Кладовище євроблях і секонд-хенду. Куди йде конфіскована контрабанда? (ФОТО)

- Як правило, усі товари потрапляють на склад через виявлені на митному посту неправдиві дані — чи то про сам товар, чи про його вартість (її зазвичай при ввезенні занижують, щоб уникати сплати податків у повному об’ємі), чи про відправника або отримувача, часом маркування товару не відповідає законодавству України, – пояснює начальник відділу бухгалтерського обліку вилученого майна Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Закарпатської митниці ДФС Наталя Федорович. – Якщо якесь із цього переліку порушень митного законодавства виявляється на кордоні, товар вилучають, запроваджується протокол, потім документи подаються в суд, який виносить рішення. Рішення може бути або про конфіскацію на користь держави, або ж про повернення товару власнику. Увесь цей час товар перебуває на одному з митних складів, загалом термін зберігання за законом – до 90 днів. Якщо мова в подальшому йде про конфіскацію, митниця спрямовує документи до Державної виконавчої служби, у свою чергу представники органів ДВС приходять на склад, описують, арештовують це майно, а потім митниця передає його органам ДВС. Далі це майно може підлягати реалізації, а в разі, якщо це алкогольні напої, вони підлягають знищенню або промисловій переробці; тютюнові вироби підлягають знищенню.

- З початком війни йшла мова про те, аби контрабандні цигарки не знищувати, а, наприклад, передавати на передову хлопцям, адже на цигарки військовим і досі часом збирають кошти волонтери. Поясніть, чому такий алгоритм не діє?

- Цигарки на передову передати неможливо, бо постановою Кабінету міністрів передбачено їхнє знищення. Якщо ці зміни будуть внесені в законодавство, то звісно, – митниця й органи ДВС будуть його дотримуватися – тоді ми одразу почнемо передавати ці цигарки на фронт.

“Секонд”, бренди, кава і горішки під ногами 

У другому ангарі складу бачимо різні типи товарів. Це, переважно, все те, що перевозиться у так званих бусах — здебільшого ці товари везуть малими партіями, а позбуваються їх (а часом через них — і транспортних засобів) через неправильне декларування вартості або перевищення допустимої ваги.

Також на складі зберігаються асорті горішків, кава та капучино, італійське шампанське та біле вино, оливкова олія та оливки в банках, макарони, пиво.

Привертають увагу коробки з брендовим взуттям. Розпаковуємо одну: о, жартую, розмір – якраз мій. Сміємося разом, але за добрими чоботами жіноче серце жаль таки бере.

- А ще гляньте отут, це з недавнього поповнення, – каже Чаба Сабов. – Ми самі були в шоці, коли нам сказали, що пара таких кросівок коштує 10 тисяч гривень. Бренд Baldinini, тут їх 123 пари. Також у цій же партії були дорогі брендові спортивні речі (курточки, майки, лосини).

- Яка доля цих товарів? – цікавимося у митників.

- Конфісковані продукти харчування забираються на знищення, митниця передасть їх органам ДВС, а ті, прийнявши відповідне рішення, можуть не знищити, а передати на корм тваринам. Усе це маленькі партії, на них відсутні документи та сертифікати, а без документів здійснити продаж цих товарів, за законом, немає змоги, – пояснює Наталя Федорович.

Проходимо далі повз мийні засоби, кавові машини, побутові пилосмоки та професійний музичний пульт. Усе це добро також чекає своєї долі з приходом ДВС. Як і гори секонд-хенду.

 Це ж “секонд”, що із ним узагалі може бути не так?

- Імовірно, його затримали через більшу, аніж була заявлена, вагу. Очевидно, що власник за цим лахміттям також не питатиме, тому ось, лежить, – каже Чаба Сабов.

- Ви якось групуєте товари на складі, чи де є місце, там і ставите? Відчуваєте, узагалі, завантаженість на складах?

- Ставимо, де є вільне місце. Тому в нас тут “євробляхи” впереміш із секонд-хендом та горішками з кавою. Щодо завантаженості — не можна сказати, що склади перевантажені, у нас є понад десяток таких сховищ в області: у Виноградові, Чопі та Ужгороді. У значній більшості майно, яке тут зберігається, конфісковане за рішеннями судів, його мають забирати органи ДВС для реалізації (це стосується, наприклад, автомобілів). Наразі вони забирають деякі товари чи майно не з такою оперативністю, як нам того хотілося би. Втім, такого випадку, аби не було де ставити вилучений на кордоні товар, не пригадую – у нас достатньо складів, аби у разі чого розподілити товари, – пояснює Чаба Сабов.

Виходячи, питаємо митників наостанок: а де, мовляв, мішки з бурштином? Його ж часом також затримують на кордоні.

- А бурштину тут ніколи й не було, – каже Наталя Федорович. – Коли у нас в області є випадки затримання бурштину на кордоні Закарпаття, ми інформуємо про це відповідні служби, далі бурштин описується (за розміром, калібром, вагою тощо) і його передають у Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

Кладовище запилюжених "євроблях" чекає свого PROZORRO

Авто, які були вилучені як транспортні засоби, що перевозили контрабандні цигарки, або таких, що мають у кузові виявлені тайники, на території та й усередині митних складів чимало. “Старожилам” складу – понад 10 років, більшість таких автомобілів – старезні й на “євробляхах”. Залишити їх митникам після вилучення на МП – для їхніх власників дешевше, ніж сплачувати штраф і забирати назад. Коли оглядаєш усіх цих монстрів закарпатської контрабанди, приходить ідея, що з них можна створювати тут цілий музей контрабанди (Цікаво, чому ця думка ще нікому не прийшла в голову? Це, зрештою, ціла сторінка з життя соціуму, адже на темі контрабанди на Закарпатті стають губернаторами та очільниками обласних управлінь різних відомств, особливо, силових; це “вічна” тема для журналістів, політологів і навіть місцевих письменників, які пишуть “контрабандні” романи; це просто клондайк для народної творчості – словом, сказано: цілий пласт життя!) А колега тим часом придумує цікавий кадр, пишучи пальцем на запилюженому задньому вікні одної з машин “конфіскат”.

Як пояснює Наталя Федорович, конфісковані транспортні засоби передаються з митниці органам ДВС, далі реалізацією на електронних торгах займається ДП “Сетам”.

- Враховуючи те, що вартість авто при реалізації включає податки та збори, які підлягають сплаті під час ввезення на митну територію України подібних транспортних засобів, ціна авто може бути набагато більша, аніж на ринку України. Чим старша машина, тим більша сума податків, наприклад, ВАЗ 1990-го року з урахуванням податків вартувала понад 5 тис. доларів. На ринку такі авто коштували від 500 до 1000 доларів, – каже представник митниці.

Ну, а крім того, такі конфісковані машини, що використовувалися для перевезення цигарок і мають змінені деталі, наприклад, паливний бак чи тайники в кузові, не можуть використовуватися для перевезення пасажирів на території України — це є підставою для конфіскації такого транспортного засобу.

- Але ви кажете, що є такі авто, що стоять тут уже понад 10 років — невже їх не можна утилізувати якось.

- Щодо них є рішення суду – я не знаю, чому вони не виконуються, – каже Чаба Сабов. – Очевидно, що їх уже ніхто не викупить, хіба утилізують. Але ми не можемо передавати їх на металобрухт чи на знищення — конфіскованим майном розпоряджаються виключно органи ДВС. Такої процедури, як знищення авто, – станом на теперішній час не прописано узагалі й не передбачено постановою Кабміну. Закон передбачає тільки реалізацію, безоплатну передачу або розукомплектування.

- А як щодо тих авто, які мають українські номери?

- Ті, що на українських номерах, ще забирають, сплачуючи штрафи. А “бляхи” – невигідно, навіть якщо хороші машини, – каже Чаба Сабов. – Була тут в області компанія, яка тільки на “мікриках” роз’їжджала, ось у нас чотири їхні буси стоять. Вони уже ними понад рік навіть не цікавляться, бо після рішення суду є 10 днів на те, щоб забрати автомобіль, а після того потрібно сплачувати витрати за зберігання цього автомобіля, це 10 євро за добу плюс — штраф, якщо такий передбачено рішенням суду. Забирати їх невигідно, тому стоять і стоятимуть далі.

- Наразі, наскільки нам відомо, – каже Наталя Федорович, – керівництво нової митниці обговорює питання продажу конфіскованого майна через систему ProZorro, але для цього необхідно внести зміни в законодавство. Можливо, з появою такої опції це буде оперативніше, ніж за наявним алгоритмом: конфіскували рішенням суду, виставили на сайт — і вже пішов процес. А зараз усе відбувається значно повільніше: є постанова про конфіскацію, далі ми повідомляємо в органи ДВС, вони реагують і призначають експертизу — це забирає багато часу. Візьміть той же брендовий одяг, хай це навіть справжній бренд, його вилучили і він лежить рік-два, за кордоном — це вже модель минулих років, її вартість упала на 50% – він втрачає свою актуальність і якість. Словом, за наявності волі керівництва та відповідних законів усе це можна робити швидше і заробляти кошти в бюджет, – каже представник митниці.

Також у цьому світлі ми маємо надію на закон про утилізацію старих транспортних засобів — наразі є тільки проєкт закону, сам він так і не був прийнятий. Але ми сподіваємося на турборежим, – наголошує Наталя Федорович. – Ті автомобілі, що стоять на складах понад 10 років, логічно було би утилізувати зі складів. Але це можливо лише після змін у законах.