Екологія Карпат потерпає через безвідповідальне господарювання

До роботи конференції були залучені єпископи, помічники єпископів з питань сталого розвитку римо–католицьких, греко–католицьких, реформатських і православних єпархій і семінарій України, Угорщини, Словаччини, Румунії та інших країн, представники православ’я і інших християнських церков, юдаїзму, провідні науковці нашої держави та закордоння, працівники природоохоронних установ, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також митці і журналісти краю.
На семінарі вперше на теренах Центральної і Східної Європи були розглянуті питання участі і ролі Церкви у сталому розвитку надзвичайно важливого в екологічному, культурному, економічному, етнічному і в багатьох інших відношеннях регіону Верхнього Потисся при тісній співпраці з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування та науковими і освітніми установами, представниками громадськості.
Офіційному відкриттю конференції передував виступ капели Ужгородської греко–католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, який додав заходу урочистості.
Зі вступним словом до поважного зібрання звернувся голова комісії з екології і мігрантів римо–католицької єпископської конференції України єпископ Антал Майнек. Зі словами привітаннями звернулися до присутніх: від Мукачівської греко–католицької єпархії – єпископ Мілан Шашік, від Ужгородсько–Мукачівської єпархії Української православної церкви – архімандрит Василь Садварі, від єпископської конференції Угорщини – Бондар Гаспар, від науковців краю – депутат облради, ректор УжНУ Микола Вегеш, від Генерального консульства Угорщини у м. Ужгороді – Ференц Абрахам та ін.
Голова облради М.Кічковський, звертаючись до присутніх, зазначив, що винесене на обговорення питання має надзвичайно важливе значення. Сьогодні всі є відповідальними перед Богом за збереження та розвиток створеного Всевишнім такого чудового куточка землі, яким є Карпатський край з його етнічним, культурним, екологічним, ресурсним та соціальним різноманіттям і багатством. І те, що ці питання останнім часом все активніше порушуються представниками екуменічних організацій та церковних установ, є дуже відрадним. Бо, тільки об’єднавши зусилля всіх державних та громадських інституцій суспільства, в тому числі й церкви, можна вистояти в умовах глобалізації та індустріального наступу і зберегти цей регіон для прийдешніх поколінь, створюючи прийнятні умови існування та забезпечення прав і свобод людини та демократії.
Зберегти цей регіон в усій його красі та різноманітності є також нашим моральним обов’язком. І роль церкви у вихованні почуття моральної відповідальності може бути надзвичайно важлива і ефективна.
При цьому слід врахувати, що територія Карпатського регіону належить до різних держав, відмінних між собою як політично і економічно, так і соціально та етнічно, що вимагає врахування при стратегічному плануванні та послідовної організації виконання завдань щодо забезпечення сталого розвитку цього регіону.

За останні десятиліття проблема збереження екології Карпат набула особливої гостроти
Карпатські гори, – наголосив Михайло Михайлович, – споконвіку були легенями і серцем Європи, постачальником чистої води й чистого повітря для європейського континенту. Однак за останні десятиліття проблема збереження екології Карпат набула особливої гостроти. Через Карпати пролягли важливі в економічному плані для всієї Європи енергетичні та транспортні артерії. У майбутньому планується прокласти нові автотранспортні магістралі (коридори), які несуть з собою не тільки переваги та економічні вигоди, а й велику екологічну загрозу. Уже зараз транспортне навантаження на навколишнє середовище в цьому регіоні є мало сприятливим.
Екологія Карпат, крім того, потерпає від необдуманого, а часто безвідповідального господарювання. Згадаймо катастрофічні паводки минулих літ, зсуви, кліматичні катаклізми, промислові навантаження, що раз-у-раз призводять до техногенних катастроф. Вони є причинами величезних матеріальних та моральних збитків, хвороб та, навіть, людських жертв. Але значної шкоди екології наносить побутова діяльність людей. Не тільки у містах, а й селах великою проблемою стало захоронення сміття. Внаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи з населенням та неуваги з боку владних структур до цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Після проливних дощів цей бруд опиняється в річках, з яких потім беремо воду для пиття.
Тому необхідно максимально запобігти у цьому регіоні виникненню екологічних проблем, спричинених неадекватною координацією галузевих програм і рішень. У цьому аспекті діяльність органів влади, виробничих структур і громадських організацій, планування ними розвитку має сприяти запобіганню або обмеженню різноманітних збитків, завданих навколишньому середовищу, сприяти запровадженню найменш шкідливих для навколишнього середовища методів господарювання у лісовому та сільському господарстві, екологічно безпечних транспортних і енергетичних систем, запобіганню промислових аварій. Обласною радою, як підкреслив М.Кічковський, прийнято й реалізується ряд регіональних програм щодо збереження навколишнього середовища як у басейні Потисся, так і в цілому по Закарпатській області. Зокрема, активно здійснюється Державна та Регіональна програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси у Закарпатській області на 2006 -2015 роки., Програма перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі, Програма запобігання забрудненню навколишнього середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля, Програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області, і, що важливо, - Програма зниження екологічної напруги шляхом створення системи збору, переробки та утилізації тари, упаковки, твердих побутових відходів як вторинної сировини. В цьому використовується зарубіжний досвід.
Нагадаємо: члени координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради провели виїзне засідання у м.Мішкольці, де вивчили досвід місцевої виконавчої і представницької влад щодо забезпечення належного санітарно–екологічного стану навколишнього середовища, ознайомились із роботою унікального підприємства „АВЕ – Мішкольц“, на якому за найсучаснішими технологіями проводиться утилізація, переробка і захоронення твердих відходів. Результатом виїзного засідання й стало відкриття першого в області аналогічного підприємств у нас, у Виноградові – „АВЕ –Виноградів“, а згодом – у м. Берегові.
Нещодавня поїздка делегації від нашого краю у Австрію, Німеччину також були присвячені цим питанням. Такі підприємства-полігони створюються в Ужгородському, Мукачівському і Тячівському районах, м.Ужгороді, йде підготовка до будівництва переробного заводу.
Крім того, органами місцевого самоврядування спільно з екологічними та громадськими організаціями, навчальним закладами проводяться різні заходи щодо охорони та збереження довкілля. У квітні ц.р. за ініціативою депутатів обласної ради проведено акцію "Депутатська толока", в якій взяло участь більше 70 відсотків депутатів місцевих рад, з 7,3 тисячі. В ході цієї акції посаджено понад 60 тисяч дерев і кущів, відновлено 55 гектарів лісів, ліквідовано 450 стихійних сміттєзвалищ, упорядковано та облаштовано 16 скверів ,зелених зон і парків.

Наше завдання – охороняти й примножувати природні ресурси Карпат
Наше завдання, – підкреслив голова облради, – охороняти й примножувати природні ресурси Карпат, які не тільки підтримують баланс екосистем, але й забезпечують привабливість цього регіону, підвищують рекреаційну цінність і поліпшують якість життя. Тому, як член Постійної делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, я ініціював розгляд цього питання на черговій сесії названого поважного форуму. Оскільки ця проблема стосується не тільки України, а й Румунії, Угорщини, Словаччини та Польші, передбачається найближчим часом провести на Закарпатті міжнародну науково-практичну конференцію з даного питання за участю науковців та спеціалістів центральних відомств України та названих держав і Євросоюзу, де доопрацюємо проект резолюції Конгресу з даного питання. Це дасть змогу виробити спільні погляди на цю проблему та шляхи її вирішення, привернути увагу європейської спільноти до поліпшення екологічної ситуації в Карпатах. Це по - перше.
По-друге, прийняття такої Резолюції з екологічного захисту Карпат відкриває нові, значно більші перспективи та можливості для здійснення проектів щодо раціонального використання багатих туристично-рекреаційних та лікувальних ресурсів всього Карпатського регіону. Адже Карпати, і зокрема, Верхнє Потисся, є важливим об’єктом туризму. І з кожним роком число суб’єктів туристичного бізнесу зростає. В цих умовах економіка туризму є важливою стратегічною складовою розвитку Карпатського регіону з його можливостями та ризиками. Розвиток туризму зосереджується в найбільш привабливих і в той же час найбільш вразливих в екологічному плані місцях.
Крім того, Карпати характеризуються різноманіттям культур, вплив яких є помітним на національному та міжнародному рівнях. Наприклад, у Верхньому Потиссі зосереджена самобутня культура гуцулів, з їх мовними особливостями, своєрідним фольклором, декоративно-прикладним мистецтвом, дерев’яною архітектурою. Тут же спостерігаємо переплетіння української, румунської та угорської культур, пов’язане з проживанням частини українців, румун та угорців у різних державах і роз’єднаних кордоном.
У здійсненні сталого розвитку регіонів Карпат надзвичайно важливу роль відіграє транскордонне співробітництво нашої області як на двосторонньому рівні, так і у рамках Міжрегіональної Асоціації "Карпатський Єврорегіон", до якого входить більше 20 адміністративно-територіальних утворень України, Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі з населенням майже 15 мільйонів чоловік. Сьогодні головування в цьому поважному інституті переходить до української сторони. Тому це питання в його роботі на наступні 2 роки стане пріоритетним.
З врахуванням загальнодержавних пріоритетів, оцінки конкурентних переваг, обмежень, загроз та проблем в області розроблене та прийнята Концепція сталого розвитку області, а у грудні 2006 року - Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 20015 року, де передбачені і заходи, які покликані сприяти збереженню екосистеми Карпат і всієї території області.
Підсумовуючи сказане, акцентував увагу М.Кічковський, хочу ще раз підкреслити: проблема сталого розвитку й збереження навколишнього середовища є і залишається у центрі уваги і діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування усіх рівнів. Проте нам слід величезну роботу вести серед населення. Навчити людей любити природу, часткою якої ми є самі, турбуватися про неї як про матір, дитину - святий обов’язок кожного. І тут велика роль належить церкві. Тому давайте спільними зусиллями робити цю, святу справу.
Ініціативи щодо збереження навколишнього середовища, запропоновані комісією з екології і мігрантів римо–католицької конференції єпископів України озвучив доцент Олександр Бокотей.
Більшість виступаючих дійшли висновків: сьогодні важливо налагодити партнерські зв’язки з громадськістю і разом із нею сформувати екологічні пріоритети з урахування місцевих особливостей природних середовищ самоврядних територій, що дасть змогу не тільки зберегти довкілля, а й створити підгрунття для інвестицій. Це повинно об’єднати громадян і владу на вирішення невідкладних проблем навколишнього середовища. Усі пропозиції учасників Міжнародної науково–практичній конференції будуть враховані при прийнятті рішень облради з екологічних питань краю.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати