформенсі
Біда коли сумнівній інстинкт самозбереження бере гору над здоровим глуздом

Свобода 2012-12-09 / 09:02:01

Радіо Свобода 08.12.2012
Ми можемо втратити навіть ту журналістику, яку маємо – Рахманін
Журналіст Сергій Рахманін вважає, що легковажне ставлення більшої частини суспільства до того, що відбувається з українською журналістикою, може призвести до її зникнення. Про це він сказав на засіданні ініціативної групи «Першого грудня».

«Журналістика, кажуть, вимагає нових підходів. Але я не знаю, який такий новий підхід вимагає від священика бути блазнем або від політика бути рабом. Журналістика не виконує великої кількості функцій, зокрема й просвітницьку. Те, що сьогодні відбувається з журналістикою, – це не просто соромно і страшно, це небезпечно з точки зору держави», – сказав він.

«Багато людей – людей, до думки яких змушені прислухатися ті, хто сидять нагорі, – дуже легковажно ставляться до того, що відбувається з українською журналістикою. Саме вони повинні привертати увагу громадян і держави до того, що відбувається», – зазначив Сергій Рахманін.

На його думку, «без адекватних медіа вільної держави ми тут не побудуємо ніколи».

«Ті, хто вважають, що замінником може бути інтернет, – мені здається, навпаки. Можна говорити, що інтернет є позацензурним простором. Але інтернет сьогодні ще й серйозно шкодить журналістиці, бо дуже сильно послаблює планку тих, хто намагається бути журналістом», – вважає він.

Як заявив Рахманін, «у нас велика кількість читачів перетворилися на письменників». «Бо навіщо читати, коли можна писати. Ми не можемо чекати, коли кожен громадянин створить власний сайт, буде його єдиним журналістом і читачем, – мабуть, тоді журналістика почне розвиватися нормальним шляхом. Але поки чекатимемо, можемо втратити журналістику, яка все ще є – радше у формі винятків», – каже він.

За словами Рахманіна, сучасна журналістика має бути «рупором самоорганізації». «Без преси не буде самоорганізації. Не буде усвідомлення власних сил. Вільну людину важко купити і важко примусити. Вільна людина відчуває власні сили», – наголосив він.

fedor 2012-12-09 / 02:43:25
Та Офіцинський -ХАБАРНИК, якого ще треба пошукати, запитайте на РГФі, чи істфаку, 100 дол і не менше!!! по ньому СІЗО плаче! А щодо хамства, то це його в газеті "СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТ" навчили! Що тут казати, "Человек Мешающий Обществу" (читайте перші букви!)

Senior 2012-12-08 / 19:05:47
Дякую
Якщо можливо наступного тижня - десь у центрі скажімо біля Едельвейсу - Корадо
Ваш тезка

Віктор Пащенко 2012-12-08 / 18:11:02
Сумно, що професори у нас виконують роль охоронців, а охоронці творять закони у Верховній Раді. Хоча по суті різниці між ними немає. Бо при феодалізмі для звань і кар'єри потрібні не здібності, самодостатність та інтелект, а відданість господарям.
Для Senior. Готовий зустрітися.

Senior 2012-12-08 / 12:18:58
Пане Олеже це дійсно короткий практичний сюжет може навіть методичний посібник Всього дві фрази зате які Коментарі зайві
Не питайте звідки взялися такі діячі
Частково відповідь знайдете в одному з коментарів
"Час Корчагінців"

Заради цікавості перегляньте їх "наукові надбання", скажімо хоча б дисертації - шедеври

... 2012-12-08 / 08:08:53
Ну чому ви так? Зато на КДБ робив. Комсомолець сасівський. Знав кому полизати, кому занести. А ви думаєте як переважна більшість університетських начальничків кар'єру робила? Там справжньою журналістикою навіть і не запахне поки ними пахнути не перестане. Але це для Закарпаття дуже складна проблема.

жур-т 2012-12-08 / 00:34:38
А хто, Олеже, відповісти б мав з кер-ва відділення журналістики? Ю.Бідзіля, який і дня в журналістиці не робив? Чи якийсь інший з тамтешніх журчиновників, які до журналістики мають, як правило, суто теоретичний стосунок?

Олег Диба 2012-12-07 / 19:44:25

Проблема комплексна, а тому я і не робив акцент на жодній зі сторін "конфлікту", обмежившись узагальненим іронічним реченням у врізці. Дійсно, не можу собі уявити, як би пан Роман міг заборонити мені виконувати свій професійний обов'язок у такій ситуації. Про тон цієї "заборони" вже не говорю. Тобто, справді, нагнути можна того, хто готовий нагнутися. Але палиця має два кінці. Для нинішнього керівництва УжНУ характерна закритість у стосунках зі ЗМІ і зверхнє до них ставлення, компенсовані доволі примітивним варіантом піару. А отже, специфічними бачаться ті стандарти журналістики, які не на словах, а на практиці, на прикладі поведінки керівництва вузу прищеплюються від недавнього часу студентам-журналістам УжНУ.

Хотів би почути з цього приводу думку керівників та викладачів відділення журналістики, але, чомусь, переконаний, що не почую... ))

Дмитро Тужанський 2012-12-07 / 16:34:52
Як на мене, то у даному випадку слід звертати увагу не на дещо хамовиту поведінку пана Офіцінського (подіне спілкування, на жаль, вкрай розповсюджене щодня будь-де - чи то в магазині, чи то в громадському транспорті), а на беззубість медіа. Якось важко уявити, щоб один чоловік не надто кремезної статури розігнав юрбу журналістів у ситуації, коли останні мали всі законні підстави на виконання свого редакційного завдання.