Закарпатські надра треба використовувати розумно

Закарпаття упродовж століть завжди було привабливим для багатьох країн Європи. І насамперед через економічний зиск. Де ви ще знайдете смачнішу від закарпатської мінералку (запаси якої в нашому краї набагато вищі за запаси прісної води (!)? Або ж такий факт: Закарпаття – єдиний регіон України, де розвідані аж два родовища золота. Одним словом, завдяки геологічній будові, ми багаті  на 30 видів різноманітних корисних копалин, з яких розвідано наразі 329 родовищ.
Найбільше в нас усе ж таки кам’яної солі, мінвод та будівельних матеріалів. Крім того, маємо природний газ, нафту, ртуть, поліметали, кам'яне і буре вугілля, алуніти, золото, срібло...
Але мати у наявності корисні копалини – замало. Потрібно насамперед розумно розробляти родовища та проводити видобуток ресурсів. Недарма стан і найближчі перспективи  використання мінвод, золота, будматеріалів, природного газу та решти багатств нашого регіону залишаються на особливому контролі в обласної влади. Тому в четвер перший заступник голови облдержадміністрації Іван Балога провів нараду, на яку зібрав користувачів родовищ та власників видобувних підприємств.
Спеціальні дозволи на використання копалень на сьогоднішній день мають 132 підприємства області. А розробляти родовища дозволили 90 підприємствам. Тільки за минулий рік вони видобули з надр землі ресурсів більш ніж на 221 мільйон гривень. Упродовж 2007 року родовища копалин використовувалися в 11 районах області, крім Перечинського і Великоберезнянського. Найбільше підприємств по видобутку працює у Хустському, Свалявському, Мукачівському та Ужгородському районах. Відповідно, майже так само розподілився й обсяг виробленої продукції та кількість сплачених податків. На першому місті знаходиться Свалявський район, у якому торік вироблено продукції майже на 90 млн. гривень. Такі показники вдалося досягнути за рахунок роботи виробників мінвод та санаторіїв. За Свалявським районом йдуть Мукачівський, Ужгородський і Виноградівський із виробниками будівельного каменю та Хустський, в якому виробляється переважно цегла та фасується шаянська мінвода.
Та попри доволі непогані позитивні результати, в нас, на жаль, є чимало негативів, на яких, в основному і наголошувалося на зустрічі. Болючими проблемами надрокористування в області досі залишаються, за словами начальника головного управління економіки ОДА Віктора Погорєлова, низька зарплата працівників  цієї сфери та приховування обсягів виробництва і, відповідно, розміру податків та надходжень до місцевих бюджетів. Іван Балога жорстко поставив завдання перед керівниками, що працюють у цій галузі: працівники повинні отримувати зароблену зарплату. Жодне підприємство не працюватиме у "тіні".
Адже дивним є той факт, наприклад, що будучи найбільшим виробником у галузі, заводи-виробники мінеральної води сплачують сьогодні найменше податків і найменшу зарплату (820 грн.). Торік вони сплатили до казни, до слова, всього 6,4 млн. грн. Це при тому, що їхні прибутки становили 90 мільйонів гривень (!). За підрахунками працівників податкової служби, виробники мінвод у десять разів занизили свій дохід.
Нижчу за середню по галузі зарплату платять і санаторії, що використовують термальну воду, виробники цегли і піску. А ось ще менша за 800 грн. заробітна плата у сфері надрокористування зафіксована у Міжгірському, Іршавському, Воловецькому, Тячівському, Хустському та Берегівському районах.
Що стосується мінеральних вод – одного з основних багатств нашого краю – то Закарпаття володіє значно більшими можливостями використання та виробництва мінвод. Тому в перспективі планується розширити використання ресурсів питних, мінеральних та термальних вод, які відновлюються і є екологічно безпечними при видобутку.
