На Закарпатті райдужну форель розводять у 5-х господарствах

Виживає лише 2% штучної форелі

Нині на Закарпатті знову працюють п’ять розплідників форелі, які щороку можуть забезпечити до двох мільйонів мальків форелевих та харіуса.

Не кожен зможе розводити таку рибу. Показати приклад реанімування рибних промислів взявся Довжанський держлісгосп. Його директор Василь Ледней проводить мене рибним царством.

"Форель – царська риба, – каже він. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство за радянських часів було розвинуто в Довжанському лісокомбінаті. У часи економічного занепаду воно припинило свою діяльність. Відродили його місцеві фермери".

Спочатку тут відновили маточне поголів’я. Справа – не з простих. У п’яти ставках добирають статево зрілих рибин, віком три-чотири роки. Сортують і залишають найкращі екземпляри. Від них – найякісніші ікра й молочко. Самиць тримають у першому ставку, самців – у другому, мальків – у третьому й четвертому, а товарну форель – у п’ятому. До речі, господарство збуває кілограм товарної форелі за 50-55 гривень...

Заходимо з господарем Довжанського лісництва до інкубатора. Напівтемне приміщення. Фонтанчиками дзюрчить чиста проточна вода. Кілька інкубаційних апаратів, наповнені ікрою. Вона схожа на золото. Іван Костроба, працівник розплідника, саме робить штучне "доїння" ікри. Каже, що ікринки за два тижні перетворюються на личинки, а за три – на мальків. І неодмінно – у темноті, щоб не гинула ікра. Тут постійна температура в межах 12 градусів тепла. Якщо холодніше, то інкубаційний період продовжується. Мальків випускають у ставок.

"До речі, нерест райдужної форелі в природних умовах збігається з гоном оленів, – зауважує Василь Ледней. – Із відкладеної ікри до зрілості виживають відсотка два форелі, а ось у штучних умовах – до 60 відсотків. У нашому господарстві є рибини, що важать до двох кілограмів".

Бракує кормів та рибних ветеринарів

– Доки Україна не матиме власної кормової бази, як Польща чи Данія, доти у нас не буде дешевої форелі. Доводиться у Польщу по корм їздити, бо від нашого риба дохне. А поляки корм українцям набагато дорожче продають, ніж своїм. У 70-х роках вони приїжджали до нас вчитися, як розводити й вирощувати форель. Зрозуміли, як це вигідно, яка вона корисна для людського організму, а отже, і для розвитку нації, і зробили все, щоб Польща мала свою дешеву рибу, збудували спільно з данцями кормовий завод. Та якби в Україні була така ж кормова база, форель коштувала б не більше десяти гривень, – запевняє Василь Ледней.

Та проблема не лише з кормами. В Україні гостро бракує іхтіологів, рибних ветеринарів. Тому у більшості форельних господарств воліють не бавитися з розведенням риби, а закуповувати вже готового малька і вирощувати на збут.

Показуючи мені рибне царство, Василь Ледней розповів, що у природних умовах струмкова форель (в Україні її ще називають строкатою або пстругом) живе тільки у чистих холодних потічках та річках з багатою киснем водою і температурою не більше 18 градусів. Покрита вона чорними і червоними плямами, а взагалі у забарвленні її шкіри присутні чи не всі веселкові кольори. Вага пструга зазвичай не перевищує півкілограма, але в дуже сприятливих умовах може досягати і п’яти кілограмів.

Ґазда рибного господарства також запевняє, що ловля форелі є чи не найвищим пілотажем рибальського мистецтва, і ті, хто зумів хоч одного разу її спіймати, ще довго цим пишаються. Але її вилов у нас заборонений Правилами рибальства, хоча в Червоній книжці України для форелі місця не знайшли. Зате їй знайшлося почесне місце в меню майже кожної карпатської колиби. Насправді ресторани і кафе, в основному, пропонують клієнтам продукт із Данії або Польщі, видаючи його за тутешній, але тією самою струмковою карпатською рибкою теж не нехтують. Тобто, незважаючи на заборону, форель таки ловлять.

...До слова, для форелі температура тіла людини занадто висока, і якщо взяти її руками, риба отримує опіки та серйозний шок. Тому справжні поціновувачі або роблять це у спеціальних рукавицях, або попередньо охолоджують руки у воді, або намагаються зовсім не торкатися здобичі. Спіймати навіть дві форелі в одному місці майже неможливо. Щоби рибалити далі, потрібно йти вверх річкою або потічком. За день проходять 12-15 кілометрів...

Теги: форель, царська риба, розведення, риба, Довжанський держлісгосп

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати