Смерть і красне письменство

Я ніколи не горнувся до маститих, я завше мав справу з великими. Звертаюся насамперед до моїх закарпатських побратимів, які щиро й безкорисливо привносять на вітчизняний вівтар Слова свою дань любові незвіданого.

Ростислав Доценко
Ростислав Доценко

Понтів нині стачає не тільки в укрсучліті, а й у суспільстві загалом. Іздрики з бубабістами рулять нашими й так украй ямкуватими дорогами. Література нині обернулася, скажімо, у звичайнісіньку туфту Петра Івана Цильового. Проте…

Слід віддати глибоку шану перекладачам українським на кшталт Миколи Лукаша або Євгена Поповича, які своїм заповзяттям і вмінням валили минулий устрій, і залишили по собі нерукотворні пам‘ятники (За Горацієм).

Перекладачі тих років зробили для утвердження української думки значно більше, ніж нині, вже обскубані по комуністичних таборах й, уже пристосовані до теперішніх реалій левки лук‘яненки з братами горинями…

Бо, той, хто тоді уважно читав переклади послідовників і натхненників Лукаша з  чужинської літератури рідною мовою, той свідомо брав на себе крапульку обов‘язку за сю(ю) упосліджену й недороблену віками націю.

Наразі не казатиму багато…

Днями одійшла у вирій душа Великого українця. Ні-ні… Він ніколи не понтувався! Місяців зо два ми ще з ним бачились у присутності (недавно покійного) Юрка Завгороднього, Дмитра Чередниченка, Олега Жупанського та Сергія Пантюка. Візьми, тоді взяв я на кпи пана Ростислава.

Бо, любив його!..

Умирає красне письменство з уходом Ростислава Доценка.

Шкода, та, проте, й ми не вічні.

Читайте наразі переклади Ростислава Доценка… Принаймні!

Дякую…

26 жовтня 2012р.

Теги:

Коментарі

Мирослава Мацо 2012-11-02 / 17:38:49
Дякую Вам, пане Ярославе, за цей допис... Це болюча тема. Та Бог дасть таланти, майбутні таланти. Ми тут, на Землі, не вічні. Так. Але письменство (коли воно красне) смерть не візьме. Головне, аби народжувалися такі, як Микола Лукаш і ті, кого тут згадуєте...

ярослав орос 2012-10-27 / 18:44:43
Слов'янин 2012-10-27 / 18:28:05
Вибачайте, Ярославе, за мою неошколованість, але будьте-добрі сформулюйте резюме особливостей Доценка, Лукаша та Поповича на фоні "сучасних", штучно розкручених, літераторів-модерністів.

пане, не лукавте, Ви добре ошколований... а, щодо нинішніх метрів українського перекладу, то я б визначив: петра терещука та олексу логвиненка...
принаймні, власне вони й твори, що їх переклали, мені гріють душу...
метафора, безумовно, суть істини... через неї й усвідомлюємо світ...

Слов'янин 2012-10-27 / 18:28:05
Вибачайте, Ярославе, за мою неошколованість, але будьте-добрі сформулюйте резюме особливостей Доценка, Лукаша та Поповича на фоні "сучасних", штучно розкручених, літераторів-модерністів.