Часто доводиться стикатися і з тим, що підприємства, які володіють ліцензіями, фактично не проводять розробку родовищ корисних копалин. Тому лишень минулого року Міністерство охорони навколишнього природного середовища анулювано 5 дозволів. «Буває, – каже Віктор Погорєлов, – приїдуть перевіряючі на родовище корисних копалин, а там тільки одиноко стоїть бульдозер. Навіть робітників немає». Тому й доводиться позбавляти підприємців ліцензії. Але ж розробка та розвідування родовищ – це додаткові кошти до бюджету, це робота мешканцям навколишніх сіл, це, зрештою, непогана заробітна плата (адже в області у сфері надрокористування працюють понад чотири тисячі працівників). Наприклад, чого тільки у світлі нинішньої ситуації вартувало б розвідування родовищ газу, на який багата наша область...
А тим часом, пошуки газу відбуваються дуже повільно. Так, дозвіл на геологічне вивчення та експлуатацією газових родовищ в області мають  два підприємства: ЗАТ «Тисагаз» та ДК «Укргазвидобування». З п’яти розвіданих газових родовищ із запасами 3,149 мільйона кубометрів, в експлуатацію введено Солотвинське та Русько-Комарівське родовища. До розробки готуються Королівське та Станівське. Торік загальний об’єм видобутого газу становив 12 млн. 571 тисячі кубометрів.
Турбує обласну владу й те, що чимало земельних ділянок, на яких знаходяться родовища корисних копалин, розпайовано та забудовано, і цей процес хаотично продовжується у багатьох районах. Часто трапляється, що одне родовище має по кілька власників, кожен з яких веде свою «політику» прибутків. Яскравий приклад – Голубинське родовище мінеральних вод, яке має на сьогодні фактично чотирьох власників. Крім того, поблизу цього родовища нещадно забудовується територія, що тільки активізує процеси зміління джерел мінеральної води.
Мають місце в області й самовільні розробки родовищ та доволі високий рівень порушень природоохоронного законодавства при експлуатації родовищ. Так, торік працівники податкової служби виявили 49 підпільних цехів. Закарпатці, не маючи ліцензії, займалися незаконним розливом мінеральної води. Здебільшого, щороку в області виявляється по кілька десятків підпільних цехів, які протизаконно розробляють родовища та використовують різноманітні природні ресурси. Серед порушень експлуатації – і часта відсутність обов’язкових гірничих відводів.
В той же час, наголошує обласна влада, дуже повільно залучаються іноземні та національні інвестиції у підприємства добувної галузі та в розробку родовищ. Непокоїть і те, що в області останнім часом склався дефіцит кваліфікованих спеціалістів з гірничої справи – маркшейдерів, гірничих інженерів, інженерів-механіків, геологів, машиністів, а це часто позначається і на якості використання надр. Хоча закарпатські виші мають чудові ресурси для того, щоб готувати фахівців цієї сфери.
Болючою є сьогодні й процедура отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр. Вона занадто складна та довготривала. Спростити її, щоправда, можна було б окремим законом. Саме тому обласна влада вже неодноразово зверталася із цим питанням до Верховної Ради. Але, на жаль, поки навіть не зібрано матеріали майбутнього законопроекту, який би депутати могли розглянути. Через відсутність ліцензії не використовується чимало родовищ корисних копалин. Приміром, Гірськотисянське родовище, свердловина №5-к Полянського родовища та свердловина №5-р Оленівського родовища мінеральних вод тощо.
Наша проблема нині і в застарілій техніці. На багатьох підприємствах області необхідно провести інвестиційні вливання та реструктуризацію.
Все це вкотре засвідчує, що необхідно підвищувати рівень ефективності використання родовищ корисних копалин Закарпаття через залучення значних вітчизняних та іноземних інвестицій, послідовної реалізації наукових принципів природокористування при розробці родовищ корисних копалин, суворого дотримання чинного законодавства щодо використання та охорони надр.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати